Справа №333/3245/20
Провадження №4-с/333/45/20
03.11.2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Ярошенко А.Г., за участі секретаря Довгаль А.Г., представника заявника Кошліченко Н.В., представника ВДВС Білокур Л.А. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 в особі її представника - адвоката Кошліченко Ніни Валеріївни на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Людмили Володимирівни та начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
24.06.2020 р. заявник звернулася до суду з вищевказаною скаргою.
Представник відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) заперечувала проти задоволення скарги .
Представник Заявника підтримала скаргу та просить її задовольнити.
Суд вислухавши сторін по справі приходить до наступного висновку.
У старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Л.А. , яке було передане від старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидської Т.О. (на даний час не працює у ВДВС) перебуває виконавче провадження № 40612651, відкрите на підставі виконавчого листа № 333/5635/13-ц, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 29.10.2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти у розмірі 1А частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.07.2013 року і до повноліття дітей.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час є повнолітнім, тобто аліменти стягуються на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 2008 р.н. та ОСОБА_7 2007 р.н.
19.05.2020 року мною, як представником ОСОБА_1 , до Дніпровського ВДВС Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) подано клопотання про здійснення перерахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 40612651, оскільки стягнення із ОСОБА_8 проводиться в порушення вимог чинного законодавства. В клопотанні просила здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, а також із усіх видів заробітку боржника ОСОБА_2 , тобто заробітної плати, яку він отримував на ТОВ «ДОНГРІ» та ТОВ» ЕТС» і як і фізичної особи-підприємця,який перебуває на спрощеній системі оподаткування, тобто, виходячи із середнього заробітку по регіону.
Клопотання про здійснення перерахунку заборгованості не було задоволено, а лише надано розрахунок заборгованості станом на 31.05.2020 року без урахування вимог, викладених у клопотанні.
Так, 28.08.2018 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-УШ від 03.07.2018 року.
Державним виконавцем рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 333/5635/13-ц від 08.10.2013 року в частині стягнення аліментів у розмірі не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку самостійно приведено у відповідність до Закону № 2475-УШ від 03.07.2018 року до розміру, не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Проте, аліменти із ОСОБА_2 стягуються в розмірі 50% прожиткового мінімуму, визначеного для однієї дитини відповідного віку, при тому, що аліменти стягуються на утримання двох дітей.
Частиною 1 статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
У відповідності до ст.. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, гарантований Сімейним кодексом України мінімальний розмір аліментів для кожної дитини має бути не менше 50 % прожиткового мінімуму відповідно до її віку, і ця гарантія застосовується до кожної дитини, на утримання якої стягуються аліменти.
Стягнення аліментів на дітей ОСОБА_1 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку на усіх дітей порушують ч. 1 , 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 , яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя,необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Як вбачається з висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 Верховний Суд звертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-УШчастину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України; тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Виходячи з вищевикладеного, заборгованість зі сплати аліментів має розраховуватись у відповідності до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для кожної дитини ОСОБА_1 починаючи з 28.08.2018 року (з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-УШ від 03.07.2018 року).
Боржник ОСОБА_2 працевлаштований в ТОВ «Енергетичні торгові системи». Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 з 20.07.2011 року є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований у Вознесенівській ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області, основний вид економічної діяльності - Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); Код КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів; дані про реєстраційний номер платника єдиного внеску: 08/11-16954; на даний час не перебуває в процесі припинення.
За змістом ч. 3. ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Вказані зміни до ст.. 195 СК України були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» м№ 2037-VIII від 17.05.2017 року, які набули чинності 08.07.2017 року.
Отже, оскільки ОСОБА_2 , окрім того, що працевлаштований у ТОВ «Енергетичні торгові системи», є ще і фізичною особою-підприємцем та є платником єдиного податку, тобто перебуває на спрощеній системі оподаткування, аліменти повинні стягуватись з усіх видів його заробітку, а саме із заробітної плати на ТОВ «Енергетичні торгові системи» та виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, як ФОП, одночасно.
У зв'язку із цим, заборгованість зі сплати аліментів в періоди, коли ОСОБА_2 працював у ТОВ «ДОНГРІ» та ТОВ «Енергетичні торгові системи», повинна розраховуватись виходячи із заробітної плати, отриманої на даних підприємствах, також і з розрахунку середньої заробітної плати працівника для даної місцевості одночасно, тобто з усіх видів заробітку, що прямо передбачено Сімейним кодексом України.
Крім того, розрахунки заборгованості, здійснені старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидською Т.О. (яка наданий час не працює у ВДВС) на 31.08.2019 року, на 30.09.2019 року, на 15.01.2019 року, на 31.08.2018 року по виконавчому провадженню № 40612651, містять аналогічні порушення вимог чинного законодавства стосовно порядку проведення розрахунку.
Згідно ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно актів прийому передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги № 191031-01 від 31.10.2019 року, детального розрахунку вартості адвокатського гонорару та квитанції № 73 від 24.10.2019 року, № 79 від 28.10.2019 року, № 86 від 04.12.2019 року, № 28 від 25.04.2020 року, № 30 від 30.04.2020 року, № 33 від 05.05.2020 року, № 58 від 23.06.2020 року, № 42 від 18.05.2020 року, ОСОБА_1 прийняла надані правничі послуги та сплатила адвокату Кошліченко Н.В. гонорар на загальну суму 8300 грн. Крім того, гонорар за представництво інтересів у суді в розмірі 3000 грн. за судові засідання.
Однак відповідно до позицій великої палати ВС при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Суд вважає, що заявлена сума про оплату послуг на вказану суму не є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Про це свідчать розрахунки про участь у судових засіданнях із заявлених 3 годин представник скаржника затратила реально 1 годину 30 хвилин, що підтверджується журналами судових засідань та графіком призначення справи до розгляду. Отже, перевірити реальність витраченого часу представника заявника під час підготовки клопотань, заяв та витрат часу на ознайомлення у суду не має можливості у відсутності реальних доказів з приводу даних фактів. У зв'язку з чим суд враховуючи складність справи вважає необхідним задовольнити частково прохання про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 в особі її представника - адвоката Кошліченко Ніни Валеріївни на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Людмили Володимирівни та начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Л.В. щодо складання розрахунків заборгованості станом на 31.05.2020 року.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидської Т.О. 31.08.2019 року, на 30.09.2019 року, на 15.01.2019 року, на 31.08.2018 року, по виконавчому провадженню № 40612651.
Скасувати розрахунок заборгованості, складений головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Л.В. станом на 31.05.2020 року без номера та дати по виконавчому провадженню № 40612651.
Скасувати розрахунок заборгованості, складений старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидською Т.О. станом на 31.08.2019 без номера та дати по виконавчому провадженню № 40612651.
Скасувати розрахунок заборгованості, складений старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидської Т.О. станом на 30.09.2019 року без номера та дати по виконавчому провадженню № 40612651.
Скасувати розрахунок заборгованості, складений старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидської Т.О. станом на 15.01.2019 року без номера та дати по виконавчому провадженню № 40612651.
Скасувати розрахунок заборгованості, складений старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Персидської Т.О. станом на 31.08.2018 року без номера та дати по виконавчому провадженню № 40612651.
Зобов'язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Л.В. здійснити по виконавчому провадженню № 40612651 перерахунок заборгованості у відповідності до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для кожної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 28.08.2018 року (з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-УШ від 03.07.2018 року.
Зобов'язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Білокур Л.В. здійснити по виконавчому провадженню № 40612651 перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з дня набрання чинності 08.07.2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» м№ 2037-УШ від 17.05.2017 року, в періоди, коли ОСОБА_2 працював у ТОВ «ДОНГРІ» з 08.07.2017 року по 04.09.2017 року та ТОВ «Енергетичні торгові системи» з 05.09.2017 року по теперішній час, виходячи із заробітної плати, отриманої на даних підприємствах, і з розрахунку середньої заробітної плати працівника для даної місцевості одночасно, тобто з усіх видів заробітку.
Визнати неправомірними дії начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) Проценко А.Ю. щодо відмови в задоволенні клопотання представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Кошліченко Ніни Валеріївни від 18.05.2020 року про перерахунок заборгованості по виконавчому провадженню № 40612651.
Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного регіонального управління юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3000 грн.
В іншій частині - відмовити.
Повний текст ухвали буде виготовлено 03.11.2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко