01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.04.2010 № 44/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гнидка М.В. - представник за довіреністю № б/н від 01.02.2010 року
від відповідача - Яніцький М.В. - представник за довіреністю № 02 від 16.11.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємтство "ЮФ "Захист"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2009
у справі № 44/225 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр"
до Приватне підприємтство "ЮФ "Захист"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр" у квітні 2009 року звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "ЮФ "Захист" про визнання недійсним договору від 16.07.2006р. № 29 про надання юридичних послуг.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що договір зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр" (надалі - Товариство) був підписаний неповноважною на це особою, Дорошенком Павлом Вікторовичем, діючим на підставі виданої генеральним директором Товариства довіреності, яка обмежувала вказаного представника у можливості укладення ним від імені Товариства договорів лише договорами про відкриття банківських рахунків та змінами до них.
Відповідач проти задоволення позову заперечував на тій пдставі, що на час укладення ним з Товариством договору Дорошенко Павло Вікторович виступавяк виконуючий обов'язки генерального директора Товариства оскільки генеральний директор останнього, Делікатна Ольга Віталіївна, перебувала у декретній відпустці. Як зазначав відповідач, Дорошенко Павло Вікторович був одним із засновників цього підприємства і тимчасово виконував обов'язки генерального директора, представляючи Товариство у різних установах, підписуючи банківські платіжні документи, приймаючи та звільняючи його працівників.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 р. у справі № 44/225 позов задоволено повністю і визнано недійсним договір № 29 про надання юридичних послуг від 16.07.2006 р. з покладенням судових витрат на відповідача. Умотивовуючи свій висновок, місцевий господарський суд послався на те, що у преамбулі спірного договору посада Дорошенко П.О. вказана як в. о. генерального директора, тоді як у реквізитах сторін його посада вказана без в.о.
Місцевий господарський суд, задовольняючи вимоги, погодився з доводами позивача і вказав, що, як сторона угоди, відповідач повинен був знати про відсутність у представника Товариства повноважень на укладення спірного договору, в силу наявного у нього обов'язку перевіряти такі повноваження.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2009 р. у справі № 44/225 скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову Товариства.
В обґрунтування апеляційної скарги Приватне підприємство «ЮФ «ЗАХИСТ» посилався на неповне зясування обставин і невідповідність виснвоків обтавинам спраив. Скаржився , що усупереч статі 38 ГПК України господарський суд м. Києва не витребував від 3-ї Київської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» копій документів, які надавали право Дорошенку П.В. підписувати фінансові та банківські документи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2010 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮФ "Захист" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.02.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/8 від 08.02.2010 р. "Про зміну складу колегії суддів", в зв'язку з виробничою необхідністю (зайнятістю Синиці О.Ф. та Рябухи В.І. у розгляді інших справ) були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 44/225 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кропивної Л.В., Поляк О.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів на 15.03.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 07.04.2010 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів витребуваних ухвалою суду від 15.03.2010 року від 02.04.2010 року ( вх. № 02-7.1/1693).
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/6 від 06.04.2010 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 44/225 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Кропивна Л.В., суддів Кондратова І.Д., Поляк О.І.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 06.04.2010 року (вх. № 02-7.1./1722) у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у призначене судове засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.04.2010 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 19.04.2010 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 44/225 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Коротун О.М., суддів Кондратова І.Д., Кропивна Л.В.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, які підтвердили свої доводи, викладені ними у позові та апеляційній скарзі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, 16.07.2006 р. між в.о. генерального директора Товариства Дорошенком П.В. та відповідачем був укладений договір № 29 про надання юридичних послуг з питань підготовки позовів до громадян про знесення гаражів та підтримки позовів в суді (далі -договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1-3, ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом частини 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють у відповідності до установчих документів та закону.
Частиною 4 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Згідно з пунктом 8.19. розділу 8 Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням Зборів учасників ТОВ «Будцентр» від 16.08.2004 року, і яка була чинною у момент укладення спірного договору, визначені повноваження генерального директора, відповідно до яких Генеральний директор має право без довіреності здійснювати будь-які дії від імені Товариства відповідно до чинного законодавства та цього Статуту, а також представляти інтереси Товариства перед третіми особами. Право підпису правочинів, векселів, грошових зобов'язань, а також зовнішньоекономічних правочинів, укладених Товариством, має Генеральний директор, його заступники, а також особи уповноважені довіреністю, що підписана Генеральним директором.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Заперечуючи доводи позивача, відповідач послався на те, що Дорошенко П.В., з яким відповідач уклав спірний договір, виконував організаційно- розпорядчі функції, тобто володів правом звільнення та призначення працівників Товариства, правом першого підпису на банківських та фінансових документах Товариства, а також вчиняв дії, пов'язані з поданням та підписанням позовів до місцевого загального суду і які відповідач розцінив як дії, притаманні виконавчому органу Товариства, оскільки саме у такій якості Дорошенко П.В. виступав і підчас укладення спірного договору. Крім цього, відповідач надав апеляційному суду отриману ним від Дорошенка П.В. довідку Товариства про його заробітну плату у Товаристві на посаді в.о. генерального директора, підписану у тому числі, головним бухгалтером, за період з липня 2006 р. по грудень 2006 р. з даними про утриманий податок з найманого працівника (а.с. 85), а також звернув увагу на надану ним до суду першої інстанції копію супровідного листа з відміткою канцелярії Бориспільського районного суду про їх одержання поданих Дорошенком П.В. як в.о. генерального директора Товариства позовних заяв до громадян (а.с. 45-46).
На заперечення цих доводів, позивач послався на довіреність, видану 04.10.2005 року Дорошенку П.В. генеральним директором Товариства Делікатною О.В., згідно з якою Дорошенко П.В. був уповноважений лише на представництво інтересів Товариства у межах відкриття від імені Товариства рахунків в установах банків, надання представнику права першого підпису всіх банківських та фінансових документів , уповноваження його на підписання договорів, пов'язаних з відкриттям та використанням банківських рахунків ,додаткових договорів (угод) до договорів розпорядження банківськими рахунками Товариства, підписання та подання від імені Товариства податкової, бухгалтерської та іншої звітності, а також виконання всі інших дій, пов'язаних з виконанням цього доручення.
Окрім цього, позивач стверджував, що Яніцький М.В. на момент укладення спірного договору був штатним представником Товариства і начальником його юридичного відділу і в силу цього мав бути обізнаний з обсягом повноважень Дорошенка П.В. - представника Товариства.
За змістом частини 3 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтерсах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Зміст статуту Товариства, у тому числі щодо обсягу повноважень виконавчого органу Товариства в особі генерального директора, як випливає з тексту спірного договору, відповідачу мав бути відомий , адже посилання на повноваження виконуючого обов'язки генерального директора Дорошенка П.В. за статутом йдеться у преамбулі спірного договору, тоді як доказів про ознайомлення відповідача з обмеженнями повноважень довіреністю, виданою Дорошенку П.В. 04.10.2005, позивач судам першої та апеляційної інстанцій не надав.
Отже, на відміну від статуту, зміст якого з огляду на положення ст. 92 ЦК України повинен бути відомим контрагенту, знання останнім про наявність обмежень повноважень виконавчого органу іншим документом не презюмується.
Доводи позивача про те, що Яніцький М.В., який у відносинах з Товариством за спірним договором виступав в якості керівника відповідача, був одночасно начальником юридичного відділу Товариства, і в силу цього був ознайомлений із довіреністю, яка обмежувала Дорошенка П.В. лише тими діями, на які він був уповноваженим у довіреності, колегією суддів сприймаються критично і відхиляються через те, що по-перше: позивач не довів тієї обставини, що у момент укладення спірного договору Яніцький М.В. приступив до виконання обов'язків начальника юридичного відділу Товариства, так як на наказі про його призначення відсутній підпис Яніцького М.В. про його ознайомлення із змістом наказу, і по-друге: відсутні докази, які підтверджують ту обставину, що за своїми посадовими обов'язками начальник юридичного відділу мав бути ознайомлений із документом, що обмежував Дорошенка П.В. у виконанні ним функцій генерального директора.
На переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду за результатами оцінки наявних у справі доказів, генеральний директор Товариства Делікатна О.В. не доклала усіх зусиль, які від неї вимагалися, і не проявила тієї ступені турботливості та обачливості, які від неї вимагалися за всіма обставинами справи, а тому несе ризики наслідків цього перед Товариством.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги, як необґрунтовані, не підлягали задоволенню.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції не повно встановив фактичні обставини справи, не дав належної оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, а тому прийняте ним рішення не може вважатися
законним та обґрунтованим ,внаслідок чого підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з покладенням на позивача судових витрат за розгляд справи у першій та апеляційній інстанціях.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЮФ «Захист» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року у справі № 44/225 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року у справі № 44/225 скасувати.
3.У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Будцентр» відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр» (юр. адреса: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84; факт. адреса: 02125, м. Київ, просп.. Визволителів, 13, код ЄДРПОУ 31747057, р/р 260091999 Треья КФ ВАТ АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 300090) на користь Приватного підприємства «ЮФ «Захист» (01034, м. Київ, вул. Стрілецька 24-Б, код ЄДРПОУ 25273957, р/р 2600100495 в АБ «Синтез» м. Київ, МФО 322711) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.
5.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6.Матеріали справи № 44/225 направити до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
27.04.10 (відправлено)