Справа №:755/1740/20
"20" жовтня 2020 р. м.Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі суду присяжних:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, заяву представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про відвід присяжної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017100040010422 від 24 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, ОСОБА_10 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_11 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 ,
захисників адвокатів ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
обвинувачених ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 - за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, ОСОБА_10 -за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
Протоколом автоматичного визначення присяжних від 04.03.2020 року визначено основних присяжних - ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , і запасних присяжних - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
В ході судового розгляду було встановлено, що наказом голови Дніпровського районного суду м.Києва від 11.03.2020 було увільнено зі списку присяжних ОСОБА_16 , яка була затверджена рішенням Київської міської ради №56/7629 від 12.11.2019 року, на підставі поданої нею заяви у зв'язку з неможливістю поєднувати обов'язки присяжного з основним видом професійної діяльності, та відповідно виключено її зі списку присяжних.
Із урахуванням думки учасників судового провадження, які не заперечували проти продовження судового розгляду з одним запасним присяжним, оскільки вимогами чинного КПК України передбачено заміну вибулих лише основних присяжних, виходячи із засад кримінального провадження, суд продовжив судовий розгляд справи із запасною присяжною ОСОБА_17
20.10.2020 року до суду надійшла заява представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про відвід присяжної ОСОБА_3 , в якій представник зазначає, що остання в ході судового розгляду справи відверто демонструє свою зацікавленість в результатах провадження в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , вдається до неприпустимих висловлювань на адресу прокурора, емоційно коментує його відповіді та безапеляційно демонструє свою упередженість, заявляючи, що слідчі дії є незаконними та посилається на докази, які ще судом навіть не досліджені.
В перервах між судовими засіданнями ОСОБА_3 в присутності учасників судового провадження спілкується із захисником обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатом ОСОБА_14 .
Крім того, представник потерпілої заявляє, що, користуючись своїм правом викладення окремої думки при вирішенні процесуальних питань і заявляючи про наявність такої кожного разу при вирішенні питання доцільності продовження строків тримання обвинувачених під вартою, ОСОБА_3 так і не приєднала їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні 30.09.2020 року ОСОБА_3 , як присяжна в процесі, продемонструвала неприпустиму поведінку, зокрема не з'явилася на розгляд справи у призначений час, у зв'язку з чим засідання почалося на півтори години пізніше, не зазначила суду про наявність причин запізнення. Після видалення суду в нарадчу кімнату заявила, що не бажає приймати участь у вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених, допустила неприпустимі висловлювання щодо недоведеності їх вини до дослідження усіх доказів, чим продемонструвала свою упередженість.
Також ОСОБА_3 грубим чином порушила норми поведінки присяжного, некоректно висловилась на адресу прокурора у справі і представника потерпілих.
Посилаючись на норми чинного національного та міжнародного законодавства, представник потерпілих просить заяву про відвід присяжної ОСОБА_3 задовольнити.
В судовому засіданні представник потерпілих - адвокат ОСОБА_7 заяву про відвід присяжної підтримала з підстав, викладених у ній, просила суд її задовольнити.
Прокурор заяву про відвід підтримав і також просив суд її задовольнити, пояснивши, що також бачив, як присяжна ОСОБА_3 неодноразово спілкувалася з обвинуваченими і їх захисниками.
Захисник - адвокат ОСОБА_14 проти задоволення заяви про відвід заперечував, пояснивши, що в позапроцесуальний час з присяжною з приводу даного кримінального провадження не спілкувався.
Захисник - адвокат ОСОБА_13 також заперечував проти задоволення заяви про відвід у зв'язку з відсутністю відповідних підстав, пояснивши, що на його думку, ОСОБА_3 є незручною присяжною, оскільки постійно висловлює свою думку.
Захисник - адвокат ОСОБА_12 думку інших захисників підтримав, просив суд відмовити у задоволенні заяви про відвід, пояснивши, що, на його думку, присяжна порушила трудову дисципліну, коли запізнилася в засідання. ОСОБА_3 наділена правом висловлювати свою думку і критичне ставлення до учасників процесу відповідно до практики ЄСПЛ є допустимим. ОСОБА_3 керувалася емоціями, «перегнула палку», однак це зрозуміло, оскільки вона є жінкою. Її висловлювання на підтримку захисту він не розцінює як допомогу. На його думку, присяжна навпаки дала зрозуміти, що є неупередженою і цю ситуацію можливо вирішити без заяви про відвід.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 позицію захисників підтримали, просили суд відмовити в задоволенні заяви про відвід присяжної.
