Справа № 761/3562/20
Провадження № 2-а/761/149/2020
28 жовтня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Батальйону 3 роти 7 Управління патрульної поліції у місті Києві Мартинюка Романа Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
До суду надійшла заява позивача на виконання ухвали про усунення недоліків.
Одночасно із позовом, позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП та постанови Пленума ВСУ №2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження №11-1287апп18), відійшла від попередніх висновків ВСУ, в тому числі постанови Пленума ВСУ №2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», на яку посилається ОСОБА_1 у вказаному позові, як підставу звільнення його від сплати судового збору, та зробила висновок відповідно до якого, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», як пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З урахуванням цих вимог Закону, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.
За правилами частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк на усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, позивач при подачі адміністративного позову про скасування постанови старшого лейтенанта поліції серії ЕАК № 2005860 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення не сплатив судовий збір.
Виходячи з наведеного, вважаю за необхідне продовжити позивачеві строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Батальйону 3 роти 7 Управління патрульної поліції у місті Києві Мартинюка Романа Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року, на 5 (п'ять) днів з моменту отримання ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: