Справа № 2-59/2010р./
22 квітня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Ковальовій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Макіївського міського управління Головного
управління Міністерства внутрішніх справ України
в Донецькій області
про визнання дій неправомірними, відшкодування
матеріальної та моральної шкоди ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої уточнені та доповнені позовні вимоги у повному обсязі і в обґрунтування позову пояснив, що с жовтня 1965 року по квітень 1997 року на посаді юрисконсульта по вільному найму. Наказом відповідача № 1л/с від 02.01.2007 року був незаконно звільнений і в подальшому на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 06 серпня 2007 року, яке набрало законної сили, був поновлений на роботі на вказаній посаді з 02.01.2007 року. Але, після поновлення його на роботі відповідач продовжив здійснювати на нього тиск с ціллю звільнення. Так, 17.12.2007 року йому було видано направлення на ВКК для визначення його придатності до роботи, у той час, коли він щороку проходить профогляд в лікарні відповідача. В зв»язку з поновленням його на роботі, ОСОБА_2, яка працювала з 02.01.2007 року по 14.12.2007 року ст. юрисконсультом, була звільнена з цієї посади та призначена інспектором по контролю за організацією адміністративної діяльності ОВС штабу міську правління. Але, службове посвідчення було залишено у неї і вона продовжувала представляти інтереси відповідача в судах, як ст. юрисконсульт і брати участь в вирішенні правових питань, посилаючись на те, що вона є керівником юридичної служби. 06.02.2008 року заступник начальнику МУ ОСОБА_3 вимагали від нього написати пояснення з причини ніби - то його відсутності на роботі, незважаючи на те, що він у цей день знаходився на робочому місці з 08-00години. У цей же день він звернувся з письмовою заявою до начальника управління, в якій просив провести службове розслідування по цьому факту, але перевірка не була проведена і його прохання не було задоволено. В січні 2008 року йому була встановлена премія у розмірі 7,0% від посадового окладу і процентної надбавки за вислугу років, але у лютому, березні та квітні 2008 року премія була скасована , а потім знижена в травні до 6,0% і в червні до 5%, без наявності будь-яких законних до того підстав, оскільки про позбавлення і в подальшому про зменшення премії на комісії з особовим складом це питання не вирішувалося, до дисциплінарної відповідальності у цей період часу він не притягувався. Колишній начальнику Макіївського МУ частину правових питань доручав виконувати йому, тобто забезпечував його роботою, а новий начальник з перших днів роботи став вимагати негайного його звільнення з посади. 04.07.2008 року він подав заяву на звільнення з датою 22.12.2008 року. Відповідача це не задовольнило і з цього часу він практично був відсторонений від роботи. З 80 правових документів, які надішли до Макіївського МУ у 2-му півріччі, всі були доручені ОСОБА_2 і лише 3 з них йому. Жодного з документів не було відписано йому у поточному році. Вся договірна та претензійна робота, представлення інтересів відповідача у судах доручалася ОСОБА_2. Одночасно з 01.07.2008 року скасована премія, яку він не отримує по теперішній час. 25.12.2008 року він вимушений був звернутися до відповідача з заявою про ознайомлення його з наказами, згідно до яких йому був зменшений розмір премії або вона взагалі скасована, але ця заява проігнорована відповідачем. В зв»язку з відсутності у нього комп»ютерної техніки (13.08.2008р. вона видана без принтера та ксерокса), він набирав тексти документів та здійснював їх копіювання у приватних підприємців за особисту плату і за рахунок власних коштів, що підтверджується квитанціями і чеками, сплачував судовий збір і послуги банка, послуги поштового зв»язку за відправлення касаційних скарг. Все це він робив в інтересах відповідача по пред»явленим до нього позовам. Набиралися також тексти документів і здійснювалося їх ксерокопіювання за результатами перевірки застосування дисциплінарної практики, правомірності видання правових документів і якості їх оформлення. Між іншим компенсувати понесені ним витрати у розмірі 342,04грн. відповідач відмовляється з різних причин: наявністю комп»ютерної техніки в інших службах відповідача; тим, що він міг достати квитанції та чеки. 11.08.2008 року він звернувся з заявою до керівника фінансового підрозділу з питання набору і ксерокопіювання апеляційної скарги на постанову Донецького окружного адміністративного суду, але текст скарги був йому повернутий з посиланням на те, що вони не повинні надавати допомогу з приводу набору документів іншим службам. В зв»язку з необґрунтованим обвинуваченням його в тому, що він міг «достати» квитанції та чеки, 06.06.2008 року він звернувся з заявою на ім.»я начальника управління з питань проведення перевірки по цьому факту, але заява проігнорована. 20.08.2008 року він звернувся з заявою про видачу довідки про розмір заробітної плати за 8 місяців 2008 року з повною вказівкою за кожен місяць. 26.08.2008 року довідка була видана, але без вказівки посадового окладу і розшифровки по видам виплат, а тому 27.08.2008 року и 03.09.2008 року він знову звернувся з заявою про видачу необхідної довідки, які також проігноровані. 28.08.2008 року він в усній формі звернувся до начальника Макіївського МУ з проханням пояснити причину не допуску до роботи та позбавлення премії і отримав відповідь, що він нібито підбурює звільнених працівників на звернення до суду з позовами, а після цього проявляє бездіяльність, в суди не з»являється, внаслідок чого позови задовольняються. З цього приводу він 02.09.2008 року звернувся з заявою про проведення перевірки цих фактів, заява також проігнорована. Вище зазначені та інші неправомірні дії відповідача примусили його 05.12.2008 року відкликати свою заяву про звільнення і просити відповідача припинити тиск на нього з ціллю звільнення, допустити до роботи і дати можливість звільнитися за власним бажанням відповідно до законодавства, але це нічого не змінило. Після незаконного звільнення він 11.01.2007 року звернувся з заявою про видачу характеристики під час його роботи юрисконсультом. Повторно звернувся 20.02.2007 року і 05.06.2007 року вона була надана лише суду на його вимогу. Але якість підготовки, необ»єктивність вимагали її доробки , а тому 18.06.2007 року він направив відповідачу заперечення на характеристику. Всі подані ним заяви були проігноровані . Незважаючи на те, що з ініціативи відповідача з 02.01.2007 року він був звільнений, трудова книжка належним чином не була оформлена і не була йому видана. Крім того, в трудову книжку не внесені більш ніж 65 заохочень, що у нього маються. З причини не виданої йому характеристики і неналежно оформленої трудової книжки, він не зміг реалізувати своє право на звільнення в квітні 2008 року. Такими неправомірними діями відповідач причинив йому не лише матеріальну, але і моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 5000грн., оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача він постійно випробовує моральні страждання, почуття приниження, сорому перед особистим складом управління і громадкістью, близькими йому людьми та родичами. Все це призвело до погіршення фізичного, психічного та морального стану. За захистом своїх порушених прав він вимушений звернутися до суду та просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та визнати неправомірними дії відповідача в частині відсторонення його від виконання посадових обов»язків, зменшення та позбавлення премії, не оплати понесених ним витрат за набір комп'ютерних текстів, ксерокопіювання документів, оплаті судового збору і послуг банку, послуг поштового зв»язку. Стягнути на його користь з відповідача 2241,66грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за невиплачену премію, стягнути 342,04грн. понесених витрат на оплату набраних текстів та ксерокопіювання документів, оплати судового збору, послуг банку, послуг поштового зв»язку за відправку касаційних скарг в інтересах відповідача, стягнути на його користь 48,80грн. вартості набраних і відкопійованих документів для надання до суду, стягнути понесені витрати на оскарження неправомірних дій відповідача у розмірі 83,96грн.. а також в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на його користь 5000грн..
Представник відповідача, що діє на підставі довіреності , в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі і суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 дійсно працює в Макіївському міському управлінні на посаді юрисконсульта за вільним майном, тобто не є атестованим працівником. Після поновлення позивача на посаді за рішенням суду, йому обґрунтовано було запропоновано пройти медичний огляд, оскільки він не працював майже рік та неодноразово посилався у своїй позовній заяві на те, що у нього хворе серце і ноги, а тому видача йому направлення на проходження ВЛК ніяким чином не свідчить про наявність будь-якого тиску з боку керівництва Макіївського МУ, бо такі дії були цілком обґрунтовані. Після поновлення ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта, працююча на цій посаді ОСОБА_2 була призначена старшим юрисконсультом і тільки з 26 вересня 2008 року вона була переведена інспектором з контролю за організацією адміністративної діяльності ОВС штабу. На письмову заявуОСОБА_106.02.2008 року щодо проведення службового розслідування йому була надана обґрунтована відповідь від 10.03.2008 року, яку він отримав. Також є неспроможними посилання позивача про зменшення та скасування йому премії, оскільки премія не є постійним додатковим видом виплати, а є таким видом виплати, який носить стимулюючий характер і встановлюється та виплачується тільки при наявності вакантних посад. У січні 2008 року в Макіївському МУ склалася така ситуація, що в наявності було декілька вакантних посад і саме на цій підставі позивача була встановлена і виплачена премія тільки у січні, травні та червні 2008 року. Крім того, Макіївське МУ є бюджетною установою, яка фінансується виключно з державного бюджету України, при цьому нічого не виробляє і ніякого прибутку не отримує, а тому і кошти для виплати премії також отримуються з державного бюджету. Подана позивачем 04.07.2008 року заява про звільнення була відкликана ним особисто іншою заявою від 05.12.2008 року. Ніякого відсторонення позивача від роботи не було, оскільки ніякого наказу Макіївським МУ з цього питання не видавалося і це є особистою думкою позивача, яке нічим об»єктично не підтверджено. Позивач весь час працював, мав робоче місце і отримував заробітну плату, отже його позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими. В серпні 2008 року позивач ОСОБА_1 був забезпечений комп»ютерною технікою, а на його звернення щодо відшкодування витрат у зв»язку з набором текстів та ксерокопіюванням йому були надані обґрунтовані відповіді. Статтею 2 Закону України від 30.06.1999 рокк «Про джерела фінансування органів державної влади» передбачено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах передбачених Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік. Фінансування підрозділів в ОВС України провадиться лише на 50-55% від потреби. Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють всі фактичні видатки на заробітну плату включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати(грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Кошторисом Макіївського МУ асигнувань з державного бюджету на виплату грошей за ксерокопіювання документів та комп»ютерного набору текстів не передбачено. В Макіївському МУ комп»ютерною технікою не забезпечено кожного працівника, але при цьому ніхто з працівників не набирає, не друкує та не робить копії з документів за межами управління, тому, що у відповідача достатньо комп»ютерної техніки для роботи. Тому відмова відповідача відшкодувати позивачеві понесені ним витрати на ці роботи є цілком обґрунтованою. Питання щодо надання характеристики позивачеві розглядалося раніше в судових засіданнях при розгляді позову про поновлення ОСОБА_1 на роботі. За задоволеним судом клопотанням заявленим позивачем була видана об»активна характеристика і якщо позивач з нею не згодний, то це є його особистою думкою, оскільки охарактеризований позивач був так, як він того заслуговував. На теперішній час ОСОБА_1 продовжує працювати в Макіївському МУ і у разі його звільнення, позивачу буде видана повністю заповнена трудова книжка з усіма відповідними записами. Ніякої моральної шкоди позивачеві не було заподіяно і разом з цим, кошторисом Макіївського МУ не передбачено відшкодування моральної шкоди, а тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем. Так, згідно виписки з наказу № 86л/с від 21 травня 1997 року позивач ОСОБА_1 з 29 квітня 1997 року призначений юрисконсультом юридичної групи Макіївського міського управління (по вільному найму)/а.с.9/. Відповідно до витягу з наказу № 1о/с від 02 січня 2007 року ОСОБА_1 був звільнений з посади юрисконсульта штабу ( за рахунок посади старшого юрисконсульта штабу) з 02.01.2007 року на підставі ст. 38 КзПП України за власним бажанням/а.с.10/.
З копію наказу № 164о/с від 14 грудня 2007 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 був поновлений на роботі з 02.01.2007 року на посаді юрисконсульта по вільному найму(за рахунок посади старшого юрисконсульта) Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, на підставі рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 06.08.2007 року/а.с.11/.
Відповідно до ст. 46 КзПП України відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп»яніння; відмови обо ухилення від обов»язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
06.02.2008 року позивачем ОСОБА_1 на ім.»я начальника Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області була подана заява з проханням вирішити питання щодо його підпорядкування особисто начальнику міського управління/а.с.12-14/.
З заяви позивача ОСОБА_1 від 04.07.2008 року вбачається, що ним рекомендованим листом з повідомленням була надіслана заява про звільнення його за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, з 22.12.2008 року. Заява отримана Макіївським МУ 07.07.2008 року/а.с.18,19/. Згідно заяви ОСОБА_1 останній 26.12.2008 року звертався з проханням ознайомити його з дисциплінарними наказами, відповідно до яких в квітні, травні, червні 2008 року йому була зменшена премія, а також з наказами на підставі яких, він був позбавлений премії в липня 2008 року/а.с.20/.
27.05.2008 року, 06.06.2008 року позивачем були подані заяви з проханням оплатити йому витрати, пов»язані з набором тексту і ксерокопіювання документів за позовами до міськуправління згідно авансового звіту на суму 179,95грн. та додані 3 бланка заповнених звітів про використання коштів від 27 травня 2008 року і товарні чеки та квитанції на суму 214,15грн./а.с.23,63-76/. З листа від 22.08.2008 року вбачається, що подані позивачем авансові звіти на 3-х бланках та додані до них 39 квитанцій і чеків були повернуті позивачеві, як оформлені з порушенням встановленого порядку/а.с.24/. Згідно відповіді в.о. завідуючої СФЗБО Макіївського МУ на заяву ОСОБА_1, останньому було роз»яснено про неможливість проведення оплати витрат, пов»язаних з набором тексту та ксерокопіюванням документів, оскільки єдиним розпорядником бюджетних коштів є начальник міськуправління, який в межах виділених бюджетних асигнувань приймає рішення про оплату будь-яких витрат/а.с.26/. З відповіді в.о. начальника міськуправління щодо розгляду заяви відносно оплати понесених витрат пов»язаних з набором текстових документів, вбачається, що було прийнято рішення про відмову в оплаті цих витрат в зв»язку з тим, що Макіївське міське управління забезпечено комп'ютерною технікою і набір текстів та ксерокопіювання документів здійснюється на власній оргтехніці/а.с.25/.
11.08.2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до в.о. завідуючого СФЗБО Макіївського МУ в якій просив у строк до 15.08.2008 року набрати та відксерокопіювати 3 примірника апеляційної скарги на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2008 року та оплатити судовий збір у розмірі 1,70грн./а.с.27/. На цю заяву 11.08.2008 року позивачеві було роз»яснено, що до функціональних обов»язків робітників фінансового сектору Макіївського МУ не входить надання допомоги з приводу набору та ксерокопіювання документів іншим службам та рекомендовано отримати грошові кошти для оплати судового збору в сумі 2грн. в касі міську правління/а.а.28/.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 20.08.2008 року , ним була подана заява з проханням видати йому до 26.08.2008 року довідку про заробітну плату за 8 місяців 2008 року з вказівкою за кожний місяць/а.с.30/.Згідно супровідного листа від 26.08.2008 року та довідки про доходи вбачається, що позивачеві відповідно до його заяви була видана довідка про заробітну плату за період з січня по серпень 2008 року/а.с.32/, з якою позивач був не згодний, оскільки вважав її підготовленою неякісно, та з цього питання подав відповідачеві відповідні заяви від 27.08.2008 року та від 03.09.2008 року, від 10.02.2009 року/а.с.33,42/. Відповідно до відповіді на подані заяви, позивачеві було роз»яснено, що довідка про заробітну платню видана йому згідно зі ст. 49 КЗпП України з зазначенням займаної посади, часу роботи і розміру заробітної плати/а.с.35/.
