01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.04.2010 № 14/160-38/455
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Терещенко С.В. (дов. від 03.06.08 № 07/01-300),
відповідача: Колибельников Г.В. (дов. від 16.03.10 № 33),
прокуратури: Дрогомирецький М.І. (дов. від 26.10.09 № 6250 вих.09),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Медпромпроект"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2010
у справі № 14/160-38/455 ( .....)
за позовом Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"
до Відкритого акціонерного товариства "Медпромпроект"
за участю помічника прокурора Дніпровського району м. Києва
про стягнення 95000,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.08 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.09 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.08 у справі №14/160 скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.09 касаційне подання задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.09 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.08 у справі №14/160, справу повернуто Господарському суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.09 справу №14/160 прийнято до провадження, справі присвоєний №14/160-38/455.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.10 позов задоволено частково.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Медпромпроект” на користь Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 86508 грн. 88 коп., штраф в сумі 5884 грн. 96 коп., державне мито в сумі 923 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 76 коп.
В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено обсяг прав, який за передавальним актом підприємство “Львівський промбудпроект” передало позивачеві і, зокрема, чи передавало воно позивачеві право вимоги грошових коштів за виконання проектних робіт за договорами. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача, що згідно умов спірних договорів позивач має отримати оплату за проектні роботи лише у випадку перерахування грошей на рахунок відповідача від третьої особи - ДП “Львівлікпрепарати”.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення помічника прокурора та представників позивача, відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.11.95 між Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” (далі-виконавець) та Інститутом “Діпромед” (далі-замовник) був укладений договір №2443-20 з протоколом розбіжностей на створення науково-технічної продукції.
Пунктом 1.1. договору від 01.11.95 № 2443-20 передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку робочої документації котельні і віварію Львівського підприємства лікарських препаратів.
Згідно з п.2.1., п. 2.3. вказаного вище договору за виконану роботу замовник перераховує виконавцю відповідно до договірної ціни 1902759000,00 крб., оплата здійснюється поетапно з виплатою авансу в розмірі 80% від вартості робіт, які будуть виконуватись в цьому році.
Відповідно до погодженого сторонами протоколу розбіжностей до вказаного договору пункт 3.4. був доповнений умовою, що оплата за актом виконаних робіт здійснюється після одержання коштів від Львівського підприємства лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”на рахунок Інституту “Діпромед”.
12.12.95 між Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” (далі-виконавець) та Інститутом “Діпромед” (далі-замовник) був укладений договір №2443-21 з протоколом розбіжностей на створення (передачу) науково-технічної продукції.
Замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе (передає) розробку робочої документації виробництва вакцини БЦЖ Львівського підприємства лікарських препаратів (п. 1.1. договору від 12.12.95 № 2443-21).
Пунктами 2.1., 2.2. договору встановлено, що за виготовлену науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцеві у відповідності з протоколом про договірну ціну 7241574000,00 крб., оплата здійснюється поетапно з виплатою авансу в розмірі 50% від загальної вартості.
Відповідно до погодженого сторонами протоколу розбіжностей до вказаного договору пункт 3.4. був доповнений умовою, що замовник у термін до 30 днів з дня одержання акта здачі-приймання зобов»язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від оплати робіт. Оплата за актом виконаних робіт здійснюється після одержання коштів від Львівського підприємства лікарських препаратів “Львівлікпрепарати” на рахунок Інституту “Діпромед”.
21.12.95 між Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” (далі-виконавець) та Інститутом “Діпромед” (далі-замовник) був укладений договір №2443-22 з протоколом розбіжностей на створення (передачу) науково-технічної продукції.
Згідно з п. 1.1. договору від 21.12.95 № 2443-22 замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе (передає) корегування робочої документації корпусу медико-біологічного виробництва в зв'язку з виробництвом вакцини БЦЖ Львівського підприємства лікарських препаратів.
За виготовлену науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцеві у відповідності з протоколом про договірну ціну 1703737000,00 крб., оплата здійснюється одноразово з виплатою авансу в розмірі 50% від загальної вартості. (п. 2.1., 2.2.. договору від 21.12.95 № 2443-22).
Пунктом 8 особливих умов до вказаного договору передбачено, що після оформлення акта здачі-прийомки та у випадку несвоєчасних розрахунків з інститутом за виконані роботи (7 днів з моменту відправки акта) замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт за кожний день прострочки.
Відповідно до погодженого сторонами протоколу розбіжностей до вказаного договору пункт 3.4. був доповнений умовою, що замовник у термін до 30 днів з дня одержання акта здачі-приймання зобов»язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову. Оплата за актом виконаних робіт здійснюється після одержання коштів від Львівського підприємства лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”на рахунок інституту “Діпромед”, а п.8 особливих умов був виключений.
Відкрите акціонерне товариство “Медпромпроект” згідно з п. 1.1. Статуту створене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві від 24.04.96 № 661 шляхом перетворення Державного інституту по проектуванню підприємств медичної промисловості “Діпромед”.
20.09.96 між Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” (далі-виконавець) та Відповідачем (далі-замовник) був укладений договір №2443-26 на створення (передачу) науково-технічної продукції.
В пункті 1.1. договору від 20.09.96 № 2443-26 зазначено, що замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе (передає) виконати проектні роботи, стадія Р, Львівського підприємства лікарських препаратів, виробництво вакцини БЦЖ, електрохімзахист газопроводу, корозійні вишукування по трасі газопроводу.
За виоготовлену науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцеві у відповідності з протоколом про договірну ціну 1122,00 грн., оплата проводиться поетапно з авансовим платежем 80% (п. 2.1., 2.2. договору від 20.09.96 № 2443-26).
Згідно вказаних вище договорів Державне підприємство “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” виконало, а Відкрите акціонерне товариство "Медпромпроект" прийняло проектні роботи, що підтверджується актами здачі-прийому науково-технічної продукції, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Зазначені акти були підписані відповідачем з умовою, що оплата буде проведена після отримання коштів від Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”, яка була погоджена Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”.
28.04.00 ухвалою Господарського суду Львівської області за заявою відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”.
13.07.04 постановою Кабінету Міністрів України №897 було утворено Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд", до статутного фонду якого було передано майно Державного підприємства “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”.
Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.04 № 897 та п. 23 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.04 № 1793, є правонаступником Державного підприємства “Державний проектний інститут”Львівський Промбудпроект”.
05.12.07 позивач направив відповідачу лист №07/01-626, в якому повідомив, що він є правонаступником державного підприємства “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” та вимагав погасити заборгованість по виконаних роботах в сумі 84070,83 грн. Однак, відповіді на вказану вимогу не було надіслано.
На час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та складає за договором №2443-20 - 8287,00 грн., за договором №2443-21 -57155,83 грн., за договором №2443-22 -17506,00 грн., за договором №2443-26 -1122,00 грн., всього - 84070,83 грн.
Підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи у зв»язку з чим у нього виникла заборгованість.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.61 Цивільного кодексу УРСР угода визнається укладеною під відкладальною умовою, якщо сторони поставили виникнення прав і обов'язків у залежність від обставини, щодо якої невідомо, станеться вона чи не станеться. Згідно з ст.212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Зазначені норми законодавства свідчать, що сторони в договорі можуть домовитись, що зобов'язання у сторони виникне лише з настанням певної відкладальної події, у цьому разі з настанням цієї події у сторони виникає певне зобов'язання та настає строк його виконання, якщо сторони обумовили, що таке зобов'язання виконується з настанням цієї відкладальної події.
Як вже було встановлено судом, між Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”, правонаступником якого є позивач, та Інститутом “Діпромед”, правонаступником якого є відповідач були укладені договори на створення науково-технічної продукції.
Відповідно до умов договорів сторони домовились, що оплата робіт буде здійснена відповідачем після отримання ним коштів від Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”.
З викладеного вище вбачається, що зобов'язання відповідача з оплати позивачу вартості виконаних робіт виникає лише з отриманням відповідачем відповідної суми коштів від Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”. З настанням цієї події у відповідача разом з виникненням зобов'язання виникає також строк його виконання, оскільки сторони в укладених договорах визначили виконання відповідачем даного зобов'язання вказівкою на подію, яка має настати (отримання відповідачем відповідної суми коштів від Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”).
21.12.01 між Державним підприємством “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”, Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” та відповідачем був підписаний протокол наради розподілу коштів на погашення заборгованості Державним підприємством “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати” за проектні роботи по проекту виробництва вакцини БЦЖ.
В даному протоколі сторони підтвердили заборгованість Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати” в сумі 509900,78 грн., в тому числі за роботи, виконані Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”, в сумі 168323,41 грн. В цьому ж протоколі сторони дійшли згоди, що з виділених коштів в сумі 285000,00 грн. Державному підприємству “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” в рахунок погашення заборгованості в сумі 168323,41 грн. буде сплачено 84252,19 грн.
27.12.01 кошти в сумі 84252,19 грн. були сплачені на рахунок Державного підприємства “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”, що підтверджується листом Промінвестбанку від 25.11.08 №04-1/216.
01.01.03 між державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” та ВАТ «Медпромпроект» був підписаний акт звірки, відповідно до якого заборгованість відповідача перед Державним підприємством “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект” становить за договором №2443-20 -8287,00 грн., за договором №2443-21 -57155,83 грн., за договором №2443-22 -17506,00 грн., за договором №2443-26 -1122,00 грн., всього -84070,83 грн. Акт звірки був підписаний керівниками та головними бухгалтерами сторін.
Ухвалою від 13.05.03 Господарський суд Львівської області затвердив реєстр вимог кредиторів державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”, до якого включені заявлені вимоги відповідача на суму 254648,59 грн.
26.11.07 Державне підприємство “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати” сплатило відповідачу заборгованість в сумі 254648,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.11.07 № 157.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.07 припинено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”.
Відповідач не оплатив позивачу частину виконаних робіт в сумі 84070,83 грн., в тому числі за договором №2443-20 -8287,00 грн., за договором №2443-21 -57155,83 грн., за договором №2443-22 -17506,00 грн., за договором №2443-26 -1122,00 грн. Вказані роботи Відповідач повинен був оплатити після отримання коштів від державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 84070,83 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
В частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2438, 05 грн. втрат від інфляції підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за прострочення понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Як зазначалось раніше, 31.12.04 постановою Кабінету Міністрів України №1793 було затверджено статут позивача. Відповідно до п.19 зазначеного Статуту засновником та єдиним акціонером компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 5884, 96 грн. штрафу також підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції правомірно не задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та розрахунку позивача, останній нараховує пеню відповідачу з 30.11.06 по 31.05.07, в той час як зобов'язання відповідача зі сплати позивачу вартості робіт в сумі 84070,83 грн. виникли з 26.11.07 після отримання даних коштів від Державного підприємства “Львівське підприємство лікарських препаратів “Львівлікпрепарати”.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що позивач не є належним правонаступником Державного підприємства “Державний проектний інститут “Львівський Промбудпроект”, що спірна заборгованість була вже раніше повністю погашена відповідачем та позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки доказами, залученими до матеріалів справи та встановленими судом обставинами, дані доводи спростовуються.
В постанові Вищого господарського суду України від 30.09.09, якою були скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.05.09 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.08 у даній справі, вказано, що в мотивувальній частині постанови немає жодних посилань на протоколи розбіжностей до вказаних договорів, отже судам необхідно було витребувати від сторін пояснення щодо підписання сторонами протоколів розбіжностей до договорів від 21.12.95 № 2443-22 та від 20.09.96 № 2443-26.
Згідно зі ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.10 позивача було зобов'язано надати письмові пояснення щодо підписання сторонами протоколів розбіжностей до договорів від 21.12.95 № 2443-22 та від 20.09.96 № 2443-26 та подати самі протоколи.
На виконання вимог суду позивачем було подано копію протоколу розбіжностей до договору від 21.12.95 № 2443-22, а щодо договору від 20.09.96 № 2443-26 то позивач зазначає, що у зв'язку з існуванням тривалих субпідрядних договірних відносин по проекту виробництво вакцини БЦЖ в м. Львові протокол розбіжностей не укладався. Сторонами було взято до уваги відсутність бюджетного фінансування щодо вказаного напрямку робіт, а також необхідність термінового їх проведення. Відповідно замовник (ДП “Львівлікпреарати”) повинен був виконати необхідні процедури щодо оплати зазначених робіт з бюджету генпідряднику, а той в свою чергу лише після отримання коштів, як було узгоджено сторонами по інших видах робіт, міг розраховуватися з субпідрядником.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку про задоволення позову частково.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.10 у справі №14/160-38/455 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №14/160-38/455 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
29.04.10 (відправлено)