Справа № 278/3370/19 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 16 Доповідач Галацевич О. М.
04 листопада 2020 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її меж,
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.
27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення та заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання послалася на скрутний майновий стан.
29 жовтня 2020 року апеляційна скарга заявника надійшла до Житомирського апеляційного суду. Цього ж числа справу № 278/3370/19 витребувано з Житомирського районного суду Житомирської області. 03 листопада 2020 року справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами від 25.09.2015) роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оскільки заявником не надано доказів, які підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору, відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи такі обставини, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для сплати ОСОБА_1 судового збору.
Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, встановлений судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становив 1921 грн.
Підпунктом 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено що, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, заявник оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі. Предметом спору була вимога немайнового характеру (про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її меж).
Отже, особа, яка подає апеляційну скаргу, має сплатити судовий збір в сумі 1152,6грн (768,4(0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)х150%).
За змістом ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 136, 185, 357 ЦПК України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2020 року - залишити без руху.
Повідомити особу, яка подала апеляційну скаргу про необхідність протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали сплатити судовий збір у розмірі 1152,6 грн на розрахунковий рахунок за такими реквізитами: одержувач: Житомирська міська отг22030101, код ЄДРПОУ 38035726, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Роз'яснити, що у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Суддя: