03 листопада 2020 року м. Чернівці
Справа № 725/3121/20
Провадження № 22-ц/822/909/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар - Ковальчук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 липня 2020 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанансова компанія Горизонт» про заміну сторони у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватної фірми «Інтервал», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, головуючий у І-й інстанції - Стоцька Л.А.,
У квітні 2020 року ТОВ «ФК Горизонт» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у справі.
В обгрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 вересня 2010 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до Приватної фірми «Інтервал», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з Приватної фірми «Інтервал» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11389931000 від 02 вересня 2008 року та договору поруки за №226774 від 02 вересня 2008 року в розмірі 1 909 146,30 грн.
Зазначало, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року борг боржника ПП «Інтервал» перед АКІБ «УкрСиббанк» був придбаний кредитором ПАТ «Дельта Банк». 12 вересня 2019 року відбувся електронний аукціон з продажу лоту № UKR-2019-04, згідно з протоколом якого майно ПАТ «Дельта Банк», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майновими правами за цінними паперами, було передано переможцю аукціону ТОВ «Фінансова компанія Горизонт».
28 жовтня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Горизонт» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 11362255000 від 19 червня 2008 року, відступлено ТОВ «ФК Горизонт».
Просило замінити сторону у справі №2-1688 2010 року за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ПФ «Інтервал», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК Горизонт».
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 липня 2020 року заяву ТОВ «ФК Горизонт» про заміну сторони у справі задоволено.
Замінено сторону у справі №2-1688 2010 року за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ПФ «Інтервал», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК Горизонт».
На дану ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Посилається на те, що подана заява не могла бути прийнята судом першої інстанції, оскільки заявником не сплачено судовий збір. До заяви не були додані копії всіх документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Зазначає, що директор ТОВ «ФК Горизонт» Литвин П.М. зареєстрований та проживає на території якої орган державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження і, як результат, уповноважувати громадянина Поліщука Д.В. вищезазначеною довіреністю від імені юридичної особи не мав права, тому що не перемістився на підконтрольну українській владі територію.
Заявником не додано до суду допустимих доказів стосовно того, що Поліщук Д.В. уповноважений за довіреністю представляти інтереси ТОВ «ФК Горизонт», як адвокат.
На апеляційну скаргу Поліщук Д.В. надала відзив, в якому зазначає, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено жодного обгрунтування того, що ухвала суду першої інстанції прийнята незаконно, що судом не з'ясовані обставини справи, які мають значення для її вирішення, неправильно досліджено надані ТОВ «ФК Горизонт» докази. Не наведено в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Наведені в апеляції обгрунтування жодним чином не стосуються питання про заміну сторони по справі та не мають жодного відношення до даної справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив систематичне порушення трудової дисципліни, оскільки неодноразово мав дисциплінарні стягнення за порушення трудової дисципліни, зокрема, востаннє за аналогічні порушення та невиконання доручень керівника 08 травня 2019 року йому оголошена догана (наказ від 08 травня 2019 року), та порушив її знову, а саме: не виконав трудових обов'язків впродовж одного року з дня застосування стягнення за перше порушення.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК Горизонт» набуло право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги від 28 жовтня 2019 року. Підставою заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або інших, встановлених судом правовідносин, і переходу до іншої особи прав та обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Згідно з договором про відступлення права вимоги банк відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «ФК Горизонт» належні банку права вимоги за кредитом, а новий кредитор набув в обсязі та на визначених договором умовах права вимоги банку до позичальників - боржників.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 27 вересня 2010 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до Приватної фірми «Інтервал», ОСОБА_1 та стягнуто солідарно з Приватної фірми «Інтервал» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11389931000 від 02 вересня 2008 року та договору поруки за №226774 від 02 вересня 2008 року в розмірі 1 909 146,30 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року борг боржника ПП «Інтервал» перед АКІБ «УкрСиббанк» був придбаний кредитором ПАТ «Дельта Банк». 12 вересня 2019 року відбувся електронний аукціон з продажу лоту № UKR-2019-04, за яким майно ПАТ «Дельта Банк», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майновими правами за цінними паперами, було передано переможцю аукціону ТОВ «Фінансова компанія Горизонт».
28 жовтня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 11362255000 від 19 червня 2008 року, відступлено ТОВ «Фінансова компанія Горизонт».
Частиною першою статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Отзже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
При цьому необхідно зазначити, що зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що заява підписана адвокатом Поліщуком Д.В., як представником. До заяви долучено довіреність від 28 лютого 2018 року, видану ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», якою уповноважено Поліщука Д.В. представляти інтереси та вести справи в усіх судових установах. Також до заяви додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Поліщука Д.В. Чинний ЦПК України та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вимог щодо обов'язковості зазначення у довіреності про повноваження представника саме як адвоката.
Отже, наявна в матеріалах справи довіреність належним чином підтверджує повноваження Поліщука Д.В. як представника ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт», а тому безпідставними є доводи апелянта про відсутність таких доказів.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що заява не могла бути прийнята до розгляду Першотравневим районним судом м. Чернівці, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України при надходження цієї заяви суд першої інстанції не встановлює наявність чи відсутність підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження (відповідно до статей 185-187 ЦПК України), оскільки цією нормою не передбачено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі взагалі.
Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 № 3674-VI (далі Закону № 3674-VI) визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI не визначено розміру судового збору при поданні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Така заява відсутня у переліку документів та дій, за які справляється судовий збір, визначеному статтею 4 вказаного Закону.
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VI, не передбачено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 03листопада 2020 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк