справа №619/4350/20
провадження №1-кп/619/383/20
Ухвала
29 жовтня 2020 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220280000307 від 10.03.2019 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довжик, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпілий - ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_3 .
Суть питання, що вирішується ухвалою.
05 жовтня 2020 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019220280000307 від 10.03.2019.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.
Потерпілим ОСОБА_5 подано до суду цивільний позов, у якому просить стягнути з обвинуваченого 100000,00 грн матеріальної шкоди та 400000,00 грн моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Разом з цивільним позовом потерпілим ОСОБА_5 заявлено клопотання про накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_3 в межах суми цивільного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 6 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Так, клопотання потерпілого ОСОБА_5 не містить переліку конкретного майна та його вартості, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо співмірності вартості майна розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням. У зв'язку з чим, клопотання про арешт майна обвинуваченого задоволенню не підлягає.
У вчиненні інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, потреби немає.
Керуючись ст.ст. 27, 36, 128, 170, 171, 314, 315, 316, 392 КПК України, суд
постановив:
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до судового розгляду на 11 год 00 хв 05 листопада 2020 року у залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Прийняти позовну заяву цивільного позивача ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення цивільному позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відмовити у клопотанні потерпілого ОСОБА_5 про арешт майна обвинуваченого.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1