№ справи: 757/61564/19-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12552/2020
Головуючий у суді першої інстанції: Козлов Р.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
29 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Печерським районним судом м. Києва 26 листопада 2019 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року,
встановив:
26 листопада 2019 року Печерським районним судом м.Києва було видано судовий наказ про стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його доходу.
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та зазначав, що він сплачує аліменти на утримання дитини в добровільному порядку.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким скасувати судовий наказ та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про видачу судового наказу, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені ОСОБА_1 обставини не можуть бути визнані нововиявленими, а також істотними та такими, що мають значення для вирішення справи. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що с удовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його доходів. В обґрунтування заяви зазначала, що син проживає разом з нею та вона самостійно його утримує.
26 листопада 2019 року Печерським районним судом м.Києва було видано судовий наказ про стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини від всіх видів його доходів.
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. В поданій заяві ОСОБА_1 зазначав, що твердження заявника про те, що вона самостійно утримує дитину, не відповідає дійсності, оскільки з листопада 2018 року за його заявою здійснюється відрахування ј частини його заробітної плати в якості аліментів на користь заявника.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 було надано до суду копії довідок про здійснені відрахування та виплати аліментів на дитину, виданих Київським апеляційним господарським судом, помічником судді у якому він працює. З вказаних довідок вбачається, що ОСОБА_1 було виплачено аліментів на дитину за 2018 рік (листопад та грудень) 4 667 грн. 09 коп., у 2019 році з січня по жовтень - 27 706 грн. 05 коп., та з листопада по грудень - 22 813 грн. 58 коп. Відрахування здійснювались за заявою ОСОБА_1 в розмірі ј частини його заробітної плати.
Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч.1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст. 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є нововиявленими, що, в свою чергу, виключає можливість перегляду судового наказу.
Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.
Разом з цим, у відповідності до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, при розгляді вказаної справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов'язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо добровільної сплати ним аліментів на утримання дитини у розмірі, про стягнення якого просить у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_2 .
При цьому, формально вказуючи, що надані до суду докази сплати аліментів на утримання дитини шляхом відрахування ј частини від заробітної плати, не можна вважати нововиявленою обставиною з підстав ненадання таких доказів до видачі судового наказу, суд першої інстанції не звернув увагу, що положенням пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України однією з підстав для відмови у видачі судового наказу визначено той випадок, коли із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, за наявності обставини, яка суттєво впливає на прийняте судом рішення, а саме, що при видачі судового наказу від 26 листопада 2019 суду не було відомо про те, що ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вже сплачуються аліменти в розмірі ј часини від його доходу, судом було зроблено передчасний висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд наказу за нововиявленими обставинами, та не з'ясовано, чи порушено право грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Доводи представника заявника - адвоката Спектор О.М. в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції про те, що аліментів, які сплачує ОСОБА_1 , не вистачає на утримання дитини, суд вважає неспроможними, оскільки в поданій заяві ОСОБА_2 просила про такий самий розмір аліментів -ј частину від доходів ОСОБА_1 .
Крім цього, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.2, 3, 7 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Тлумачення вищенаведених положень ст. 429 ЦПК України свідчить про те, що апеляційний суд після відмови у скасуванні місцевим судом рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень статті 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний суд в межах своїх повноважень може скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд наказу за нововиявленими обставинами по суті. Нормами ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012 (провадження № 61-17970св18).
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді