Провадження № 2/243/1609/2020
Справа № 243/4527/20
27 жовтня 2020 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ільяшевич О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Артемчук С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки Статіва Олена Володимирівна , до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -
22 травня 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власницею 94/100 часток домоволодіння та цілої частки земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:019:1045 площею 0,0388 га по АДРЕСА_1 . Зазначає, що на вищевказаній земельній ділянці, що належить позивачці, знаходяться два житлових будинки, будинок за літер А-1, та будинок за літер Б- 2. Будинок за літер Б - 2 знаходиться у власності позивачки повністю, а будинок за літерою А - 1 перебуває у спільній власності позивачки та ОСОБА_3 .. Зазначає, що в 1995 році між співвласниками були уточнені ідеальні частки, тоді існував один житловий будинок за літер А - 1, після уточнення ідеальних часток, колишній власник ОСОБА_4 подарував свою частку позивачці, яка в 1996 році отримала дозвіл на будівництво будинку за літер Б - 2. Вказує на те, що співвласники будинку літер А-1 декілька разів з 1995 року змінювались з 2010 року співвласником будинку літер А - 1 на підставі свідоцтва про право на спадкування стала відповідачка. В 1997 році позивачка приватизувала частку земельної ділянки на якій розташовані її об'єкти нерухомого майна, частка позивачки огороджена та має окремий вхід і фактично є окремим домоволодінням. Вказує на те, що кожний зі співвласників користується належною йому часткою, спору, з приводу встановленого порядку користування майном між співвласниками не було. Оскільки фактично існують два окремих домоволодіння, двір було розподілено за домовленістю співвласників на дві окремі ділянки, у кожного зі співвласників був свій двір окремий вхід до двору, окремі комунікації. Кожен зі співвласників користувався своєю часткою як окремим будинком, кожен з будинків має окрему систему опалення, частка позивачки має окрему систему опалення водопровід. Зазначає, що ОСОБА_1 обмежена в праві вільно користуватися та розпоряджатися своєю часткою, оскільки, частка позивачки і відповідачки складає одне домоволодіння, і чинне законодавство вимагає згоди іншого співвласника на вчинення певних дій щодо розпорядження майном. На сьогодні, вона не має можливості навіть без згоди іншого співвласника зареєструвати в будинку членів своєї родини. З огляду на викладене просила суд, ухвалити рішення, яким припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А - 1, житлового будинку Б - 2 з господарськими будівлями та спорудами погреб літер В, гараж літер Г, вбиральня, літер Д, огорожа № 1, №2, водопровід № 3, 94/100 часток якого належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Виділити в одиницю 94/100 часток, що складаються з частки житлового будинку літер А - 1, загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 19,0 м. кв., житлового будинку літер Б - 2 загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., льоху літ. «В», гаражу літера «Г», вбиральні літ. «Д», огорожі № 1, водопроводу АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену в одиницю частку, як на самостійний об'єкт права власності з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1 , яка складається з частки житлового будинку літер А-1 загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м,( кімнати 1-01/2.8 кв.м., 1-02/1.8 кв.м., 1-03/19,0 кв.м., ганок) житлового будинку літ. Б - 2, загальною площею - 48,3 кв.м., житловою площею - 22,7кв.м., льоху літер В, гаражу літер Г, вбиральні літер Д, огорожі № 1, водопроводу № 3, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер1414100000:01:019:1045, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник Статіва О. В. , яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2677 від 26 березня 2019 року, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяви із проханням справу слухати за їхньої відсутності.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані судові повістки за адресою місця проживання ОСОБА_3 зареєстрованої у встановленому законом порядку, що підтверджено відповіддю на запит суду, направлений у порядку ст. 187 ЦПК України.
Однак, ОСОБА_3 будучи повідомленою у встановленому законом порядку (належним чином), про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка, будучи повідомленою належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з'явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив, а позивачка та її представник не заперечували проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.
В ході розгляду справи судом було розв'язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.
Ухвалою суду від 01 червня 2020 року у справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано із КП «БТІ» належним чином завірену копію архівної реєстраційної справи щодо нерухомого майна на оспорюваний житловий будинок, а також відомості про те, за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів зареєстроване право власності на вказаний житловий будинок.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року розгляд справи було вирішено проводити у заочному порядку.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 червня 2006 року, домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_5 - 6/100 часток, ОСОБА_1 - 94/100 часток(а.с.5).
