05 жовтня 2020 року Справа № 160/8615/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні достроково ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 26.06.2020 пенсію за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01 липня 2020 року він звернувся до Покровського відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком достроково. Листом №12643-13458/М-02/8-0400/20 від 08.07.2020 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для дострокового призначення пенсії за віком на умовах статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Позивач вважає зазначену відмову в призначенні достроково пенсії за віком протиправною, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8615/20. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
15.09.2020 (вх. №57553/20) представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що позивачеві відмовлено у призначенні пенсії достроково, оскільки спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення і перерахунку пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Означеним Законом не встановлено право на призначення пенсії за віком особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У той час, як ст. 26 Закону №1058 встановлює, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, передбаченого у пункті 1 зазначеної статті. Також відповідач зазначає, що при зверненні позивачем із заявою про призначення пенсії ним було порушено порядок звернення особи за призначенням пенсії, у зв'язку з чим його заяву було розглянуто у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян». З урахуванням вищевикладеного, відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
15.09.2020 (вх. №57553/20) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що заява про призначення пенсії не подавалась ним особисто, у зв'язку із обмеженням входу до приміщень сервісних центрів в умовах карантину. В іншому заперечення та доводи позивача аналогічні змісту позовної заяви.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01 липня 2020 року засобами поштового зв'язку звернувся до Покровського відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком достроково.
Листом від №12643-13458/М-02/8-0400/20 від 08.07.2020 повідомлено позивача про відсутність підстав призначення пенсії за віком достроково .
Позивач не погоджується з такими діями пенсійного органу, що й стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
В свою чергу, основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття, визначає Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», який гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2020 по 31.12.2020 -не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Таким чином, відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні можуть бути врегульовані також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів про пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність інших доходів.
Достроковий вихід на пенсію регламентований статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» в редакції, яка діяла до 01.01.2015.
Так, вказана стаття 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачала, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також особлива гарантія для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці була передбачена статтею 49 Закону України «Про зайнятість населення», в редакції, яка діяла до 01.01.2015.
Так, вказана стаття 49 Закону України «Про зайнятість населення» передбачала умову, за якої особам гарантувалося право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Такою умовою була реєстрація особи, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності підходящої роботи.
При цьому, пунктом 26 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 було передбачено, що клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітного до управління Пенсійного фонду України надається центром зайнятості безробітному за його особистою заявою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 334 «Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» розділ «Достроковий вихід на пенсію безробітних» було виключено із Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, в тому числі і вищезазначений пункт 26.
Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-2 «Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключено пункт 6 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачалось, що до заяви про призначення пенсії за віком додається клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до статті 49 Закону України «Про зайнятість населення»).
Таким чином, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пенсія за віком достроково призначається особам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- вік не більше 1,5 роки до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- наявність необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу;
- факт звільнення особи з роботи у зв'язку зі скороченням посади.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, а саме: підпунктом 3 пункту 12 розділу І виключено статтю 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та підпунктом 2 пункту 39 розділу І виключено статтю 49 Закону України «Про зайнятість населення», у зв'язку із чим особи похилого віку та ветерани праці позбавлялися права призначення дострокової пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Крім того, аналогічні зміни були внесенні до підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовувались спірні правовідносини.
Натомість рішенням Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22.05.2018 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) пункту 12 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 3 пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.
Конституційний Суд України в пункті 4 рішення № 5-р/2018 від 22.05.2018 зазначив, що до внесення змін Законом № 76 статтею 21 Закону № 3721 було передбачено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина перша); виплата пенсій особам, звільненим у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку (частина друга).
Згідно зі статтею 10 Закону № 3721 громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 зауважив, що право на пенсію за віком особа набуває не лише після досягнення загальновизначеного пенсійного віку чи пенсійного віку, встановленого спеціальним законодавством, а також у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин (перше речення абзацу п'ятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
Дослідження положень, які згідно з підпунктом 3 пункту 12 розділу I Закону № 76 були виключені з Закону № 3721, дає підстави для висновку, що до такого їх виключення Держава гарантувала право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку громадянам похилого віку, трудовий договір з якими розірвано з причин, які не залежали від їх волі та не були наслідком дій цих осіб. Негативними наслідками настання таких обставин є втрата цими особами заробітку або інших передбачених законодавством доходів як засобів для існування та неможливість на рівних умовах конкурувати на ринку праці через похилий вік цієї категорії осіб, що і зумовлювало потребу в їх захисті з боку держави. Конституційний Суд України вважає, що гарантування Державою права на достроковий вихід на пенсію громадянам похилого віку було спрямоване на убезпечення цих громадян від такого соціального ризику, як безробіття з незалежних від них обставин, і забезпечення сприятливих умов для їх повноцінного та гідного життя у старості.
Як наслідок, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на достроковий вихід на пенсію, яке мали громадяни похилого віку на підставі статті 21 Закону № 3721 до внесення змін Законом № 76, було гарантією ефективної реалізації конституційних прав громадян, закріплених у статтях 46, 48 Конституції України.
Також цього, суд звертає увагу на те, що у справах «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та «Серков проти України» (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, призначення достроково пенсії за віком має здійснюватись на умовах, визначених відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», з огляду на рішення Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22.05.2018 та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Як зазначено судом, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пенсія за віком достроково призначається особам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- не більше як 1,5 роки до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- наявність необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу;
- факт звільнення особи з роботи у зв'язку зі скороченням посади.
Щодо віку ОСОБА_1 , то на час звернення до відповідача із заявою від 01.07.2020 позивачу виповнилося 59 років, а тому до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», залишилось менше 1,5 роки.
Щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна копія трудової книжки Серія НОМЕР_1 від 27.07.1981 та розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , згідно яких загальний страховий стаж позивача за період з 01.09.1978 по 01.06.2020 становить більше 30 років, проте, суд зазначає, що здійснення чіткого розрахунку страхового стажу відноситься до компетенції пенсійного органу.
Щодо факту звільнення позивача з роботи у зв'язку зі скороченням посади, то такі обставини підтверджуються копією наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Укрпромпостач» від 25.06.2020 №БУПП-0000002-00000000018 про припинення трудового договору (контракту) та відповідним записом у трудовій книжці Серії НОМЕР_1 .
Таким чином, в позивача наявні три обов'язкові умови для призначення пенсії за віком достроково згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Що стосується доводів відповідача про те, що при зверненні позивачем із заявою про призначення пенсії ним було порушено порядок звернення особи за призначенням пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Розділом ІІ означеного Порядку визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин.
ОСОБА_1 01 липня 2020 року засобами поштового зв'язку звернувся до Покровського відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком достроково.
В даному випадку, до заяви від 01.07.2020 про призначення пенсії позивач долучив копії документів, необхідні для призначення пенсії, що підтверджується документами, доданими до позовної заяви.
Позивач вказав, що заява про призначення пенсії не подавалась ним особисто у зв'язку із обмеженням входу до приміщень сервісних центрів в умовах карантину.
Разом з тим, суд відзначає, що подана заява містить всі необхідні реквізити та відповідає вимогам, встановленим ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже, має бути розглянута відповідачем у встановленому законом порядку.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 26.06.2020 пенсію за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», суд зазначає таке.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Частиною 2 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 26.06.2020 пенсію за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2020 про призначення пенсії за віком достроково та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 132, 134, 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні достроково ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2020 про призначення пенсії за віком достроково та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 05 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Царікова