Справа: № 22-а-4501/09 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"15" квітня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Бистрик Г.М., Романчук О.М.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совкувейт ЛТД»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володарсько -Волинському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совкувейт ЛТД»про стягнення 9838,57 грн., -
У січні 2008 Управління Пенсійного фонду України у Володарсько - Волинському районі звернулося з позовом до суду, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 20.07.2007 по 22.01.2008 року не сплатив страхові внески, нараховані за вказаний період, в результаті утворився борг у розмірі 9838,57 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона задоволенню не підлягає, а постанову суду -слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у Управлінні Пенсійного фонду України у Володарсько- Волинському районі Житомирської області.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем за період з 20.07.2007 року по 22.01.2008 року утворився борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9838,57 чим порушено вимоги ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком суми заборгованості страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що плягають сплаті за період з 20.07.2007 року по 22.01.2008 року та довідкою №716/03 від 22.01.2008 року, наданих представником позивача на підтвердження своїх доводів (а.с.5-6).
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
ТОВ "Совкувейт ЛТД", як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»повинно сплачувати збір (внески) до Фонду у визначеному порядку і розмірі.
Відповідно до ст. З Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ч. З ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що відповідно до аб.6 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 9838,57 грн. за період з 20.07.2007 року по 22.01.2008року підлягає стягненню.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відсутність будь-яких доводів, викладених в апеляційних скарзі з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права дає підстави для висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції не спростовують, не відповідають вимогам законодавства та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совкувейт ЛТД»- залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 20 квітня 2010 року