Відповідно до витягу про реєстрацією права власності на нерухоме майно № 11050576 від 26 червня 2006 року, право власності на нерухоме майно, а саме домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_5 - 6/100 часток та ОСОБА_1 - 94/100 часток(а.с.6).
Відповідно до договору дарування від 28 вересня 1995 року, ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 Ѕ частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю Серії ДН №001241, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0388 га. Розташовану на території Слов'янської міської ради, по АДРЕСА_1. Вказаний державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1241(а.с.8).
Згідно із витягом з Поземельної книги про земельну ділянку ОСОБА_1 належить земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1414100000:01:019:1045, площею 0,0388 га(а.с.9).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради народних депутатів № 548/2 від 26 грудня 1996 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на будівлю житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно із довідкою уточнення ідеальних часток праві спільної власності на домоволодіння від 05 січня 1995 року, ОСОБА_4 належить частина домоволодіння яка складає 7/10 часток вказаного домоволодіння, ОСОБА_5 друга частина домоволодіння, яка складається з 3/10 часток будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідно до КП «БТІ» № 3240-3/0.46/01 від 22 жовтня 2018 року, право власності на домоволодіння, що складається з двох житлових будинків, що розташовані в АДРЕСА_1 , станом на 01 січня 2013 року зареєстроване за: 94/100 часток за гр. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, видане Слов'янською міською радою, 26 червня 2006 року. Дата реєстрації 26 червня 2006 року. Номер запису 5344 у книзі 55а стор.110, реєстраційний номер майна: 15199668. 6/100 часток за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане Першою слов'янською державною нотаріальною конторою 30 квітня 2010 року № 1-544, договір про розподіл спадкового майна, посвідчений Першою слов'янською державною нотаріальною конторою 07 травня 2010 року за № 1-565. Дата реєстрації 04 червня 2010 року. Номер запису 5344 у книзі 55а стор.110. Реєстраційний номер майна: 15199668. У користуванні ОСОБА_1 знаходяться 94/100 часток, що складаються з: сіни 1-1/2,8 кв.м., санвузла 1-2/1,8 кв.м., житлової 1-3/19,0 кв.м., загальною площею 23,6 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м., ганок у житловому будинку літ. «А-1»; житлового будинку літ «Б-2», загальною площею 48,7 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м., льоху «В»; гаражу «Г»; вбиральні «Д»; огорожі №1. Найменування вулиці з «АДРЕСА_1» на «АДРЕСА_1» змінено на підставі розпорядження Слов'янського міського голови № 53р від 19 лютого 2016 року(а.с.12).
Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 30 від 30 квітня 2020 року, два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділено за типом майна: два житлових будинка з господарськими будівлями та спорудами(а.с.13 -26).
Згідно із звітом з незалежної оцінки майна складеного 21 травня 2020 року, ймовірна ринкова вартість двох житлових будинків, а саме будинку А-1, загальною площею 23,6 кв.м.(житловою площею 19,0 кв.м.), будинку Б - 1, загальною площею 48,3 кв.м.(житловою площею 22,7 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 82700 грн.(а.с.27,28).
Згідно із довідкою КП «БТІ» № 1522-2/0,45/01 від 01 липня 2020 року, наданої на виконання ухвали суду від 01 червня 2020 року, право власності на домоволодіння, що складається з двох житлових будинків, що розташовані в АДРЕСА_1 , станом на 01 січня 2013 року зареєстроване за: 94/100 часток за гр.. ОСОБА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право власності, виданого Слов'янською міською радою, 26 червня 2006 року; дублікат виданий 14 квітня 2010 року; дата реєстрації - 14 квітня 2010 року, номер запису 5344 в книзі 55а-110. 6/100 часток за гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке видане Першою слов'янською державною нотаріальною конторою 30 квітня 2010 року № 1-544, та договору про розподіл спадкового майна, посвідченого Першою слов'янською державною нотаріальною конторою 07 травня 2010 року за № 1-565. Дата реєстрації 04 червня 2010 року. Номер запису 5344 у книзі 55а стор.110(а.с.46)
В судовому засіданні було також оглянуто матеріали реєстраційної справи, а саме:
свідоцтво про право власності на спадок за законом від 12 січня 1993 року, спадкове майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розподілено між його родиною: жінкою - ОСОБА_7 , дочкою - ОСОБА_5 , сином - ОСОБА_4 (а.с.47,48);
свідоцтво про право власності на спадок за законом від 24 травня 1994 року, спадкове майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розподілено між її дітьми: дочкою - ОСОБА_5 , сином - ОСОБА_4 (а.с.49);
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 було видано дублікат свідоцтва про право власності від 14 квітня 2010 року(а.с.55).
Згідно із договором про розподіл спадкового майна укладеного 07 травня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є спадкоємцями в рівних частинах на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_5 , яке складається з житлового будинку АДРЕСА_2 та 6/100 часток будинку АДРЕСА_1 . Внаслідок чого ОСОБА_8 у власність перейшли житловий будинок АДРЕСА_2 , а у власність ОСОБА_3 перейшло 6/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 56). Внаслідок чого ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були видані свідоцтва на вищевказане майно про право на спадщину за законом(57,58).
Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно із ст. 367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Уразі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2006 року, позивачка є власником 94/100 часток домоволодіння, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою площею 0,0388 га, кадастровий номер 1414100000:01:019:1045. Власником 6/100 часток в будинку є ОСОБА_3 .. Сторони здійснили поділ спільного часткового майна, за яким позивачці належить один окремий будинок та частина другого будинку, а інша частина будинку належить відповідачці. На сьогодні поділ спільного майна на два ізольованих домоволодіння здійснений відповідно до визначених ідеальних часток в майні кожного зі співвласників. Також, на підтвердження доводів позову, позивачкою було надано висновок щодо технічної можливості поділу спірного житлового будинку літер А-1 від 30 квітня 2020 року, з якого слідує, що за технічними показниками виділ частки, що належить позивачці у натурі можливий без проведення будівельних робіт, за яким поділ будинку на два ізольованих приміщення можливий.
За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилися, не скористалися своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивачки.
Таким чином, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивачки про присвоєння окремої адреси виділеній частині будинку, то суд зазначає, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вихід в окреме домоволодіння та розподіл поштових адрес віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. Вихід в окреме домоволодіння та поштова адреса присвоюється об'єктам нерухомості до їх місця розташування місцевими органами виконавчої влади за зверненням зацікавленої особи.
Отже вирішення судом спору щодо виділення частки в нерухомому майні в натурі, та ухвалення рішення з цього приводу є підставою для органу місцевого самоврядування для визнання виділених сторонам часток окремими домоволодінням та присвоєння їм окремих поштових адрес і не вимагає додаткового вирішення при розгляді справи про виділ частки в натурі.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений повністю, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., який був сплачений нею при звернення до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 355-356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 26 - 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.
Виділити в натурі ОСОБА_1 94/100 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , які складаються з житлового будинку літер «Б - 2» загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., погрібу літ. «В», гаражу літер «Г», вбиральні літер «Д», огорожі № 1, водопроводу № 3 та частки житлового будинку літер А - 1, загальною площею 23,6 кв.м., яка становить ізольоване приміщення та складається з коридору 1-01, площею 2, 8 кв. м., санвузлу 1-02, площею 1,8 кв. м., житлової кімнати1-03, площею 19,0 кв.м..
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на виділені в одиницю 94/100 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , як на самостійний об'єкт права власності, що складається з житлового будинку літер Б - 2 загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., погрібу літ. «В», гаражу літер «Г», вбиральні літер «Д», огорожі № 1, водопроводу № 3 та частки житлового будинку літер А - 1, як ізольованого приміщення, загальною площею 23,6 кв. м., яка складається з коридору 1-01, площею 2, 8 кв. м., санвузлу 1-02, площею 1,8 кв. м., житлової кімнати, площею 19,0 кв.м., що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 1414100000:01:019:1045, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, залишивши у праві власності ОСОБА_3 6/100 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , які складаються з частки житлового будинку літер А-1, що становить ізольоване приміщення, загальною площею 19,1 кв. м., до складу якого входить коридор 2-01, площею 2,1 кв.м, комора 2-02, площею 2,5 кв.м., кухня, площею 8,9 кв.м, житлова кімната 2-04, площею 5,6 кв.м..
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Сторони по справі:
Позивачка:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: Статіва Олена Володимирівна , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2677 від 26 березня 2019 року, адреса для листування: АДРЕСА_5.
Відповідач:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складений 02 листопада 2020 року.
Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич