справа № 359/11067/19 Головуючий у 1 інстанції: Муранова-Лесів І.В.
провадження №22-ц/824/12376/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
28 жовтня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Кулікової С.В., Желепи О.В.,
при секретарі: Спеней О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Ідея Банк» з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №4515, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 12 червня 2019 року щодо стягнення з нього на користь АТ «Ідея Банк» не повернутих в строк коштів за Кредитним договором №775.00604.004016333 від 12.06.2018 року.
Позов обґрунтовував тим, що 12.06.2018 року між ним та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №775.00604.004016333 від 12.06.2018 року, відповідно до якого банком позивачу надавались в борг кошти у вигляді кредиту на споживчі цілі.
Зазначав, що у вересні 2019 року з його заробітної плати за місцем роботи в КП «ПЛЕСО» почали утримувати 20% заробітку, у зв'язку з чим він звернувся до бухгалтера підприємства і дізнався, що утримання проводяться примусово на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.08.2019 року, яка прийнята старшим державним виконавцем Бориспільського МВ ДВС ГТУ юстиції у Київській області Тридід К.О., на виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 12 червня 2019 року щодо стягнення з позивача на користь АТ «Ідея Банк» не повернутих в строк коштів за Кредитним договором №775.00604.0040163.33 від 12.06.2018 року у розмірі 58 084 грн. 90 коп.
Звернувшись до Бориспільського МВ ДВС ГТУ юстиції у Київській області та ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №59571929 вважав, що виконавчий напис №4515 від 12.06.2019 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.
Відповідно до п.п.1.1-1.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадить у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказував, що відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністр України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інші умови вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Зазначав, що у виконавчому написі №4515 нотаріус Гуревічов О.М. посилається на п.2 Переліку документів. У підпункті б) п.2 Переліку документів зазначено, що для одержання виконавчого напису додається засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Без виконання цієї вимоги згідно з підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку відсутнє підтвердження безспірної заборгованості, і тому нотаріус не повинен був вчиняти виконавчий напис.
Стверджував, що розрахунок боргу здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах, пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Перед зверненням відповідача за вчиненням виконавчого напису, відповідач не звертався до нього з вимогою про погашення заборгованості, до якої був би доданий розрахунок суми боргу, та не отримував від нього підтвердження безспірності вимог.
Також зазначав, що кредитний договір від 12.06.2018 року не передбачає такого способу врегулювання спору як виконавчий напис нотаріуса, тому у нотаріуса не було ніякого права ні на підставі закону, ні на підставі кредитного договору вчиняти виконавчий напис.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позовні вимоги задовольнити.
Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції мав проаналізувати підстави звернення до суду з вказаним позовом, врахувати обставини та надані докази, мав керуватися нормами ст.88, 50, 87 Закону України «Про нотаріат», ст.15, 16, 18 ЦК України, правовими висновками, висловленими ВСУ та дійти висновку, що між сторонами існує спір про суму заборгованості за кредитним договором, оскільки банком завищено розмір заборгованості за рахунок нарахування комісії (плати за обслуговування кредиту), а нотаріусом помилково вирішено питання про наявність у позивача безспірної заборгованості перед банком.
Представник АТ «Ідея Банк» подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, що свідчить про те, що заборгованість ОСОБА_1 стягнута з нього згідно оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса є об'єктивно безспірною, а вказаний виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню, внаслідок чого оскаржуване рішення суду про відмову в позові слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем при зверненні за видачею виконавчого напису, перевірений судом на предмет відповідності умовам укладеного кредитного договору та правильності математичних розрахунків, та не викликає зауважень. В свою чергу позивач, ознайомившись з виконавчим написом, розмір заборгованості, що стягується, не оспорює, і не надає доказів того, що розмір заборгованості є меншим від зазначеного у виконавчому написі.
Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судом встановлено та не спростовується сторонами, що 12.06.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк», яке в подальшому змінило власне найменування на АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №775.00604.004016333, згідно пункту 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 39 000 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
За пунктом 2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 12 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Зі сплатою відсотків в розмірі 9,99%.
Умовами договору передбачено (підпункт 3.3.1 п.3.1), що за невиконання чи неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором Банк має право нараховувати пеню за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 0,15% - в період прострочення від 1 до 60 календарних днів та 0,65 % - в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за цим Договором. За умовами укладеного договору нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць.
Відповідно до Графіку щомісячних платежів (п.п.6.1 п.6) передбачено щомісячне нарахування та обов'язок вносити оплату - плата за обслуговування в розмірі 1127 грн. 10 коп. щомісячно.
Станом на 02.05.2019 року за вказаним кредитним договором у ОСОБА_1 виникла перед АТ «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 56 184 грн. 90 коп., яка складається з наступного: 29 072 грн. 39 коп. - строковий основний борг; 7 436 грн. 90 коп. - прострочений основний борг; 1 507 грн. - прострочені проценти; 199 грн. 04 коп. - строкові проценти; 1 127 грн. 10 коп. - строкова плата за обслуговування кредиту; 6 517 грн. 72 коп. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 10 324 грн. 75 коп. - пеня, що підтверджується розрахунком (а.с.46-48).
Будь-яких належних і допустимих доказів, в тому числі розрахунків, щодо іншого розміру заборгованості позивачем не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
За статтею ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з пунктом 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Глави 16 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік).
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з пунктом 2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Будь-яких доказів того, що на момент звернення відповідача за вчиненням виконавчого напису, існував спір між сторонами, у суду не було.
За ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до матеріалів справи 12 червня 2019 року представник АТ «Ідея Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. із заявою про вчинення виконавчого напису та надав наступні документи: 1) заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису від 10 червня 2019 року №12.4.2/84495; 2) кредитний договір №275.00604.004016333 від 12.06.2018 року; 3) заяву ОСОБА_1 №275.00604.004016333 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» від 12.06.2018 року, разом зі згодою-повідомленням фізичної особи-клієнта Банку та згодою фізичної особи - суб'єкта кредитної історії, підписані Позивачем; 4) довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів від 10.06.2019 року №12.4.2/84165; 5) вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.05.2019 року №12.4.2/275.00604.004016333; 6) довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №275.00604.004016333 від 12.06.2018 року, видану АТ «Ідея Банк» станом на 02.05.2019 року; 7) список №3 за формою №103 згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк»; список №3029 згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк», опис вкладення до цінного листа, що підтверджують направлення на адресу позивача документів, визначених пунктами 5-6 даного переліку, а також фіскальний чек по оплаті вище вказаних послуг поштового зв'язку; 8) виписку по транзитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (на даний час міжнародний формат даного рахунку (ІВАN) наступний - НОМЕР_2 ), сформовану АТ «Ідея Банк» 10.06.2019 року; 9) детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00604.004016333 від 12.06.2018 року, виконаний станом на 02 травня 2019 року (а.с.33-49, 114-132).
Того ж дня, 12.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. виданий виконавчий напис (реєстровий №4515) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів на підставі Кредитного договору №275.00604.004016333 від 12 червня 2018 року, строк платежу за яким настав 12.12.2018 року, за період від 12.01.2019 року до 02.05.2019 року включно в розмірі: 29 072 грн. 39 коп. - строковий основний борг; 7 436 грн. 90 коп. - прострочений основний борг; 1 507 грн. - прострочені проценти; 199 грн. 04 коп. - строкові проценти; 1 127 грн. 10 коп. - строкова плата за обслуговування кредиту; 6 517 грн. 72 коп. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 10 324 грн. 75 коп. - пеня; 1 900 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму - 58 084 грн. 90 коп. (а.с.7).
З врахуванням ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Як вірно зазначив суд, в судовому засіданні не встановлені обставини, які б свідчили про порушення процедури вчинення виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 червня 2020 року (справа №333/7373/17), та відповідає наведеним у постанові висновкам, викладених у раніше ухвалених Великою Палатою Верховного Суду постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278 гс18) з подібних правовідносин.
Розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем при зверненні за видачею виконавчого напису (а.с.46-48) перевірений судом на предмет відповідності умовам укладеного Кредитного договору та правильності математичних розрахунків, та не викликає зауважень. В свою чергу позивач, ознайомившись з виконавчим написом, розмір заборгованості, що стягується, не оспорює, доказів того, що розмір заборгованості є меншим від зазначеного у виконавчому написі, не надає.
Відповідно до п.3.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172, а саме, що згідно з п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються:
а) оригінал кредитного договору:
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
На виконання вимог вище вказаного Переліку, АТ «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення 12.06.2019 виконавчого напису №4515, а саме:
1) заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису від 10.06.2019 №12.4.2/84495;
2) кредитний договір №775.00604.004016333 від 12.06.2018;
3) заяву ОСОБА_1 № НОМЕР_3 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» від 12.06.2018, разом із згодою-повідомленням фізичної особи - клієнта Банку та згодою фізичної особи - суб'єкта кредитної історії, підписані Позивачем;
4) довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів від 10.06.2019 №12.4.2/84165;
5) вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.05.2019 №12.4.2/275.00604.004016333;
6) довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №275.00604.004016333 від 12.06.2018. видану АТ «Ідея Банк» станом на 02.05.2019;
7) список №3 за формою №103 згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк»; список №3029 згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк», опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу Позивача документів, визначених пунктами 5-6 даного переліку, а також фіскальний чек по оплаті вище вказаних послуг поштового зв'язку;
8) виписку по транзитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (на даний час міжнародний формат даного рахунку (ІВАІчІ) наступний - НОМЕР_4), сформовану АТ «Ідея Банк» 10.06.2019;
9) детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 775.00604.004016333 від 12.06.2018, виконаний станом на 02.05.2019 року.
Отже, зазначені документи в повній мірі встановлюють суму заборгованості позивача, як боржника, перед АТ «Ідея Банк» і відповідають вимогам вище вказаного Переліку, а тому підтверджують безспірність заборгованості позивача.
10.05.2019 року АТ «Ідея Банк» надіслало позивачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.05.2019 року №12.4.2/775.00604.004016333, за допомогою якої позивач був повідомлений про те, що в нього наявна заборгованість за Кредитним договором, вказано її розмір, а також з чого вона складається. Попереджено також про можливість стягнення вказаного боргу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір відповідача у випадку її непогашення в тридцятиденний строк з дня направлення відповідної вимоги.
Тому не відповідають матеріалам справи доводи апелянта про те, що вищевказана вимога йому не направлялася, так як вона спростовується вище переліченими доказами, а також фіскальним чеком по оплаті вище вказаних послуг поштового зв'язку. Вимога була направлена за адресою проживання позивача, що зазначена ним у Кредитному договорі, яку позивач вказує у власному позові, а отже за актуальною адресою його проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Вказане в повній мірі узгоджується із висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17.
Як вже зазначалося, жодних доказів, які б спростовували безспірність заборгованості, стягнутої згідно оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, позивачем не надано.
При тому, безспірність заборгованості, що була стягнута з позивача згідно оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, не залежить від того, погоджується позивач з її розміром, чи ні, оскільки вирішальним у даному випадку є саме документи, що подавалися нотаріусу для його вчинення, а не суб'єктивне ставлення ОСОБА_1 до суми боргу.
Крім того, АТ «Ідея Банк» наділене правом стягнення заборгованості за Кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса в силу Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
А тому недоведеними є доводи позивача про те, що у нотаріуса не було підстав вчиняти оскаржуваний у даній справі виконавчий напис нотаріуса через відсутність у Кредитному договорі домовленості його сторін про такий спосіб стягнення заборгованості за ним, адже таке право у АТ «Ідея Банк» існує в силу закону, а не договору.
Враховуючи вищенаведене, у суду не було підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд прийшов до вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: