28 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12019110240000555 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2020 року,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора - ОСОБА_7
представника потерпілого - ОСОБА_8
захисників - ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_5
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110240000555 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, - повернуто прокурору для приведення його у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на положення ч. 3 ст. 314 КПК України та лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від з жовтня 2012 року №223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», та зазначає про те, що повернення обвинувального акту з підстав щодо неконкретизованого формулювання пред'явленого обвинувачення не передбачено.
Апелянт зазначає, що при складані обвинувального акту слідчим дотримано всіх вимог, передбачених положеннями ст. 291 КПК України, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. З огляду на вказане, конкретність формулювання обвинувачення у данному кримінальному провадженні не викликає сумнівів.
Прокурор наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України прокурор не позбавлений можливості змінити чи виправити обсяг та формулювання обвинувачення шляхом зміни висунутого обвинувачення. Це виключне право сторони обвинувачення, втручання у яке неможливо за жодних підстав.
На переконання апелянта, повернення обвинувального акту, не надавши можливості стороні обвинувачення скористатися процесуальними правами, визначеними положеннями ст. 338 КПК України, значною мірою впливає на можливість реалізації стороною обвинувачення гарантованих процесуальним законом прав, і за таких обставин є передчасним та таким, що спонукає сторону обвинувачення до вчинення певних дій передчасно, у порівнянні з тим, як це визначено ст. 338 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, вважаючи рішення суду таким, що суперечить вимогам закону, оскільки в обвинувальному акті викладено, що події відбувались нерозривно у часі, а тому викладення обвинувачення по кожному кримінальному правопорушенню окремо призведе до повторності викладення обставин вчинених злочинів; представника потерпілого, який підтримав позицію прокурора, захисників та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що не зрозуміло, конкретно які дії по якому злочину інкримінуються обвинуваченому та в яких межах, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження 2 квітня 2020 року до Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12019110240000555 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України (ас. 1 т.1).
3 червня 2020 року за результатами підготовчого судового засідання суд прийняв рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
Суд дійшов такого висновку, зазначивши, що формулювання обвинувачення ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень, яке викладене в обвинувальному акті, становить собою лише послідовне викладення подій, які відбувалися 21 листопада 2019 року із зазначенням дій, які виконувалися ОСОБА_5 , в тому числі і разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, та частково із зазначенням умислу обвинуваченого на вчинення деяких із таких дій. При цьому, не конкретизовано, які ж дії охоплюються складом якого кримінального правопорушення. Всупереч вимог закону обвинувачення не конкретизоване по кожному із інкримінованих особі злочинів.
На переконання суду першої інстанції, недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні, а тому обвинувальний акт не відповідає положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України (ас. 221-222 т.1).
З таким рішенням місцевого суду погоджується й колегія суддів.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ст. 291 КПК України.
Так п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому згідно з висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, аналіз ст. 291 КПК України свідчить про те, що закон вимагає, зокрема, обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України.
Норми КПК України покладають на суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов'язаних з обвинуваченням (ст. 56 КПК України).
Разом з тим, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 формулювання обвинувачення по кожному кримінальному правопорушенню, тобто, короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується ОСОБА_5 , юридичне формулювання обставин вчинення кожного кримінального правопорушення, як і вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому, по кожному із злочинів, відсутнє, обставини кожного інкримінованого кримінального правопорушення, як і правова кваліфікація по кожному кримінальному правопорушенню, не розмежовані, що, на переконання колегії суддів, позбавляє суд першої інстанції можливості роз'яснити суть обвинувачення по кожному кримінальному правопорушенню, яке інкримінується ОСОБА_5 .
Вказані обставини свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України прокурор не позбавлений можливості змінити чи виправити обсяг та формулювання обвинувачення шляхом зміни висунутого обвинувачення, не свідчать про відповідність обвинувального акту вимогам закону. Окрім того, колегія суддів враховує й наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, тобто, у передбачених законом випадках прокурор має право змінити обвинувачення на стадії судового розгляду.
Проте невідповідність вимогам закону обвинувального акта у зазначеному кримінальному провадженні позбавляє можливості суд першої інстанції призначення кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 до судового розгляду.
З огляду на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення обвинувального акту прокурору.
За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110240000555 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, - повернуто прокурору для приведення його у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_11 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________________ ____________________________ ____________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_12