Справа: № 2-а-12592/08 Головуючий у 1-й інстанції: Островська О.О.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
"08" квітня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Малиніна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
Позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Так, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинні бути підвищеними у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
При нарахуванні підвищення до пенсійного забезпечення позивачу відповідач керується вимогами постанови Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.2007 року „ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вимогами ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення компенсаційних виплат у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, які рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Розмір доплати до пенсійного забезпечення позивача, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року, яке має преюдиціальне значення при розгляді судами позовів, які виникли у зв'язку з діями положень статей Законів, які визнані неконституційними, положення ст.71 п.30 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно ч.1,2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнано такими, що не відповідають Конституції України, цивільне законодавство не має зворотної сили, а тому суд 1-ої інстанції вважає, що з часу проголошення рішення Конституційного Суду відповідач повинен був перерахувати пенсійне забезпечення позивачу згідно вимог ст.39 Закону України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.
Так, суд першої інстанції зважає, що при нарахуванні компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід керуватись безпосередньо вимогами ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також вимогами статей законів України про Державний бюджет України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. є неправомірними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 до ст. 137 КАС позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Так, заява про зміну позовних вимог має відповідати вимогам статті 106 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надавав суду письмову заяву щодо зміни первісного адміністративного позову.
Однак суд першої інстанції помилково в резолютивній частині постанови визнав дії відповідача неправомірними без конкретизації періоду та без застосування ч.2 ст.11 КАС України, оскільки позивач такі позовні вимоги не заявляв, а суд не вказав, чому він вийшов за межі позовних вимог.
Зокрема, суд першої інстанції помилково зобов'язав провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення позивачу відповідно до вимог ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлюється законом України про Державний бюджет на відповідний рік, з 1 жовтня 2008 року - 460 гривень щомісячно, хоча сам в мотивувальній частині вказував, що даний розмір мінімальної заробітної плати встановлено станом на 1 жовтня 2007 року відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня становить 440 грн., а з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Зобов'язуючи відповідача провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення позивачу відповідно до вимог ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлюється законом України про Державний бюджет на відповідний рік, з 1 жовтня 2008 року - 460 гривень щомісячно, на весь період, коли така доплата передбачена чинним законодавством, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач в позовній заяві просив зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», норми якого регулювали дані правовідносини у 2007 році, то позовні вимоги обмежувалися 31.12.2007р.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що слід вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, так як під час апеляційного провадження встановлено порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, при цьому колегія суддів вважає за необхідне також вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, та зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу, а також здійснити її виплату відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Керуючись ст.ст. 11, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії та її виплату ОСОБА_2 відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щомісячно, з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
В.В. Малинін