Унікальний номер справи: 367/9145/19 Апеляційне провадження: 11кп/824/1126/2020 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
26 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
При секретареві ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 ,
у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду матеріали справи за клопотанням начальника ДУ «Бучанської виправної колонії № 85» ОСОБА_8 та голови спостережної комісії Ірпінського виконкому ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області ОСОБА_10 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2016 р., з не відбутою частиною покарання 1 рік 6 місяців 3 дні.
Цією ж ухвалою ОСОБА_7 призначено адміністративний нагляд строком на один рік, встановивши такі обмеження: заборонити залишати своє місце проживання щоденно, в період часу з 22.00 до 06.00 год; заборонити відвідувати місця, де дозволена торгівля спиртних напоїв на розлив; чотири рази на місяць з'являтись на реєстрацію до органів поліції; заборонити виїзд за межі постійного місця проживання без дозволу органів поліції.
Рішення мотивовано тим, що за час відбування покарання в державній установі «Бучанська виправна колонія (№ 85)» засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, працює, має 7 заохочень за сумлінну поведінку та добросовісне ставлення до праці, стягнень за порушення режиму не має, відбув 2/3 призначеного строку покарання.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Київської області ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій вважає, що висновок суду про виправлення
засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбуття якого можливе умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор зазначає, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання в державній установі «Бучанська виправна колонія (№ 85)» працював епізодично, що не свідчить про його сумлінне ставлення до праці. Так, засуджений працював з січня по липень та з вересня по грудень 2018 року, з лютого по вересень 2019 року. При цьому, упродовж 2017 року, в серпні 2018 року та січні 2019 року засуджений ОСОБА_7 взагалі не працював. Крім того, з жовтня по грудень 2018 року, в лютому та березні 2019 року працював не повні робочі дні та тижні.
Таким чином, прокурор враховуючи періодичність працевлаштування засудженого ОСОБА_7 , вважає, що він не довів своє виправлення, як того вимагає ст. 81 КК України.
Крім цього, прокурор зазначає, що судом не враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, який згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Також, судом не враховано попередні судимості ОСОБА_7 , який до засудження тричі притягувався до кримінальної відповідальності і в кожному випадку був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, та до нього раніше застосовувалося умовно-дострокове звільнення на 1 рік 3 місяці 1 день. Однак, після умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 належних висновків не зробив та вчинив новий тяжкий злочин за який на даний час відбуває покарання.
На цих підставах прокурор просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання начальника державної установи «Бучанська виправна колоні (№ 85)» ОСОБА_8 та голови спостережної комісії виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, а засудженого - проти їх задоволення, дослідивши матеріали судової справи у визначених межах та додатково надані засудженим відомості, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду, колегія суддів визнає наступне.
Всупереч міркуванням апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив надані матеріали з клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 зі встановленням йому адміністративного нагляду, повно та правильно виклав досліджені докази в судовому рішенні, проаналізував, оцінив їх у плані належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності для висновків по суті клопотання і на цих підставах прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання, переконливо обґрунтувавши та вмотивувавши своє рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У цьому випадку висновки суду про те, що ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення ґрунтуються на наявних в матеріалах характеристиці, довідках: про заохочення, строки застосування пільг, згідно зі ст. ст. 81-82 КК України, заробітну плату, а також витягу з протоколу №22 засідання спостережної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради (а. с. 2-5, 13).
Доводи ж заступника прокурора області в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_7 не довів сумлінного ставлення до праці, бо впродовж 2017 року, в серпні 2018 року та січні 2019 року взагалі не працював. Крім того, з жовтня по грудень 2018 року, в лютому та березні 2019 року працював не повні робочі дні та тижні, колегія суддів відхиляє як безпредметні, бо вони не доводять несумлінного ставлення ОСОБА_7 до праці, не враховують хворобливого стану засудженого, що підтверджено, зокрема наданими ним в апеляційне засідання медичними відомостями та його власними поясненнями в апеляційному суді.
Стягнень за ухилення від роботи ОСОБА_7 не мав, не вказується про його несумлінне ставлення до роботи і в характеристиці та інших матеріалах особової справи.
Безпредметними є й посилання апелянта на неодноразове притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності в минулому, звільнення його від відбування частини не відбутого покарання умовно-достроково, і вчинив нове кримінальне правопорушення, бо ці обставини були відомі суду першої інстанції, а, в силу ч. 2 та п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України на правомірність умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування не відбутої частини покарання по відбуттю двох третин цього покарання вказані обставини не впливають.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_11 20 грудня 2019 року був реально звільнений умовно-достроково на підставі оскарженої заступником прокурора області ухвали від 12 грудня 2019 року,після чого вибув до постійного місця проживання, де неофіційно працевлаштувався, зарекомендував себе позитивно, зокрема в характеристиці старший дільничний оперуповноважений СП відділу № 1 Оболонського УП ГУ НП у місті Києві капітан поліції ОСОБА_12 вказує на позитивну характеристику ОСОБА_7 , відзначає, що він спиртними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає, громадський порядок не порушує, скарг на його поведінку не надходило.
Зазначені факти підтверджують правильність висновку суду першої інстанції, що ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
В силу вказаного, а також маючи на увазі наявність у ОСОБА_7 низки тяжких захворювань, судова колегія відмовляє в задоволенні апеляційних вимог заступника прокурора Київської області, бо суд першої інстанції виніс законне, обгрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення, а тому, керуючись ст. ст. 404, 40к5, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області ОСОБА_10 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду першої інстанції, - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: