29.10.2020 Справа № 914/1606/19
Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
скарги (вх.№1006/20) Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради
на дії Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)
у справі №914/1606/19
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради
про стягнення 6668685,40 грн.
за участю представників:
від скаржника (відповідача) Л.М. Мелько
від стягувача (позивача) не з?явився
від ДВС Н.О. Роман
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у справі №914/1606/19 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 5144348,37 грн. - основного боргу, 350503,37 грн. - пені, 255083,62 грн. - 3% річних, 568246,67 грн. - інфляційних втрат та 100030,28 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.01.2020р. Господарським судом Львівської області на виконання вказаного рішення суду від 17.12.2019р., яке набрало законної сили 16.01.2020р. видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених грошових коштів.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020р. Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у справі №914/1606/19 та відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020р. рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у справі №914/1606/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - без задоволення.
Ухвалою суду від 28.04.2020р. відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у справі №914/1606/19 на шість місяців до 28.10.2020р.
24.04.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх.№1006/20) Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради на дії Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у справі №914/1606/19.
Ухвалою суду від 27.04.2020р. вказану скаргу (вх.№1006/20) у справі № 914/1606/19 було прийнято судом до розгляду, та призначено розгляд вказаної скарги на 05.05.2020р.
Ухвалою суду від 04.05.2020р., керуючись статтею 234, п.п.17.5, 17.12 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України суд зупинив провадження у справі №914/1606/19 до перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. та постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020р. у даній справі в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Львівської області.
16.09.2020р. справа №914/1606/19 повернулась з Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
У зв'язку з перебуванням судді Петрашка М.М. з 22.09.2020р. по 12.10.2020р. у відпустці, ухвалою суду від 13.10.2020р. розгляд скарги (вх.№1006/20) призначено на 22.10.2020р.
22.10.2020р. до суду надійшов відзив на скаргу від Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) у зв'язку з чим скаржник заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги, інші учасники не заперечили.
Протокольною ухвалою від 22.10.2020р. розгляд скарги відкладено на 27.10.2020р.
27.10.2020р. до суду надійшли заперечення на відзив від скаржника, пояснення та відзив на скаргу від Дрогобицького ВДВС, а відтак протокольною ухвалою суд оголосив перерву до 29.10.2020р., про що учасники справи не заперечили.
Хід розгляду скарги викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 29.10.2020р. скаргу (вх.№1006/20) у справі №914/1606/19 підтримав повністю, просив її задовольнити з наведених у ній підстав, а також з підстав, що викладені у поданій заяві (вх.№24861/20 від 20.08.2020р.) про уточнення вимог по скарзі на дії державних виконавців.
Крім того, скаржником (відповідачем) подано клопотання (вх.№31284/20 від 29.10.2020р.) про долучення до матеріалів справи копії витягу з журналу вхідної кореспонденції Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради та копію постанови про закінчення виконавчого провадження №59743442 від 19.12.2019р.
Стягувач (позивач) явку представника в судове засідання 29.10.2020р. не забезпечив.
Дрогобицький міськрайонний ВДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) явку представника в судове засідання 29.10.2020р. не забезпечив. Вказаний орган ДВС проти скарги заперечив з підстав, що наведені у поясненнях (вх.№31064/20 від 27.10.2020р.) та у відзиві (вх.№31065/20 від 27.10.2020р.) на скаргу у справі №914/1606/19.
Представник ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судовому засіданні 29.10.2020р. проти задоволення скарги заперечив з підстав, що наведені у відзиві (вх.№30970/20 від 22.10.2020р.) на скаргу у справі №914/1606/19.
Розглянувши матеріали скарги (вх.№1006/20) у справі №914/1606/19, суд зазначає таке.
Скаржник (відповідач) у поданій скарзі, з врахуванням поданої заяви (вх.№24861/20 від 20.08.2020р.) про уточнення вимог по скарзі просить:
1) винести ухвалу, якою визнати неправомірними дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матвіїшина Богдана Ярославовича, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020р.;
2) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Богдана Ярославовича, щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження №61281499 від 05.03.2020р.;
3) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курмана Богдана Григоровича, щодо винесення 06.04.2020р. постанови про прийняття виконавчого провадження №61281499;
4) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 13.04.2020р. постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499;
5) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 13.04.2020р. постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499.
6) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 14.04.2020р. постанови про накладення арешту на рахунки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по ВП №61281499;
7) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 14.04.2020р. постанови про накладення арешту на майно КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по виконавчому провадженні №61281499;
8) винести ухвалу, якою скасувати постанови про накладення арешту на майно на кошти, що містяться на рахунках комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради по ВП №61281499;
9) винести ухвалу, якою зобов'язати вчинити дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо зняття арешту з майна та з коштів, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР і повернути стягнені кошти з рахунків КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР по ВП №61281499.
Як вбачається із поданих матеріалів, 14.02.2020р. державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшином Богданом Ярославовичем на підставі наказу у справі №914/1606/19 було відкрито виконавче провадження №61281499.
Як стверджує скаржник, він не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження №61281499, що на його думку порушує його права, як сторони виконавчого провадження.
При цьому скаржник зазначає, що неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження призвело до позбавлення прав КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статі 38 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з апеляційним оскарженням та прав на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства.
Крім того, скаржник посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020р. містить інший номер виконавчого документу, а саме №914/16069/19, ніж зазначений номер виконавчого документу у постановах про накладення арешту на майно та грошові кошти, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, а саме №914/1606/19.
Також, як зазначає скаржник, на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61281499 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020р. у справі №914/1606/19 не набрало законної сили, оскільки позивачем подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду, а тому на думку скаржника виконавчий документ слід було повернутий стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Враховуючи наведене, скаржник стверджує, що виконавче провадження було відкрито незаконно, без належного повідомлення про його відкриття боржнику, а тому дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Богдана Ярославовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020р. слід визнати неправомірними.
Як вбачається із поданих матеріалів, 05.03.2020р. державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїїшиним Богданом Ярославовичем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
06.04.2020р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курманом Богданом Григоровичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №61281499.
Як зазначає скаржник, прийнявши незаконно відкрите виконавче провадження №61281499 державний виконавець діяв з порушенням пункту 2 розділу V «Порядку передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень» Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки постанова про прийняття до виконання виконавчого документа була винесена не наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
За твердженням скаржника, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не мав жодних підстав для прийняття виконавчого провадження №61281499, оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про передачу виконавчого провадження,
При цьому, як зазначає скаржник, виконавчий документ слід було повернутий стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Враховуючи наведене, скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїїшина Богдана Ярославовича, щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження №61281499 від 05.03.2020р. та визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курмана Богдана Григоровича, щодо винесення 06.04.2020р. постанови про прийняття виконавчого провадження №61281499.
Як зазначає скаржник, незважаючи на вказані порушення Відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову від 13.04.2020р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499, постанову від 13.04.2020р. про стягнення виконавчого збору по ВП№61281499.
Крім того, як зазначає скаржник, незважаючи на вказані порушення, Відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову від 14.04.2020р. про накладення арешту на рахунки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по ВП №61281499 та постанову від 14.04.2020р. постанови про накладення арешту на майно КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по виконавчому провадженні №61281499.
За твердженням скаржника постанову про арешт коштів підприємство не отримало, а також у зв'язку з незаконним відкриттям виконавчого провадження та передачі виконавчого провадження, на думку скаржника дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови слід визнати неправомірними.
Крім того, скаржник зазначає, що підприємство через оголошений карантин, недоотримує кошти від споживачів, а тому виконавець не повинен був накладати арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
Скаржник також посилається на те, що винесення постанов про арешт майна та коштів призвело до неможливості отримати в банку кредит для погашення заборгованості.
Враховуючи наведене, скаржник також просить скасувати постанови про накладення арешту на майно та кошти, що містяться на рахунках Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради по ВП№61281499 та зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо зняття арешту з майна та з коштів, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР і повернути стягнені кошти з рахунків КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР по ВП №61281499.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги на дії державного виконавця слід відмовити, і в частині закрити провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Як встановлено судом, 14.02.2020р. державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшином Богданом Ярославовичем на підставі наказу у справі №914/1606/19 було відкрито виконавче провадження №61281499.
Слід зазначити, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020р. у справі №914/1606/19 набрало законної сили 16.01.2020р., а апеляційне провадження у даній справі було відкрито ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020р.
При цьому, вказаною ухвалою від 26.02.2020р. було також поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Тобто, відкриваючи 14.02.2020р. виконавче провадження №61281499, державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», адже станом на дату відкриття виконавчого провадження рішення суду у справі №914/1606/19 набрало законної сили.
