"27" квітня 2010 р.Справа № 7/53-10-761
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Воронюка О.Л.
Суддів: Єрмілова Г.А., Мишкіної М.А.
при секретарі: Хом'як О.С.
(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження № 87 від 26.04.2010р. )
за участю представників сторін:
від кредитора (ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Білгород-Дністровський Одеської області) -Дідік В.А., довіреність ВМО № 836426 від 09.12.2009р.
від боржника (ПП „Агенство-2500”) -Гупаленко О.Ю., довіреність б/н від 18.03.2007р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПП „Агенство-2500”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2010р.
Справа № 7/53-10-761
за заявою ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Білгород-Дністровський Одеської області
до ПП „Агенство-2500”
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2010р. за заявою ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Білгород-Дністровський Одеської області порушено провадження у справі № 7/53-10-761 про банкрутство ПП „Агенство-2500” в порядку ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Звільнено активи боржника від податкової застави. Заборонено боржнику, БТІ, іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигялді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.
Не погоджуючись із прийнятою господарським судом ухвалою ПП „Агенство-2500” звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 18.02.2010р. в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, процесуально не вживаючи заходів забезпечення вимог кредиторів й одночасно вказавши в оскаржуваній ухвалі про направлення копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство до Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна.
ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Білгород-Дністровський Одеської області у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу законною, а вимоги апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом ухвали, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Господарський процесуальний кодекс України не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про порушення провадження у справі.
Однак виходячи з того, що ухвала про порушення справи про банкрутство не підлягає оскарженню, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” надає можливість оскаржувати правомірність порушення справи про банкрутство боржника, тільки в частині призначення розпорядника майна та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю власною ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Згідно з пунктом 11 статті 13 Закону про банкрутсво після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
За приписами частини 13 статті 13 Закону про банкрутсво керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Відповідно до частини 4 статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника -юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Отже, законодавцем обмежено компетенцію органів управління боржника щодо ведення господарської діяльності в окремих питаннях та зобов'язано погоджувати її з розпорядником майна, який контролює діяльність органів управління боржника на стадії розпорядження майном і вжиття заходів на забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони до призначення розпорядника майна боржника вчиняти угоди, укладення яких повинно здійснюватися за попереднім погодженням з розпорядником майна відповідає цілям закону про банкрутство та узгоджується з приписами спеціальних норм права, які не передбачають можливості вжиття такої заборони щодо інших осіб.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що застосовуючи заходи на забезпечення вимог кредиторів суд першої інстанції вийшов за межі наведених норм права, заборонивши відчуження будь-якого майна, до якого належать грошові кошти, оборотні активи підприємства-боржника. Такі дії блокують ведення боржником господарської діяльності, а, також, порушують приписи наведених норм законодавства про банкрутство, які регламентують обмеження повноважень органів управління боржника у процедурі банкрутства.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, суд при винесенні ухвали від 18.02.2010р. керувався статтею 12 Закону про банкрутсво, тому доводи скаржника щодо неправомірного надіслання копії ухвали в органи реєстрації об'єктів нерухомого майна спростовуються вище викладеним.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2010р. слід змінити, виклавши пункт 5 її резолютивної частини в такій редакції:
“Заборонити органам управління боржника та уповноваженим ними особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду та заставу ”.
В решті ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2010р. залишити без змін.
Справу № 7/53-10-761 передати для розгляду до господарського суду Одеської області.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Агентство 2500” задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2010р. по справі № 7/53-10-761 змінити та викласти пункт 5 резолютивної частини вищезазначеної ухвали, в такій редакції:
„Заборонити органам управління боржника та уповноваженим ними особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду та заставу”.
В решті ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2010р. залишити без змін.
Справу № 7/53-10-761 передати для розгляду до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя О.Л. Воронюк
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя М.А. Мишкіна
Постанова підписана 28.04.2010р.