Справа № 33/824/3023/2020 Головуючий в 1-й інстанції: Коляденко П.Л.
№753/8778/2020
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 червня 2020 року постановою судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 , 14 травня 2020 року, о 01 год. 20 хв., керував автомобілем «Nissan Maxima QX», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. А. Ахматової, 5 у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно притягнув його до відповідальності, оскільки останній не керував транспортним засобом.
Так, апелянт вказує, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Він знаходився поруч транспортного засобу, коли підійшли поліцейські та почали здійснювати перевірку документів. При цьому вони не надали службового посвідчення для огляду, не представилися, не роз'яснили права, відмовили в наданні юридичної допомоги. Взагалі між ними відбувся конфлікт, тому апелянт вважає, що поліцейські й обмовили його в засіданні суду першої інстанції.
Крім того, поліцейськими не було надано для ознайомлення протоколу про адміністративне правопорушення, доказом чого є відсутність у ньому підпису апелянта. Коли ОСОБА_1 намагався дізнатись про суть правопорушення, поліцейські чинили фізичний та психологічний тиск. До свідків, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення також був застосований психологічний тиск.
Вказані численні порушення поліцейських залишились поза увагою суду, їм не була надана відповідна правова оцінка.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , заслухавши його пояснення, в яких він підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Відповідно до даних матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з боді-камери, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 правилами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 14 травня 2020 року, о 01 год. 20 хв., керував автомобілем «Nissan Maxima QX» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. А. Ахматової, 5 у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 ПДР України.
Дані відеозапису з боді-камери поліцейських повністю спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про нібито порушення порядку направлення особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, ОСОБА_1 поліцейськими запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер та у медичному закладі, на що останній відмовився в присутності двох свідків.
Письмові пояснення свідків також підтверджують факт відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з постанови суду, під час судового розгляду в суді першої інстанції були допитані в якості свідків поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили, що 14 травня 2020 року близько о 01 год. 20 хв. з вул. Драгоманова на вул. А. Ахматової у м. Києві на великій швидкості рухався автомобіль Nissan. Подаючи рукою сигнал зупинитись, водій вказаного автомобілю продовжив рух у напрямку дворів, тому вони почали переслідувати його. Коли поліцейські наздогнали вказаний автомобіль, його водій ОСОБА_1 прямував у бік під'їзду. При цьому особисті документи та мобільний телефон ОСОБА_1 залишив в салоні автомобіля Nissan. Наздогнавши ОСОБА_1 , поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку. Натомість ОСОБА_1 проходити огляд відмовився, так як вказував, що не керував автомобілем. Відмову пройти огляд здійснено у присутності свідків-іноземців, які розуміли українську мову та погодились засвідчити слова ОСОБА_1 .
При цьому апеляційним судом вживались заходи для виклику вказаних свідків для допиту, однак останні не отримали поштове повідомлення.
Враховуючи те, що ні матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ні додані до апеляційної скарги документи не містять доказів здійснення поліцейськими будь-якого тиску як на апелянта, так і на свідків, вважаю доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.
Так само не вбачаю підстав вважати пояснення свідків недопустимим доказом з огляду на дані відеозапису та пояснення поліцейських під час судового розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що поліцейськими доведено факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Nissan Maxima QX», д.н.з. НОМЕР_1 14 травня 2020 року. Відповідно судом обґрунтовано встановлено обставини скоєного ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийнято законну постанову про визнання його винним. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року, - без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук