01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.04.2010 № 05-5-28/1760
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача: Мельник Л.І., представник, довіреність № Д07/2009/07/10-16 від 10.07.2009;
від відповідача: Кузнєцова М.І., голова правління;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.02.2010
у справі № 05-5-28/1760 ( )
за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”;
до Житлово-будівельного кооперативу „Академічний 18”;
про порушення справи про банкрутство
Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (далі - АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго”) звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом Житлово-будівельного кооперативу „Академічний 18” (далі - ЖБК „Академічний 18”).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 № 05-5-28/1760 заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернуті АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Зокрема, скаржник послався, що до заяви додано всі необхідні документи відповідно до вимог ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; судом не взято до уваги, що доданий до заяви оригінал опису вкладення у цінний лист, належним чином завірені копії квитанції від 03.02.2010 № 7540 та списку цінних листів є належним доказом в розумінні ст. 32 ГПК України про відправлення боржнику копій заяви та необхідних документів.
ЖБК „Академічний 18” відзив на апеляційну скаргу АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України також не є перешкодою для перегляду ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, але представник кооперативу в засіданні суду 28.04.2010 проти доводів скарги заперечував, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” - без задоволення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 № 01-23/1/1 у справі № 05-5-28/1760 внесено зміни до складу колегії суддів і замість суддів Вербицької О.В. та Ропій Л.М. введено до складу колегії суддів Гольцову Л.А. та Рябуху В.І.
Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 № 05-5-28/1760 заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернуті АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не додано до заяви жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, зокрема, не додано постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу без виконання, закриття виконавчого провадження, тощо.
Також, суд зазначив, що згідно опису вкладення у цінний лист від 01.02.2010, який додано до заяви, на адресу боржника надіслано не всі додані до заяви документи, що не відповідає вимогам ст. 57 ГПК України. Крім того, додана до заяви ксерокопія фіскального чеку від 03.02.2010 № 7540 не може вважатись належним доказом відправлення копії заяви саме на адресу боржника, оскільки фінансові документи, якими є і фіскальні чеки, на підтвердження виконання вимог ст. 54 ГПК України мають продаватись в оригіналі.
Проте, колегія суддів не може погодитись із доводами місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Підставою для порушення справи про банкрутство є встановлення факту неплатоспроможності, тобто неспроможності виконання грошових зобов'язань, а саме неможливості здійснення платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вищезазначеного Закону передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (п. 3); не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6).
В п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 6 та ч.ч. 1 і 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі ч. 2 ст. 8 Закону та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.
Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).
Застосовуючи зазначені положення Закону, слід виходити із системного аналізу норм Закону, зокрема положення ст. 1, якими дано визначення поняття „безспірні вимоги кредиторів”. Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”.
Виконавчі документи - письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судовими та іншими юрисдикційними органами як підстава для примусового виконання прийнятих ними рішень, ухвал та інших актів.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються відповідні документи:
- рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
- копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
- докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
У зв'язку з тим, що стягнення заборгованості в примусовому порядку відбувається за постановою державної виконавчої служби, то до заяви кредитора додається і відповідна постанова цього органу.
Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго”, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника (ЖБК „Академічний 18”) в сумі 1 071 087,46 грн. ґрунтуються на рішеннях Господарського суду міста Києва від 20.12.2005 у справі № 42/654 та від 03.03.2009 у справі № 42/22, на виконання яких видані накази 24.07.2006 та 07.05.2009 відповідно.
Виконавчою службою 01.11.2006 та 29.05.2009 відкрито виконавчі провадження (прийнято відповідні постанови) та 19.08.2009 прийнято постанову № 301/3 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу від 07.05.2009 № 42/22.
Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджується відповідними рішеннями суду, які набрали законної сили, наказами про їх примусове виконання, постановами ВДВС про відкриття виконавчих проваджень та постановою про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу від 07.05.2009 № 42/22.
Таким чином, наявними є всі встановлені Законом ознаки неплатоспроможності боржника, необхідні для здійснення провадження у справі про банкрутство.
До заяви додані такі виконавчі документи: рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2005 у справі № 42/654 та від 03.03.2009 у справі № 42/22, на виконання яких видані накази 24.07.2006 та 07.05.2009, довідки про стан заборгованості ЖБК „Академічний 18” та стан погашення штрафних санкцій, судових витрат, постанови ВДВС про відкриття виконавчих проваджень та постанова про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу від 07.05.2009 № 42/22, які є необхідними відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”.
Стосовно посилання суду, що заявником не додано оригіналу фіскального чеку від 03.02.2010 № 7540 та згідно опису вкладення у цінний лист від 01.02.2010 на адресу боржника надіслано не всі додані до заяви документи, суд зазначає наступне.
Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів (ч. 11 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).
Відповідно до частини другої статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, положення п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України зобов'язують позивача (в даному випадку заявника) лише надати документи, що підтверджують саме факт надіслання копії позовної заяви (в даному випадку заяви про порушення справи про банкрутство) іншій стороні у справі (боржнику).
Список цінних листів та фіскальний чек поштового відділення від 03.02.2010 № 7540 засвідчені належним чином в розумінні ст. 36 ГПК України.
Із доданого до заяви опису вкладення у цінний лист вбачається про надіслання на адресу ЖБК „Академічний 18” тих бухгалтерських документів, які у нього відсутні.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України повернув без розгляду заяву АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 № 05-5-28/1760 підлягає скасуванню, а заява АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” передачі на розгляд Господарському суду міста Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.02.2010 № 05-5-28/1760 скасувати, а заяву Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи надіслати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді
29.04.10 (відправлено)