Справа № 308/9715/20
1-кс/308/4087/20
27 жовтня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на протиправну бездіяльність дізнавача та прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075030000159 від 17.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність дізнавача-інспектора сектору дізнання Ужгородського міського відділу ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 та прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , що виразилась у відмові в розгляді та неприйнятті рішення за заявою скаржника від 17.08.2020 року у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075030000159 від 17.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
В обґрунтування доводів скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що прокурором як процесуальним керівником не розглянуто заяву ОСОБА_3 від 17.08.2020 року в частині видачі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 12020075030000159, щодо залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні та щодо зміни кримінально-правової кваліфікації діяння з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, а натомість скеровано його заяву для розгляду до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
Також стверджує, що інспектором дізнання Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 не розглянуто вказану заяву, не повідомлено скаржника про результати розгляду зазначеної заяви та не надіслано ні витягу з ЄРДР, ні інших процесуальних рішень прокурора чи слідчого.
За таких обставин, ОСОБА_3 просить визнати протиправною бездіяльність прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області в частині невирішення питань, викладених в його заяві, зобов'язати дізнавача-іпспектора ОСОБА_4 вручити йому пам'ятку про права і обов'язки потерпілого, допитати його у якості потерпілого, надати йому витяг у кримінальному провадженні, зобов'язати прокурора ОСОБА_5 розглянути заяву скаржника про зміну кримінально-правової кваліфікації діяння.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
На вимогу слідчого судді, начальником СД Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області було надано матеріали кримінального провадження № 12020075030000159, однак, в судове засіданні ні дізнавач, ні прокурор, не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачені КПК України, та ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу у відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується, на підставі поданих заявником документів та наданих для дослідження матеріалів кримінального провадження № 12020075030000159 .
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Окрім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, до рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, відносяться також рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені 25.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075030000159, дізнавачем - інспектором сектору дізнання Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 проводилось досудове розслідування за заявою про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , а саме про те, що 24.07.2020 року, близько 16:23 год. невстановлена особа умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрала у заявника, який перебував за адресою: м. Ужгород, вул. Яроцька, біля супермаркету «Вопак», гаманець з грошовими коштами.
ОСОБА_3 визнаний органом досудового розслідування потерпілим і 24.07.2020 року йому вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого. 28.08.2020 року скаржника було допитано в якості потерпілого, що підтверджується протоколом допиту потерпілого від 28.08.2020 року.
Також встановлено, що 18.08.2020 року прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 отримала заяву ОСОБА_3 від 17.08.2020 року, адресовану начальнику Ужгородської місцевої прокуратури. З даної заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 185 КК України, де він є потерпілим, залучити його у якості потерпілого до проведення слідчих дій, долучити до матеріалів кримінального провадження відеодокази та змінити кваліфікацію кримінального правопорушення в провадженні з ст. 185 КК України на ст. 186 КК України.
У зазначеній заяві потерпілий порушує питання щодо проведення процесуальних дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, а тому її необхідно розуміти як клопотання потерпілого про проведення процесуальних дій, порядок розгляду яких регламентується нормами статті 220 КПК України.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності
відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, отримавши заяву ОСОБА_3 про вчинення процесуальних дій від 17.08.2020 року, відповідний прокурор, уповноважений на розгляд зазначеної заяви, був зобов'язаний розглянути її та задовольнити за наявності на те відповідних підстав, після чого повідомити заявника про результати такого розгляду. У разі відмови в задоволенні відповідного клопотання, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 220 КПК України, у відповідного прокурора виникав обов'язок винести вмотивовану постанову про таку відмову.
Водночас, як встановлено з листа виконувача обов'язків керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 20.08.2020 року за № 101-1046-20, заява ОСОБА_3 від 17.08.2020 року по суті не була розглянута, а передана для розгляду до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість скарги в частині визнання протиправної бездіяльності прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області, що полягала в нерозгляді заяви ОСОБА_3 від 17.08.2020 року та неповідомленні заявника про результати розгляду його заяви. Разом з цим, у зв'язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження постанови про призначення конкретного прокурора у кримінальному провадженні, а також відсутністю таких відомостей у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань, беручи до ваги те, що відповідна заява адресована безпосередньо керівнику Ужгородської місцевої прокуратури, слідчий суддя прийшов до висновку про покладення обов'язку щодо усунення порушень, встановлених під час розгляду скарги в цій частині, на керівника Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості скарги ОСОБА_3 в частині зобов'язання дізнавача ОСОБА_4 вручити скаржнику пам'ятку про права і обов'язки потерпілого, допитати його у якості потерпілого, слідчий суддя прийшов до висновку про необґрунтованість зазначених вимог, з огляду на те, що пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого вручена ОСОБА_3 24 липня 2020 року, про що свідчить його підпис на примірнику пам'ятки, яка міститься в матеріалах кримінального провадження. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 був допитаний в якості потерпілого під час досудового розслідування кримінального провадження, що підтверджується протоколом допиту від 28.08.2020 року, який міститься в матеріалах кримінального провадження, а тому, у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
Що стосується вимог скаржника щодо зобов'язання дізнавача надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 24.07.2020 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, про що свідчить електронний рапорт поліцейського ОСОБА_8 від 24.07.2020 року, а також протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
На підставі зазначеної заяви дізнавач-інспектор сектору дізнання Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075030000159 та розпочав досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, у зв'язку з чим, у нього виник обов'язок надати ОСОБА_3 через 24 години з моменту внесення відомостей, витяг з відповідного реєстру. Як вбачається з скарги, такий витяг скаржник не отримав, а тому в цій частині скарга є обгрунтована і підлягає задоволенню.
Вирішуючи скаргу ОСОБА_3 в частині зобов'язання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 розглянути його заяву щодо зміни кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Скарги на дії слідчого, дізнавача чи прокурора з приводу кваліфікації тих чи інших кримінальних правопорушень вказаним переліком не охоплюються, у зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга в цій частині необгунтована і задоволенню не підлягає.
Окрім цього, як вбачається з постанови дізнавача-інспектора сектору дізнання Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 26.09.2020 року, кримінальне провадження № 12020075030000159 від 25.07.2020 року закрите, а відтак питання щодо зміни кваліфікації діяння не може ставитись після його закінчення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 214, 220, 303, 304, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність керівника Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області, з приводу нерозгляду заяви ОСОБА_3 від 17.08.2020 року. , прийняту прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 18 серпня 2020 року, а також неповідомленні потерпілого про результати розгляду у порядку ст. 220 КПК України.
Зобов'язати прокурора Ужгородської місцевої прокуратури розглянути у порядку ст. 220 КПК України заяву ОСОБА_3 від 17.08.2020 року, прийняту прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 18 серпня 2020 року, та повідомити заявника про результати її розгляду.
Зобов'язати дізнавача-інспектора сектору дізнання Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 надати ОСОБА_10 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.07.2020 року за № 12020075030000159.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1