Присяжна ОСОБА_3 в судовому засіданні виявила бажання дати пояснення та пояснила, що вона дійсно запізнилася в судове засідання 30.09.2020 року, оскільки хворіла, про що повідомляла секретаря судового засідання по телефону. Після прибуття з запізненням та видалення головуючого до нарадчої кімнати, вона зайшла до приймальні судді ОСОБА_1 з проханням надати їй повістку в наступне засідання, однак помічник судді вів себе некоректно та провокував її, повістку не видавав і викликав працівників служби судової охорони. Такі дії вона вважає неправомірними і буде в подальшому звертатися до суду.
Головуючий дійсно неодноразово роз'яснювала їй права і обов'язки присяжного, зокрема обов'язок не спілкуватися з іншими особами стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються кримінального провадження, однак вона цього і не робила. Із захисниками вона працює в інших справах, оскільки є ФОП і надає правову допомогу.
Окремі думки нею вже підготовлені та в подальшому будуть долучені до справи.
Вважає заяву про відвід необґрунтованою та просить суд відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового провадження - потерпілі та їх інші представники, будучи належним чином повідомленими про судове засідання згідно вимог ст.135 КПК України, в останнє не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, і, вивчивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, призначене на 14.30 годину 30.09.2020 року, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, своєчасно не з'явилася присяжна ОСОБА_3 , з якою заздалегідь також узгоджувалася дата та час судового засідання.
Враховуючи, що строк тримання обвинувачених під вартою відповідно до ухвали суду закінчувався 02.10.2020, а дата наступного судового засідання у справі - 13.10.2020 (поза межами строку дії ухвали суду про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) раніше була визначена судом та заздалегідь погоджена з усіма учасниками, відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України головуючим було поставлено на розгляд учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, оскільки судове провадження не було завершено до його спливу.
За результатами розгляду цього питання ухвалою головуючого від 30.09.2020 року було продовжено строки тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 28 листопада 2020 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду вказаного питання головуючим у судовому засіданні 30.09.2020 року із запізненням майже на 2,5 години з'явилася присяжна ОСОБА_3 .
Як вбачається з доповідних помічника судді ОСОБА_18 та секретаря судових засідань ОСОБА_6 від 01.10.2020 року, під час перебування судді ОСОБА_1 в нарадчій кімнаті у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 присяжна ОСОБА_3 намагалася потрапити в нарадчу кімнату, посилаючись на те, що вона запізнилася в судове засідання у зв'язку з її хворобою та вона хоче дізнатися, чому судове засідання проходить без її участі та вона не може поставити питання прокурору, та на яку наступну дату призначено засідання.
Незважаючи на неодноразові роз'яснення, що суддя ОСОБА_1 перебуває у нарадчій кімнаті та судове засідання по справі триває, і прохання пройти до зали суду для оголошення ухвали, присяжна ОСОБА_3 реагувала неадекватно та вимагала негайно видати їй судову повістку на наступне судове засідання.
Помічник судді та секретар неодноразово просили ОСОБА_3 зачекати закінчення судового засідання в коридорі і залишити приймальню судді, адже в останньої були ознаки алкогольного сп'яніння (стійкий запах алкоголю з порожнини рота) та ознаки захворювання (нежить, кашель), чим наражала на небезпеку оточуючих у зв'язку з дією обмежень щодо знаходження в закритому приміщенні осіб, на що присяжна ОСОБА_3 відмовилась залишати приміщення приймальні та своєю поведінкою унеможливлювала виконування працівниками суду своїх професійних обов'язків.
У зв'язку з даною ситуацією помічником судді та секретарем було викликано службу судової охорони, оскільки присяжна ОСОБА_3 наражала на небезпеку працівників офісу судді та порушувала порядок роботи працівників суду.
Згідно рапорту контролера І категорії другого відділення дев'ятого взводу охорони третього підрозділу охорони (м.Київ) ТУССО у м.Києві та Київській області капрала служби ОСОБА_19 від 30.09.2020 під час несення служби по охороні Дніпровського районного суду м.Києва (вул.Сергієнка, 3) 30 вересня 2020 року у складі капрала Марченка, рядового Муравйова, у процесі несення служби о 16.56 годині секретар судді ОСОБА_1 . ОСОБА_6 повідомила про те, що в кабінеті 46 громадянка ОСОБА_3 веде себе неадекватно, голосно сперечається з працівниками суду, чим заважає виконувати професійні обов'язки. На що він негайно зреагував, доповів про дану подію командиру відділення та о 16.58 разом з останнім піднялися до кабінету.
На законні вимоги припинити порушення громадського порядку та не заважати роботі суду ОСОБА_3 вела себе зухвало, агресивно та категорично відмовлялася на будь-які прохання та вимоги.
Від громадянки ОСОБА_20 був різкий запах алкоголю, на запитання, чи знаходиться у тверезому стані, вона відповіла, що приймає лікарські засоби зі специфічним запахом.
Командир відділення ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_3 , що якщо вона не припинить порушувати громадський порядок у суді, проявляти агресивну поведінку та не буде виконувати законні вимоги співробітника служби судової охорони, до неї можуть бути застосовані заходи примусу.
В той же час до кабінету зайшла суддя ОСОБА_1 , поспілкувалася з громадянкою ОСОБА_3 та повідомила командирові відділення, що конфліктну ситуацію вони вирішать самостійно і в застосуванні заходів примусу немає необхідності. О 18-20 годині ОСОБА_3 покинула територію суду.
Подія фіксувалася на портативний відеореєстратор, відповідне відео долучено до рапорту.
В судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю заперечень з боку присяжної ОСОБА_3 було переглянуто відеозапис вказаного відеореєстратора та відеозапис судового засідання від 30.09.2020 року, з яких вбачається, що під час перебування головуючого у нарадчій кімнаті присяжна ОСОБА_3 , яка знаходилася в залі судових засідань, у присутності інших учасників судового провадження (прокурора, представника потерпілих, захисників, обвинувачених), а також працівників конвою спілкувалася з обвинуваченими, нецензурно висловлювалася на адресу суду, коментувала прийняті судом рішення та процесуальні дії, вела себе агресивно та некоректно. Після цього продовжила вказані дії в приймальні судді ОСОБА_1 у присутності секретаря та помічників судді, а також працівників служби судової охорони.
Після виходу головуючого з нарадчої кімнати та оголошення ухвали від 30.09.2020 року з присяжною спілкувалася суддя ОСОБА_1 , яка неодноразово роз'яснювала їх права та обов'язки присяжного, зокрема обов'язок не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, заборони спілкуватися з обвинуваченими і захисниками.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст.3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ст.75 КПК України обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, присяжний зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Присяжні входять до складу суду і відповідно до ч.3 ст.68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
Згідно з ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч.1 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об'єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України"). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" тощо).
Про те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Вимогами статті 389 КПК України заборонено прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду спілкуватися з присяжним.
Враховуючи викладені вище вимоги діючого національного та міжнародного законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід, досліджені в судовому засіданні доповідні помічника судді і секретаря судових засідань, рапорт працівника служби судової охорони, а також відеозаписи в їх сукупності, та з урахуванням думки учасників судового розгляду, виходячи з вимог ст.28 КПК України щодо розумності строків виконання та прийняття процесуальних дій чи рішень, з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення до суду присяжних, оскільки, на думку суду, наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості присяжної ОСОБА_3 , а також з метою своєчасного, об'єктивного та неупередженого розгляду зазначеного кримінального провадження, в якому обвинувачені утримуються під вартою, суд вважає за необхідне заяву представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про відвід присяжної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, заявлену в ході судового розгляду, задовольнити та відвести присяжну ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального даного провадження.
Крім того, враховуючи, що на теперішній час у справі залишилася одна запасна присяжна ОСОБА_17 , оскільки, як зазначено вище, наказом голови Дніпровського районного суду м.Києва від 11.03.2020 було увільнено зі списку присяжних ОСОБА_16 , яка була затверджена рішенням Київської міської ради №56/7629 від 12.11.2019 року, на підставі поданої нею заяви у зв'язку з неможливістю поєднувати обов'язки присяжного з основним видом професійної діяльності, та відповідно виключено її зі списку присяжних, суд вважає за необхідне замінити відведеного основного присяжного ОСОБА_3 на запасну присяжну ОСОБА_17 та продовжити судовий розгляд кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.3, 8, 55, 124 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст.22, 26, 28, 75-79, 80, 369-372, 376, 383-391 КПК України, суд присяжних, -
Заяву представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про відвід присяжної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017100040010422 від 24 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, ОСОБА_10 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, - задовольнити.
Відвести присяжну ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження №12017100040010422 від 24 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, ОСОБА_10 - у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
Замінити відведеного основного присяжного ОСОБА_3 на запасну присяжну ОСОБА_17 та продовжити судовий розгляд кримінального провадження.
Копію ухвали направити керівнику апарату Дніпровського районного суду м.Києва для виконання в частині заміни основного присяжного запасним.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 14-45 годині 23 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_2
ОСОБА_22
ОСОБА_15
ОСОБА_5