79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.04.10 Справа № 12/85-2358
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, № 36 від 13.02.10
на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.10
у справі № 12/85-2358
за позовом: ЗАТ Фірма “Т.С.Б.”, м. Трускавець Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль
про стягнення 16 069, 29 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: - не з'явився;
від відповідача: - не з'явився.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358 (суддя Н.Френдій) позов ЗАТ Фірма “Т.С.Б.” задоволено: вирішено стягнути з відповідача - Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” на користь позивача 14 750, 64 грн. - основного боргу згідно договору поставки товару № 36 від 10.07.09, 994,15 грн. - пені та 324, 50 грн. - інфляційних, 160, 69 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358, відповідач - Приватне підприємство “Продторг-Тернопіль” -подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, а також порушення місцевим господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду. Крім того, скаржник посилається на те, що договір № 36 від 10.07.09 зі сторони відповідача підписаний особою, посадове становище якої не встановлено, а відтак, на думку скаржника, між сторонами існують певні зобов'язання, однак, вони не ґрунтуються на договорі № 36 від 10.07.09, а факт настання кінцевого терміну розрахунку за отриману відповідачем продукцію, як зазначає скаржник, не настав. На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 20.04.10.
Позивач -ЗАТ Фірма “Т.С.Б.” правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
В судове засідання 20.04.10 сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.10, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358 слід залишити без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
При розгляді спору між сторонами місцевим господарським вірно застосовано ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 174 ГК України щодо договору, як підстави виникнення цивільних (господарських) прав та обов'язків, ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України, згідно з якими сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Як встановлено місцевим господарським судом, у відповідності до умов п. 1.1 укладеного між сторонами у справі договору поставки товару № 36 від 10.07.09, якого (п.п. 1.1.,) виробник (позивач у справі) зобов'язався виготовити та передавати у власність покупця (відповідача у справі) товар - мінеральну воду «Трускавецька», а покупець, в свою чергу, зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Належним чином проаналізовано місцевим господарським судом також п.п. 5.1., 5.2. договору щодо ціни товару та порядку розрахунків, в яких сторони погодили обов'язок відповідача оплачувати поставлений товар за ціною, передбаченою у товаросупровідних документах, які додані до договору, та здійснювати розрахунок за кожну отриману партію товару згідно документів на відвантаження, з вказаним терміном в розрахунку (видаткова накладна).
Строк дії договору встановлений у 8.1., а саме: з моменту його підписання і до 31.12.11.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, місцевим господарським судом вірно застосовано при розгляді спору між сторонами ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України щодо законодавчого визначення поняття та юридичного змісту зобов'язання, ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами та недопустимості односторонньої відмови від їх виконання, , ст.ст. 712, 655 ЦК України щодо законодавчого визначення та юридичного змісту договорів поставки та купівлі-продажу.
На підставі аналізу належних та допустимих документальних доказів, копії яких містяться в матеріалах справи (видаткова накладна № РН-0002203 від 13.07.09, довіреність № 101 від 13.07.09), господарським судом Тернопільської області вірно встановлено факт поставки позивачем відповідачу 13.07.09 товару на загальну суму 14 750, 64 грн. Встановлено місцевим господарським судом також те, що у зв'язку із неоплатою відповідачем товару, позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію про сплату 14 750, 64 грн. заборгованості. Факт її отримання відповідачем 02.11.09 належним чином документально підтверджений наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Докази виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару, так само як і докази реагування на претензію позивача, в матеріалах справи відсутні. Не подано скаржником таких доказів і при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом. Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірно висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 750, 64 грн. суми заборгованості за договором № 36 від 10.07.09.
Правомірно, на думку колегії суддів, задоволено місцевим господарським судом також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 324, 50 грн. інфляційних нарахувань за період вересень - листопад 2009 року, як елементу суми боргу, сплата яких, в силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, безпосередньо пов'язана законодавцем із сплатою боржником, що прострочив, основної суми боргу.
Щодо задоволення місцевим господарським судом позовних вимог ЗАТ Фірма “Т.С.Б.” в частині стягнення з відповідача 994, 15 грн. пені, то такий висновок господарського суду першої інстанції ґрунтується на нормах чинного матеріального права, а саме ст.ст. 526, 530 ЦК України, та договірних положеннях, а саме положеннях п. 9.2. договору № 36 від 10.07.09.
Посилання скаржника на те, що зобов'язання, які існують між сторонами, не ґрунтуються на договорі № 36 від 10.07.09, є безпідставними, оскільки не підтверджені відповідачем, у відповідності до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, жодними належними та допустимими доказами, і є такими, що фактично спрямовані на ухилення від виконання свого зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару, в порушення передбачених ст. 3 ЦК України принципів справедливості та добросовісності учасників цивільних правовідносин. Договірний характер правовідносин між сторонами також підтверджується видатковою накладною № РН-0002203 від 13.07.09, яка відповідає вимогам щодо її належності та допустимості як доказу поставки, в якій підставою такої поставки визначено договір (а.с. 14).
Посилання скаржника на неповідомлення його господарським судом про час і місце судового засідання не відповідає дійсності та спростовується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням за № 2688353 про вручення ухвали про відкладення розгляду справи під розписку, яке одержане завчасно, 18.01.10 (а.с.31).
Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є безпідставними, документально не обґрунтованими, висновків господарського суду Тернопільської області щодо підставності позовних вимог ЗАТ Фірми “Т.С.Б.” не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.10 у справі № 12/85-2358 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник