Справа: № 2-а-12219/08 Головуючий у 1-й інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"08" квітня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Малиніна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква в Київській області про зобов'язання провести доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква в Київській області про зобов'язання провести доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67цього Закону, оскільки дана постанова Кабінету Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.
Крім того, вважає помилковим твердження відповідача, що Кабінет Міністрів України уповноважений на підставі ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік»від 13.12.2001р., до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, здійснювати перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік, а тому держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в межах існуючих фінансових можливостей та у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 у 1996 р. розмір щорічної допомоги не змінювався і не відповідав розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат 2007 рік, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 р. № 836.
Так, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію абзацу четвертого частини першої статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року, яке має преюдиціальне значення при розгляді судами позовів, які виникли у зв'язку з діями положень статей законів, які визнані неконституційними, положення ст. 71 п. 30 в частині зупинення виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно ч. 1,2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в п. 3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року за № 6-рп.
Згідно ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок на користь позивача недоплачену суму доплати до пенсії за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
В.В. Малинін