Номер провадження: 33/813/1257/20
Номер справи місцевого суду: 501/1446/20
Головуючий у першій інстанції Семенов О. А.
Доповідач Погорєлова С. О.
28.10.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Томашевської К.В., Жоріна П.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП,
встановив:
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: за ст.124 КУпАП - у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.; за ст.130 ч.1 КУпАП - у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме - за ст.130 ч.1 КУпАП - у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Зі змісту вказаної постанови, вбачається що 18.04.2020 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Праці, 16, м. Чорноморська Одеської області, в порушення п.16.12 Правил дорожнього руху (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, далі - Правила), на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_2 , який виїхав на вказане перехрестя з дороги праворуч від нього, в результаті чого сталось зіткнення. Через зіткнення транспортним засобам спричинені механічні пошкодження. З цих підстав відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №098183 від 18 квітня 2020 року, за ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , в момент дорожньо-транспортної пригоди, перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей) та в порушення п.2.5. Правил, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку. З цих підстав відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №098180 від 18 квітня 2020 року, за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)ОСОБА_1 не було належним чином сповіщено про розгляд його справи, а тому були порушені права на захист;
2)матеріали справи не містять доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так пояснення свідків, які маються в матеріалах справи є неналежними доказами, оскільки вказані особи не були допитані в суді першої інстанції, не були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, свідки пояснили, що ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд та відмовився підписати протоколи про адміністративне правопорушення, однак такі твердження не відповідають дійсності;
3)матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я та того, що ОСОБА_1 від цього відмовився;
4)в протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на ст. 268 КУпАП, однак ОСОБА_1 не було роз'яснено те, що він має право на юридичну допомогу;
5)ОСОБА_1 не заперечує проти своєї вини при скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, однак на даний час сплинули строки накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУпАП, що дає підстави визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні даного правопорушення із закриттям провадження у справі.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
Одеський апеляційний суд належним чином сповістив ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання його апеляційної скарги, заяв про відкладення слухання справи не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 перевіривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова районного суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує проти своєї вини при скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, також в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що ДТП сталася у зв'язку із тим, що ним не було обрано безпечного інтервалу та дистанції, у зв'язку із чим він не надав переваги у русі автомобілю ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_3 , який виїхав на перехрестя рівнозначних доріг з правої сторони від нього. Пояснення підписані ОСОБА_1 особисто, з якими він згоден.
Таким чином, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації не оспорюється.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098180 від 18.04.2020 року, з якого вбачається, що 18.04.2020 року о 12:20 год., ОСОБА_1 в м. Чорноморськ, по вул. Праці, 16, керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох понятих, а також відмовився продувати алкотестер драгер, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР;
-письмові пояснення ОСОБА_3 згідно яких вбачається, що 18.04.2020 року його було запрошено в якості свідка. В його присутності гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога та за допомогою приладу алкотестера «Драгер» ОСОБА_1 відмовився. Також відмовився від підпису протоколів про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-письмові пояснення ОСОБА_4 , з яких вбачається, що 18.04.2020 року його було запрошено у якості свідка подій, того що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога та продуття алкотестера «Драгер» відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився підпису протоколів про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того з метою, перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 знаходився у неадекватному стані, фактично не усвідомлював значення свої дій, невиразно відповідав на питання, які йому задавали робітники поліції. Також пояснив, що робітниками поліції ОСОБА_1 були роз'яснені всі його права та ніхто не перешкоджав йому у їх реалізації. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а також за допомогою приладу алкотестера «Драгер», на що останній відмовився у присутності двох свідків. Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містяться у матеріалах адміністративної справи. Свідки були на місці події, це реальні люди, які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження тесту на алкогольне сп'яніння.
ОСОБА_1 не заявлялося клопотання про допит свідків, а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції.
Тому посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що пояснення свідків, які маються в матеріалах справи є неналежними доказами є необґрунтованими.
Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що він не відмовлявся від проходження жодного з видів огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак йому ніхто не пропонував, спростовуються матеріалами справи. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098180 від 18.04.2020 року вбачається, що у графі: «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначено, що він випив літр пива алкогольного, на експертизу не хотів, вину усвідомлює.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров'я.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння і складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відображена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098180 від 18.04.2020 року, письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та особистими поясненнями ОСОБА_2 .
Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 18.04.2020 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своєї невинуватості, ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надала.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ч. 2 ст.36 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова