Київський апеляційний суд
12 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ТУ ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що зміст скарги та заяви ОСОБА_5 свідчить про незгоду з постановленою слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 ухвалою та не може вказувати на наявність у діях судді ознак злочину.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою визнати протизаконною бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР та зобов'язати слідчого зазначеного органу досудового розслідування внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою № 843 від 01.07.2020 року до ЄРДР.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує, що в заяві про злочин виклав переконливі обґрунтування вчинення злочинів групою осіб, у тому числі суддею ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375 КК України, відомості про що не були внесені до ЄРДР. Однак вказані обставини та положення ст.214 КПК України не були враховані слідчим суддею, який постановив незаконну ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Крім того, ОСОБА_5 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, копію якої отримав 19.08.2020 року, і одночасно стверджує, що строк апеляційного оскарження ним пропущено не було.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, не прибув і не повідомив про причини. А тому відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України його неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, дані про дату вручення її копії ОСОБА_5 в справі відсутні, у зв'язку з чим не довіряти твердженням заявника про отримання копії ухвали 19.08.2020 року немає підстав. Оскільки закінчення строку апеляційного оскарження припало на святковий день, і апеляційна скарга подана 25.08.2020 року - на наступний робочий день, тобто у встановлений законом строк, необхідності поновлювати його немає.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 подав Генеральному прокурору, директору НАБУ, директору ДБР та голові СБУ заяву про службові злочини № 843 від 01.07.2020 року, в якій просив внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.109, ст.111, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375 КК України, вчинені щодо нього суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 . Листом № С-7538/02-2020, С-7549/02-2020 від 20.07.2020 року за підписом заступника начальника Першого слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_5 повідомлено, що твердження в заяві не містять відомості про вчинення злочину, які згідно з ч.5 ст.214 КПК України вносяться до ЄРДР, у зв'язку з чим не встановлено підстав для прийняття рішення в порядку вказаної норми. 06.08.2020 року ОСОБА_5 подав скаргу до Печерського районного суду м. Києва, в якій просив визнати протизаконною бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, зобов'язати їх внести відомості про злочини за його заявою до ЄРДР та надати йому витяг з ЄРДР, пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, постанови про призначення групи слідчих і прокурорів.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що у відповідності до вимог ст.ст.214, 303 КПК України предметом судового контролю може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви чи повідомлення, які повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння. Враховуючи те, що незгода з судовим рішенням, про що свідчить зміст скарги та заяви заявника, сама по собі не може вказувати на наявність у діях судді ознак злочину, а законність та обґрунтованість судових рішень може бути предметом перевірки в апеляційному та касаційному порядку, пославшись на положення ст.126 Конституції України, якою визначено гарантії незалежності і недоторканості судді, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга є необґрунтованою, і в її задоволенні відмовив.
Колегія суддів з таким висновком погоджується і доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У відповідності до вимог ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Оскільки заява ОСОБА_5 про злочини з огляду на стиль її викладення не містить відомості про вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.109, ст.111, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375 КК України, і це унеможливлює їх внесення до ЄРДР, слідчий суддя вірно зазначив, що дані в заяві свідчать про незгоду з прийнятим слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 рішенням. Вірно акцентовано увагу в ухвалі і на тому, що законність та обґрунтованість судових рішень може бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку. На переконання колегії суддів, звертаючись із заявою про злочини, заявник намагається оскаржити судове рішення у позапроцесуальному порядку, що є неприпустимим, і не відповідає принципу правової визначеності.
Отже, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3