Так, частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як стверджує скаржник, у зв'язку з неповідомленням його про відкриття виконавчого провадження у справі він був позбавлений права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження» та зверненя до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства.
Твердження скаржника про позбавлення його права оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження є безпідставним, адже пунктом а) частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Як зазначає скаржник у скарзі, Комунальне підприємство “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради 15.04.2020р. дізналося про передачу виконавчого провадження №61281499 від Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Таким чином, скаржник 15.04.2020р. також дізнався про відкриття виконавчого провадження №61281499 і реалізував своє право у відповідності до статті 341 Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з цього моменту оскаржити дії держаного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.
З приводу твердження скаржника про неможливість подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження» суд зазначає таке.
Так, статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Завдання статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» полягає у тому, щоб забезпечити фактичну неможливість здійснювати державному чи приватному виконавцю виконавчі дії, які могли б суперечити інтересам сторони виконавчого провадження та які спрямовані на фактичне виконання рішення суду під час перегляду апеляційною інстанцією рішення, за яким видано виконавчий документ (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Слід зазначити, що в даному випадку посилання скаржника на те, що внаслідок неповідомлення його про відкриття виконавчого він позбавився права на подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження», носить лише формальний характер.
Тобто, навіть у випадку, якщо б скаржник і скористався таким правом, то для Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради не утворилися б жодні інші наслідки, пов'язані з примусовим виконанням рішенням суду, ніж ті, які склалися фактично в даній ситуації.
Як встановлено судом, виконавче провадження відкрито 14.02.2020р., апеляційне провадження відкрито 26.02.2020р., а рішення першої інстанції залишено без змін судом апеляційної інстанції 30.03.2020р.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, з моменту відкриття апеляційного провадження (26.02.2020р.) до перегляду рішення суду в апеляційному порядку (30.03.2020р.) жодних виконавчих дій щодо боржника - Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, які були б спрямовані на фактичне виконання рішення щодо стягнення заборгованості та які б суперечили майновим інтересам боржника, державним виконавцем не вчинялось.
Також належить зазначити, що жодних виконавчих дій щодо боржника - Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, які були б спрямовані на фактичне виконання рішення щодо стягнення заборгованості та які б суперечили майновим інтересам боржника, державними виконавцями з дати відкриття виконавчого провадження 14.02.2020р. до прийняття постанов про арешт коштів та майна боржника від 14.04.2020р. не вчинялось.
Зазначена обставина свідчить про те, що неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження в даному випадку не призвело до фактичного порушення законних прав та інтересів Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, як сторони у виконавчому провадженні №61281499, у зв'язку з чим така обставина не може бути підставою для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Слід зазначити, що скаржником не наведено підстав за яких було порушено його право чи порядок передбачений Законом самим відкриттям виконавчого провадження, враховуючи те, що виконавче провадження було відкрито за заявою стягувача на підставі наказу суду, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 16.01.2020р.
Твердження скаржника про те, що неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження призвело до позбавлення права звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства є безпідставним, адже право звернення з такою заявою не ставиться в залежність від наявності відкритого виконавчого провадження та може бути реалізоване стороною, зокрема, відразу після розгляду справи в суді першої інстанції, у порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання скаржника на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020р. містить інший номер виконавчого документу, а саме №914/16069/19, ніж зазначений номер виконавчого документу у постановах про накладення арешту на майно та грошові кошти, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, а саме №914/1606/19, суд зазначає, що така відмінність спричинена допущеною опискою державного виконавця при виготовленні тексту постанови.
У зв'язку з наведеним державним виконавцем 21.10.2020р. винесено постанови про виправлення помилки та про зміну реєстраційних даних, відповідно до яких вірним номером слід вважати №914/1606/19.
Таким чином, враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Богдана Ярославовича, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020р., оскільки саме рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не порушило порядку передбаченого законом, а також законних прав чи інтересів боржника.
Щодо посилання скаржника про незаконність прийняття виконавчого провадження №61281499 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з порушенням пункту 2 розділу V «Порядк передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень» Інструкції з організації примусового виконання рішень та у зв'язку з тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про передачу виконавчого провадження, суд зазначає таке.
Так, відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
Однак пунктом 14 розділу ІІІ передбачено, що наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
У зв'язку з наведеним, у зв'язку з недопущенням порушення зазначених норм, враховуючи те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень станом на 17.02.2020р. перебували інші відкриті виконавчі провадження, державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) 05.03.2020р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №61281499 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
05.03.2020р. державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшиним Богданом Ярославовичем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Постанову про прийняття виконавчого провадження №61281499 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курманом Богданом Григоровичем винесено 06.04.2020р., після прийняття постанови апеляційною інстанцією 30.03.2020р.
Слід зазначити, що скаржником не вказано які саме його законні права та інтереси були порушені внаслідок передання та прийняття вказаного виконавчого провадження, зокрема у цей період з дати передання до дати прийняття (05.03.2020р. - 06.04.2020р.), та не обгрунтовано яким чином невиконання вказаних дій могло би забезпечити скаржнику реалізацію його законних прав та інтересів, як сторони виконавчого провадження.
Суд вважає, що не доведення виконавцем до відома скаржника у даній справі про прийняте ним рішення, в силу ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» є порушенням вимог цієї статті, однак це не може бути підставою для визнання неправомірними дій виконавця внаслідок прийняття такого рішення, якщо по своїй суті воно є законним, і нічим не порушило права та майнові інтереси скаржника, беручи до уваги обставини наведені вище.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матвіїшина Богдана Ярославовича щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження №61281499 від 05.03.2020р. та визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курмана Богдана Григоровича щодо винесення 06.04.2020р. постанови про прийняття виконавчого провадження №61281499.
Разом з тим, суд вважає, що всі виконавчі дії пов'язані з відкриттям виконавчого провадження фактично були вчинені саме з моменту прийняття виконавчого документу до виконання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - 06.04.2020р.
Тобто, тільки з цього моменту були фактично вчинені виконавчі дії внаслідок відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення та стягнення на підставі виконавчого документу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Проте, як зазначає боржник, незважаючи на вказані порушення, Відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову від 14.04.2020р. про накладення арешту на рахунки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по ВП №61281499 та постанову від 14.04.2020р. постанови про накладення арешту на майно КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по виконавчому провадженні №61281499.
За твердженням скаржника постанову про арешт коштів підприємство не отримало, а також у зв'язку з незаконним відкриттям виконавчого провадження та передачі виконавчого провадження, на думку скаржника дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови слід визнати неправомірними.
Однак, враховуючи обставини встановлені судом вище, враховуючи висновки суду з приводу порушень прав та інтересів скаржника внаслідок прийняття держаними виконавцями рішень про відкриття виконавчого провадження, передання та прийняття виконавчого провадження, беручи до уваги положення статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що оскаржувані дії щодо винесення постанов від 14.04.2020р. про арешт коштів та майна у виконавчому провадженні №61281499 були прийняті відповідно до закону, в межах наданих повноважень державного виконавця, а відтак вимоги скаржника є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також, згідно до заяви про уточнення вимог по скарзі на неправомірні дії (вх. № 24861/20), скаржник просить винести:
- ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 13.04.2020р. постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499;
- ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо винесення 13.04.2020р. постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 06.06.2018 у справі N 921/16/14-г/15, відповідно до частини другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Зважаючи на викладене, поряд із загальним порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеним нормами процесуального законодавства, Закон встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постановах ВП ВС від 14.11.2018 у справі N 906/515/17, від 16.01.2019 у справі N 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі N 927/769/16.
Ураховуючи вищезазначені вимоги поданої скарги на дії державного виконавця органу державної виконавчої служби, ця скарга у цій частині вимог підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується виключно вирішення питання правомірності стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, а отже, не може бути розглянута відповідно до вимог господарського процесуального закону.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не доведено, що державними виконавцями було порушено вимоги законодавства, які б стали підставою для визнання їх дій неправомірними з урахуванням вимог скарги, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні підстави для задоволення скарги на дії державних виконавців.
Разом з цим суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 3 статті 343 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку визнати доводи скаржника неправомірними та постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги, а в частині визнання неправомірними дії щодо винесення постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору - закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 231, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі за скаргою (вх.№1006/20) на дії ДВС щодо визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення постанови від 13.04.2020р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та щодо постанови від 13.04.2020р. про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499.
2. У задоволенні решти вимог за скаргою (вх.№ 1006/20) на дії ДВС відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.11.2020р.
Суддя М.М. Петрашко