Справа: № 2-а-13608/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.,
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"15" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.;
при секретарі Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов”язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, -
В грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просив: поновити вказаний строк звернення до суду, зобов'язати відповідача нарахувати на свою користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки (а.с. 2-3).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 21-24).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (а.с. 29-30).
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195 (далі -Закону № 2195), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач відноситься до категорії громадян, на яких поширюється дія ст. 6 Закону № 2195, відтак він має право на отримання підвищеної пенсії.
Разом з тим, ОСОБА_2 не отримував вказане підвищення пенсії.
Дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006-2007 роки зупинено Законами України «Про Державний бюджет України на відповідні роки», а застосування законів, дію яких зупинено не допускається.
Згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік., а пізніше відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.06. Відтоді статтею вказаного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 у 2006 році проводяться поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.
Положення зазначеної статті Закону неконституційними не визнавалось, а тому, дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, у 2006 році є правомірними, оскільки він керувався останнім у часі нормативно-правовим актом - Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2007 рік, то позовні вимоги хоча і підлягають задоволенню з дня прийняття 09.07.07 рішення Конституційним Судом України, однак вони також в повній мірі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.06 з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням ст. 111 вказаного Закону, підвищення до пенсії у 2007 році або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі -Рішення КСУ), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489.
Крім того, згідно Рішення КСУ визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А тому, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, позивач має право у 2007 році на підвищення своєї пенсії (соціальну допомогу) на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року.
Разом із тим, позивачем пропущено річний строк для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, в зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду (а.с. 16-18).
Суд першої інстанції при цьому відмітив що не вбачає поважних причин пропущення строку звернення до суду, однак зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Проте, колегія суддів приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача у 2007 році в межах строку звернення до суду, тобто з 11 грудня 2007 року (а.с. 2-3).
Отже, позовні вимоги позивача щодо отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році підлягають задоволенню в період з 11 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Натомість в задоволенні позовних вимог позивача щодо отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році в період з 09 липня 2007 року по 10 грудня 2007 року слід відмовити.
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2008 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 22.05.08 рішення Конституційним Судом України.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які вступили в законну силу 01.01.2008 року. Відтоді дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового забезпечення, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни (тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/08 від 22.05.2008 року положення вказаної статті визнано неконституційними, а тому втратило чинність з часу проголошення вказаного рішення, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що саме з 22.05.2008 року позивач має право на щомісячну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку колегії суддів, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 171, 198, 201, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року скасувати в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період та прийняти в цій частині нову.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсійного забезпечення ОСОБА_2 протягом 2007 року, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 рік з урахуванням виплаченого.
В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 21 квітня 2010 року
Головуючий суддя Л. Костюк
Судді: Т. Ізмайлова
О. Шостак