Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" квітня 2010 р. Справа № 38/50-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Осьмухіна С.А., за довіреністю № 2 від 18 лютого 2010 року,
Хоменка О.О., за довіреністю № 3 від 18 лютого 2010 року,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 996Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року у справі № 38/50-10
за позовом ТОВ "Агроком", с. Берека Первомайського району Харківської області,
до ТОВ "Тріада - КМБ", с. Комсомольське Первомайського району Харківської області
про витребування майна та стягнення штрафу,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року у справі № 38/50-10 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Витребувано у відповідача на користь позивача насіння соняшника урожаю 2008 року, вологістю 7,0% та сміттєвими домішками 7,0 %, у заліковій вазі 274,0 тонн, вартістю 685005 грн. 48 коп. Стягнено з відповідача на користь позивача 102750 грн. 82 коп. штрафу, 7877грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, мотивуючи порушенням судом норм матеріального права, а також не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що за договорами купівлі-продажу, укладеними з ТОВ «Агроком», відповідач набув право власності на насіння соняшнику урожаю 2008 року у загальній вазі 215,98тон на суму 431960 грн.60 коп. Відповідач зазначив, що несплачений залишок насіння соняшнику складає 58,02 тони, який було передано позивачем відповідачу на зберігання. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як таке, що прийняте при належному з'ясуванні обставин справи та на законних підставах. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається, зокрема, на те, що ТОВ «Агроком», на підставі договору № 07/09-2008 зберігання від 7 вересня 2008 року та акту прийому-передачі від 18 вересня 2008 року, передав на зберігання відповідачу насіння соняшника урожаю 2008 року вологістю 7,0 % та сміттєвими домішками 7,0% у заліковій вазі 274,0 тон вартістю 685005,48 грн. строком до 31 травня 2009 року, але відповідач отриману на зберігання річ у визначений договором строк не повернув, а вимогу, направлену позивачем відповідачу 27 січня 2010 р., залишив без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника.
Колегія суддів відхилила заявлене клопотання і вважає, що обставини, які наведені відповідачем в обґрунтування неможливості розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, є необґрунтованими та не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки доводи відповідача викладені ним безпосередньо в апеляційній скарзі, до якої надані документи в обґрунтування позиції у справі, а в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Враховуючи, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова колегія вважає можливим розглядати справу його відсутності за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач -ТОВ «Агроком», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Тріада-КМБ»(відповідач), в якому просить суд витребувати у відповідача насіння соняшника урожаю 2008 року, вологістю 7,0% та сміттєвими домішками 7,0%, у заліковій вазі 274,0 тон, вартістю 685005,48 грн., а також стягнути з відповідача штраф за невиконання зобов'язання в розмірі 102750,82 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 07 вересня 2008 року між ТОВ «Агроком»(поклажодавець) та ТОВ «Тріада-КМБ»(зберігач) укладено договір № 07/09-2008 зберігання (далі - договір), відповідно до якого зберігач зобов'язаний зберігати річ, яка передана йому поклажодавцем, з 7 вересня 2008 року по 31 травня 2009 рік і повернути її поклажодавцеві у схоронності (а.с.10).
Статтею 2 договору передбачено, що під річчю в цьому договорі розуміється сільгосппродукція, вироблена поклажодавцем у 2008 році, а саме насіння соняшника урожаю 2008 року, вологістю 7,0% та сміттєвими домішками 7,0%, у заліковій вазі 274 тон, вартістю 685005,48 грн.
Факт передачі позивачем та отримання відповідачем зазначеної у договорі речі підтверджується актом приймання-передачі від 18 вересня 2008 року (а.с.11).
В пункті 4 цього акту сторони зазначили, що у зберігача відсутні претензії до поклажодавця щодо якісних та кількісних показників речі.
Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частиною 1 статті 942 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, про що передбачено в частині 1 статті 949 Цивільного кодексу України.
Статтею 13 договору передбачено, що річ має бути повернена зберігачем поклажодавцю в такій кількості і в такому стані (якісні показники речі), в яких річ була прийнята на зберігання. Місцем повернення речі є склад поклажодавця, який розташований за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Берека, вулиця Корнєва. Повернення речі зі складу зберігача на склад поклажодавця (місце повернення речі) здійснюється зберігачем поклажодавцю за рахунок зберігача.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 11 договору передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
27 січня 2010 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 1 від 26 січня 2010 року, відповідно до якого вимагав від відповідача у строк до семи календарних днів з дня отримання вимоги повернути отриману на зберігання за договором та актом річ (а.с.12).
Відповідач факт отримання такого листа не спростував, та відповіді на вказану вимогу не надав.
З урахуванням приписів глави 66 Цивільного кодексу України, якими врегульовані правовідносини, пов'язані зі зберіганням, а також умов договору, визначених сторонами, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо витребування у відповідача на користь позивача насіння соняшника урожаю 2008 року, вологістю 7,0 % та сміттєвими домішками 7,0 %, у заліковій вазі 274,0 тон, вартістю 685005 грн. 48 коп.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що між позивачем та відповідачем були укладені договори купівлі-продажу, за якими відповідач набув право власності на частину насіння соняшника урожаю 2008 року у загальній вазі 215,98 тон, на суму 431960 грн.60 коп.
Слід зазначити, що правовідносини сторін, які виникли на підставі договору зберігання, не є тотожними з правовідносинами сторін, які виникли на підставі догово ру купівлі-продажу.
Загальні положення про купівлю-продаж врегульовано параграфом 1 глави 54 Цивільного Кодексу України.
Частиною 1 статті 655 ЦК передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторо на (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову суму.
Предметом спору в даній судовій справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана йому на зберіган ня, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Доказів щодо повернення речі, переданої на зберігання, відповідач не надав.
Також, аналізуючи надані відповідачем до апеляційної скарги договори купівлі-продажу № 19/032009 від 19.03.2009 р., № 29/042009 від 29.04.2009 р., № 18/05-2009 від 18.05.2009 р., № 17/06-2009 від 17.06.2009 р., № 17/06-2009 від 18.06.2009р., № 17/07 -2009 від 17.07.2009 р., № 25/09-2009 від 25.09.2009 р., № 14/10-09 від 14.10.2009 р., № 21/10-2009 від 21.10.2009 р., № 28/10-2009 від 28.10.2009 р., № 30/10-09 від 30.10.2009 р. в якості доказів щодо часткової оплати речі (а.с.52- 61), слід зазначити, що ТОВ «Тріада-КМБ», як покупець за цими договорами, зобов'язаний був вивезти насіння соняшника урожаю 2008 року із складу ТОВ «Агроком»(продавця), який знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Берека, тоді як місцем зберігання речі, переданої за договором зберігання, відповідно до статті 4 договору зберігання, є склад зберігача, який розташований за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Комсомольське, вулиця Харківська, заводський склад зберігача.
Необґрунтованими є посилання відповідача на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну дія льність в Україні»від 12 липня 2001 року № 2658-ПІ в розрізі визначення вартості майна, переданого позивачем на зберігання відповідачеві , оскільки сторони договору зберігання, як в договорі, так і в акті приймання-передачі вже визначили вартість насіння соняшника урожаю 2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 14 договору передбачено, що у разі, якщо зберігач не повернене поклажодавцю річ у строк, визначений цим договором, зберігач зобов'язаний сплатити поклажодавцю штраф, розмір якого складає п'ятнадцять відсотків від вартості не виконаного зобов'язання
Враховуючи приписи наведеного законодавства України, а також умови договору, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 102750,82 грн., виходячи з визначеного умовами договору п'ятнадцяти відсотків від вартості невиконаного зобов'язання.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року у справі № 38/50-10 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року у справі № 38/50-10 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови підписаний 23 квітня 2010 року