печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33742/19-ц
29 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі - Ткаченко Ю.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницький про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницький про визначення місця проживання малолітньої дитини,-
на справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницький про визначення місця проживання дитини 18.07.2019 ухвалою судді у справі відкрито провадження. 29.10.2019 року в судовому засіданні суд оголосив зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , яка надійшла через канцелярію суду про визначення місця проживання дитини також разом із зустрічною позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом просить забезпечити позов шляхом заборони виїзд за кордон малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька ОСОБА_2 до рішення питання про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 . Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, відповідно до вимог ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення. Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову. При цьому, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз'ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Однак, позивач просить забезпечити позов шляхом, заборони виїзд за кордон малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька ОСОБА_2 до рішення питання про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 . Дослідивши матеріали заяви, обставини, доводи викладені у заяві, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову при цьому предмет позову з яким заявник звернувся до судуз визначення місця проживання дитини. З наведеного не вбачається співмірності заходів забезпечення позову з майбутніми позовними вимогами. Керуючись ст.ст.149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницький про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницький про визначення місця проживання малолітньої дитини - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Суддя Остапчук Т.В.