справа № 756/16563/19
головуючий у суді І інстанції Диба О.В.
провадження № 22-ц/824/10086/2020
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
05 жовтня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.,
за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту належності трудової книжки, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із заявою, у якій просив встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 20 серпня 1976 року.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком та, на підтвердження страхового стажу, надав трудову книжку та інші необхідні документи.
Проте листом від 08 квітня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило заявнику, що врахувати стаж згідно з записів у трудовій книжці не має можливості, оскільки у ній неправильно вказано прізвище заявника « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення належності трудової книжки.
Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що з матеріалів справи вбачається, що між заявником і заінтересованою особою фактично виник спір з приводу повноти поданих документів для призначення пенсії за віком, заінтересована особа вважає, що ті документи, які були надані заявником на підтвердження своїх вимог, не надають йому право на призначення пенсії, а також вважав, що між заявником і заінтересованою особою існує спір про право цивільне між заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Заявник зазначає, що жодного спору між заявником і заінтересованою особою не виникало. Правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у призначенні пенсії заявнику, останнім не оскаржувалась. Заявник звернувся із заявою про виправлення описки в його прізвищі до Державного підприємства «Завод 410 ЦА», який є правонаступником Заводу 410 ЦА, відділом кадрів якого і була допущена орфографічна помилка в правописі прізвища заявника.
Представник Державного підприємства «Завод 410 ЦА» у виправленні відмовив і надав документи, де прізвище заявника також записано з помилкою.
ОСОБА_1 звернувся до суду не з позовною заявою до заінтересованої особи, а із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
Заінтересована особа повідомлена належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Заявник ОСОБА_1 у зв'язку з досягненням пенсійного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення пенсії за віком та на підтвердження страхового стажу надав трудову книжку та інші необхідні документи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: копії паспорта заявника серії НОМЕР_2 , виданого 31 січня 2002 року Солом'янським РУ ГУ МВС України в місті Києві, прізвище заявника значиться як « ОСОБА_1 » (а.с. 6-8).
Листом від 08 квітня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило заявнику, що не має можливості врахувати стаж згідно з записів у трудовій книжці, оскільки у ній неправильно вказано прізвище заявника « ОСОБА_3 ».
З трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім'я « ОСОБА_3 » вбачається, що така оформлена 20 серпня 1976 року та перший запис у ній зроблений відділом кадрів Заводу 410 цивільної авіації (а.с.16,17).
На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки була допущена орфографічна помилка у правописі прізвища заявника, а саме замість « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_3 » (а.с. 10).
Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Заявник просить встановити факт належності йому трудової книжки, що необхідно йому для призначення пенсії за віком, оскільки до його страхового стажу не можуть бути враховані періоди роботи згідно з записів у трудовій книжці внаслідок неправильного зазначення прізвища « ОСОБА_3 ».
Встановлення факту належності заявнику трудової книжки породжує у нього право на включення до його трудового стажу періодів роботи, записи про які містяться в трудовій книжці, що вплине на розмір його пенсії за віком та на його право отримувати пенсію.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Підсумовуючи, колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що спір про цивільне право між заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії, відсутнє.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у липні 2019 року заявник звернувся до Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації» із проханням надати довідки, які підтверджують факт роботи у ДП «Завод 410 цивільної авіації» і факт заповнення відділом кадрів цього підприємства першої сторінки трудової книжки (а.с. 3).
ДП «Завод 410 цивільної авіації» надало заявнику довідку «Про підтвердження трудового стажу» №3-2714 від 19 липня 2019 року (а.с. 15), особову картку форми Т2, копії наказів про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи, записи в яких повністю відповідають записам у трудовій книжці, де також прізвище заявника записано як « ОСОБА_3 ».
Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Завод 410 ЦА, організаційно-правова форма державне підприємство, ідентифікаційний код юридичної особи 01128297, належить до сфери управління Державного концерну «Укроборонпром», знаходиться за адресою: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94 (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).
З наведених обставин, вбачається, що Державне підприємство «Завод 410 ЦА» здійснює своєю діяльність на теперішній час.
А також з поданої заяви вбачається, що заявник до підприємства, що видало відповідний правовстановлюючий документ (трудову книжку), з проханням виправити помилку не звертався та можливість звернутися для виправлення описки в його прізвищі на титульній сторінці трудової книжки, - не втрачена.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо того, що представник Державного підприємства «Завод 410 ЦА» у виправленні відмовив і надав документи, де прізвище заявника також записано з помилкою, то колегія апеляційного суду звертає увагу на таке.
Статтею 3 ЦК України визначено, що однією із основних засад цивільного законодавства є добросовісність. Зазначений принцип лежить в основі доктрини «заборони суперечливої поведінки», яка базується ще на римській максимі - «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці».
Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що у заяві про встановлення факту належності трудової книжки, поданої до суду першої інстанції (а.с. 3), заявник не повідомляв про відмову підприємства у задоволенні його заяви про внесення виправлення до трудової книжки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення належності трудової книжки.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 03 листопада 2020 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді В.М. Волошина
Т.А. Слюсар