01.09.2008 року позивач ОСОБА_1 знову звернувся з заявою до начальника Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області з проханням провести перевірку щодо виконання ним посадових обов»язків та видати йому копію висновку за наслідками перевірки/а.с.36-41/. З заяви ОСОБА_1 від 04.12.2008 року вбачається, що він відкликав свою заяву від 04.07.2008 року про звільнення за власним бажанням з 22.12.2008 року/а.с.45/. З копії заперечень від 18.06.2007 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 був не згодний з наданою відповідачем характеристикою на нього при розгляді в суді позову про поновлення позивача на роботі/а.с.50-53/.13.01.2009 року позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням ознайомити його з наказами міськуправління від 06.02.2008 року № 34 та від 14.03.2008 року № 128 про затвердження посадових окладів/а.с.54/.
З наданих позивачем товарних чеків з липня 2009 року вбачається, що ним були витрачені кошти на послуги ксерокопіювання та оплати судового збору та послуг банку у загальній сумі 127,89грн.(а.с.187-192). Згідно наданих позивачем особових рахунків за період з квітня по жовтень 2009 року включно вбачається, що ОСОБА_1 за вказаний період часу премія не нараховувалася та не виплачувался/а.с.193-196/.
З наказу № 270 від 29 травня 2006 року , виданого начальником Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області вбачається, що відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 було затверджено Положення про преміювання. Надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та видачу грошової винагороди за сумлінну безперервну службу, яке введене в дію з 01.04.2006 року/а.с.205/. З зазначеного Положення вбачається, що начальник управління в межах затвердженого фонду оплати праці має право здійснювати преміювання держслужбовців та інших працівників міську правління щомісячно відповідно до їх особистого вкладу у загальні результати роботи міськуправління за результатами роботи за попередній місяць. Преміювання здійснюється згідно наказу начальника міськуправління, який може визначати розмір індивідуальних премій за власною ініціативою без обмеження максимальними розмірами. Починаючи з 1 січня 2007 року преміювання здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці/а.с.208/.
З кошторису на 2009 рік вбачається, що витрати на оплату інших послуг та інші видатки не передбачені/а.с.204/. Згідно наказу № 117 від 19.03.2009 року про заохочення особового складу ОВС Макіївського МУ за підсумками роботи за лютий 2009 року, позивачеві ОСОБА_1була встановлена та виплачена премія у березні 2009 року у розмірі 20%/а.с.209/.
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки, Макіївське міське управління ГУМВС України в Донецькій області є бюджетною установою та фінансується виключно з державного бюджету. Законами України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників…в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Як встановлено судом, у кошториси відповідача не було закладено коштів на оплату послуг за набір комп'ютерних текстів, ксерокопіювання текстів документів, оплату банківських послуг. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не видавалося жодного наказу, відповідно до якого на позивача покладалися обов»язки за рахунок власних коштів здійснювати набір комп'ютерного тексту, ксерокопіювати документи за межами робочого місця і сплачувати за це власні кошти. Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні пояснив і ці доводи не спростовані позивачем, що він забезпечений комп'ютером, а тому мав реальну можливість набирати тексти необхідних документів, використовуючи наданий йому комп»ютер, в зв»язку з чим, суд вважає, що позивач на власний розсуд користувався послугами приватних підприємців щодо набору комп'ютерних текстів і сплачував гроші за ці послуги. При цьому суд враховує, що відповідач забезпечений комп'ютерною технікою і у разі необхідності позивач мав можливість скористуватися оргтехнікою, яка мається в інших службах управління. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не видавалося наказу про відсторонення позивача від роботи і після поновлення його на посаді юрисконсульта Макіївського МУ він продовжував виходити на роботу, мав робоче місце, виконував покладені на нього посадові обов»язки та щомісяця отримував заробітну плату, що підтверджено наданою довідкою та особовими рахунками. Крім того, суду наданий лист начальника Макіївського МУ, який був надісланий на адресу позивача, з якого вбачається, що довіреність видана на ім.»я ОСОБА_1 в частині представлення інтересів Макіївського МУ по справах, пов»язаних з фінансовою діяльністю відкликана, але довіреність залишена діючою відносно представлення інтересів по всім іншим справам. Отже, посилання позивача на те, що йому не доручалося представляти інтереси Макіївського МУ в судах, також не може бути прийнято до уваги, оскільки по-перше, це спростовується його особистими поясненнями, що містяться в його заяві від 01.09.2008 року, в якій позивач зазначає, що у 2008 році у нього в проваджені знаходилося 8 позовних заяв і по-друге, начальник Макіївського МУ має право на власний розсуд видати довіреність на представництво інтересів управління в суді будь-якому співробітнику, що не може свідчити про відсторонення позивача від виконання покладених на нього обов»язків.
Умови преміювання співробітників Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області регламентуються Положенням про преміювання, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та видачу грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в міськуправлінні, розробленому на підставі постанов КМУ від 09.03.2006 року № 268 та від 02.10.2003 року № 1563 і затвердженому відповідно до наказу начальника Макіївського міського управління № 270 від 29 травня 2006 року. Відповідно до вказаного Положення начальник управління в межах наявних фінансових можливостей має право встановлювати щомісяця розмір премій співробітникам. При наявності фінансової можливості щодо виплати премії видається відповідний наказ. Оскільки премія не є постійним додатковим видом оплати, посилання позивача на те, що йому у відповідні місяці не нараховувалася та не виплачувалася премія, що на його думку, свідчить про неправомірні дії з боку відповідача відносно нього, судом не може бути взято до уваги, так як відповідно до вище вказаного Положення особисто керівникові надається право вирішувати питання щодо преміювання того чи іншого співробітника за результатами його роботи та за наявністю фінансування на ці видатки. В судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялися багаточислені заяви з різних питань, які виникали у нього під час виконання трудових обов»язків. Всі заяви позивача ОСОБА_1 були розглянуті керівництвом Макіївського МУ і на них дані обґрунтовані відповіді, копії яких були долучені до матеріалів справи. Характеристика відносно позивача була витребувана судом при розгляді його позову про поновлення на роботі. Посилання ОСОБА_1 на те, що характеристика підготовлена неякісно, є особистою думкою позивача. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48,80грн. витрачених ним по набору та ксерокопіювання документів для пред»явлення до суду в зв»язку із розглядом цього спору, витрат на оскарження неправомірних дій відповідача у розмірі 83,96грн., витрат у розмірі 42,86грн., пов»язаних з подачею ним звернень про видачу характеристики та проведення перевірки, тобто оплати послуг поштового зв»язку по пересилки його заяв, також не можуть бути задоволенні судом, оскільки відшкодування таких витрат не передбачено діючим законодавством. Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача по відстороненню його від виконання посадових обов»язків, зменшення і позбавлення премії, невиплаті понесених ним витрат за набір тестів документів, їх ксерокопіювання, сплати судового збору та послуг банку, оплаті послуг поштового зв»язку, стягнення на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2241,66грн., яка полягає у невиплаті премії, витрат у розмірі 42,86грн., пов»язаних з подачею ним звернень про видачу характеристики та проведення перевірки, тобто оплати послуг поштового зв»язку, стягнення з відповідача 342,04грн. в рахунок відшкодування витрат понесених ним за оплату набраних комп'ютерних текстів, ксерокопіювання документів, судового збору, послуг банку, послуг поштового зв»язку за відправлення касаційних скарг в інтересах відповідача, стягнення з відповідача вартості набраних та відксерокопійованих документів для подання їх до суду у розмірі 48,80грн., витрат понесених ним в зв»язку з направленням його звернень щодо оскарження неправомірних дій відповідача у розмірі 83,96грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, оскільки суд не дійшов до висновку про задоволення вище вказаної частини позовних вимог, вимоги позивача в частині відшкодування йому в рахунок заподіяної йому моральної шкоди 5000грн. також не підлягають задоволенню судом.
Керуючись ст. ст. 46, 231,233,237-1 КЗпП України , ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213 -215,218 ЦПК України, суд , -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі.
Суддя Андрюшина Л.А.