Справа №754/9702/20
Апеляційне провадження №22-ві/824/95/2020
03 листопада 2020 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати в цивільних справах Сержанюка А.С., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за заявами ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року ( які надійшли о 13 год. 26 хв., 13 год. 27 хв., 14 год. 06 хв. ) про відвід судді-доповідача Сушко Л.П. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суд міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: директор Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва Лимар Юрій Вікторович, Департамент охорони здоров'я про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суд міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: директор Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва Лимар Юрій Вікторович, Департамент охорони здоров'я про визнання дій неправомірними,зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди ( а.с. 1-41 т.2 ).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
29 жовтня 2020 року ( о 13 год. 26 хв., 13 год. 27 хв., 14 год. 06 хв. ) від ОСОБА_1 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло три заяви про відвід судді-доповідача Сушко Л.П. ( а.с. 136-144, 146-150, 151-155 т.2 ).
На обґрунтування поданих заяв нею зазначено про те, що суддя Сушко Л.П., ймовірно, перебуваючи у стані легкого алкогольного сп'яніння, усю ніч намагалася вдертися до квартири АДРЕСА_1 та вимагала від нещасної матері-одиначки 2 дітей ОСОБА_1 , щоб та поставила електронний підпис під заявою про відвід судді Сушко Л.П .
Вказує, що ОСОБА_1 немає електронного підпису,а тому судді Сушко Л.П. надано паперовий примірник заяви про відвід судді з власноручними підписами ОСОБА_1 у тому числі, як і представника неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а тому суддя не мала підстав ігнорувати заяви про відвід.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 категорично заперечує проти розгляду даної справи суддею Сушко Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року відвід судді-доповідача Сушко Л.П. визнано необґрунтованим та передано справу для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заявленого відводу ( а.с. 156-157 т. 2 ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2020 року питання про відвід судді-доповідача Сушко Л.П. у даній справі визначена до розгляду головуючому судді Сержанюку А.С., який вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу ( самовідводу ) судді і розширеному тлумаченню ця норма Закону не підлягає.
Так, згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу ), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем ( чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб ) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу ( самовідводу ) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім цього, наявність безсторонності відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»)
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Таким чином, незгода сторони з ухваленим рішенням судді-доповідача Сушко Л.П., в справі відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших доказів на підтвердження упередженості або необ'єктивності зазначеного суддізаявником не надано та не зазначено.
Доводи заявника не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді-доповідача Сушко Л.П.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, подані заяви, в силу викладеного, слід залишити без задоволення за їх необґрунтованістю.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 36, 40, 260, 261, 263 ЦПК України, апеляційний суд
Заяви ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року ( подані о 13 год. 26 хв.; 13 год. 27 хв.; 14 год. 06 хв. ) про відвід судді-доповідача Сушко Л.П. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суд міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: директор Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва Лимар Юрій Вікторович, Департамент охорони здоров'я про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду А.С. Сержанюк