Справа № 2а-4917/2009
25.02.2010 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Луганській області, Луганського військового комісаріату про перерахунок доплати до пенсії., -
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, Луганського військового комісаріату про зобов*язання провести перерахунок додаткової пенсії та підвищення до пенсії.
Позивач зазначив, що є військовим пенсіонером, звільнений зі служби за станом здоров*я з 18 грудня 1998 року. На день звільнення був інвалідом війни 3 групи, а з 29 травня 2001 року став інвалідом війни 2 групи та має статус ліквідатора наслідків ЧАЕС 1 категорії. Як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, він отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, як інвалід війни ІІІ групи, а з 29 травня 2001 року - ІІ групи, отримує підвищення до пенсії відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому додаткової пенсії та підвищення до пенсії не відповідають розмірам, встановленим цими Законами та на відмову відповідача привести їх у відповідальність з останніми, позивач просив зобов*язати усунути зазначенні порушення, провівши відповідні перерахунки, а також зобов*язати останнього і в подальшому проводити перерахунок в зв*язку із збільшенням мінімальної пенсії за віком.
Постановою Ленінського районного суду Луганської області від 24 квітня позов задоволено частково. Зобов*язано головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії з 01 січня 2000 року, інваліду війни 3 групи у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, а з 1 червня 2001 року, як інваліду війни 2 групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, визначити та сплатити заборгованість за період з 01 січня 2000 року по 28 лютого 2007 року; зобов*язано Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2000 року та з 01 червня 2001 року - 75 % мінімальної пенсії за віком, визначити та сплатити заборгованість за період з 01 січня 2000 року по 28 лютого 2007 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року зазначену постанову скасовано в частині зобов*язань щодо перерахунку підвищення до пенсії як інваліду війни ІІІ та ІІ групи та в цій частині в задоволені позову відмовлено. В іншій частині постанову першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року ОСОБА_1. подав касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», ст. 28 Закону України Закону України «Про загальнеообов*язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002року № 1. Просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача вважає, що застосування розміру прожиткового мінімуму для розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком не припустимо, оскільки таку вимогу встановлює ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Правовідносини, що розглядаються врегульовані іншим спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не передбачає вимогу застосовувати при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму.
Посилаючись на вказане, представник відповідача вказує на безпідставність заявленого позову та невірність наведених позивачем розрахунків. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник Луганського обласного військового комісаріату у судове засідання не з*явився, причини неявки суду не повідомив про слухання справи був повідомлений належним образом.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у частковому обсязі з наступних підстав.
Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов'язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону Украйні «Про прожитковий мінімум», а також іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.
Перевіривши доводи матеріалів справи, суд вважає, що позов підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судам встановлено, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з відповідним підвищенням пенсії, як інваліду війни ІІІ групи, а з 01 червня - як інваліду ІІ групи. Крім того, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, позивач отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обчислення додаткової пенсії та підвищення пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку додаткової пенсії та доплати до пенсії слід застосовувати ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що при обчисленні розміру додаткової пенсії слід застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», а при визначенні розміру підвищення до пенсії - розмір мінімальної пенсії, встановлений КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Відповідно до ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, віднесеним до 1-ої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100%, мінімальної пенсії за віком., інвалідам 2 групи -75% мінімальної пенсії за віком., інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ст.. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особами, які мають право на пенсію за цим Законом, які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії за вислугу років підвищуються в таких розмірах : на 400 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідами війни 1 групи; на 350 % мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни 2 групи; на 200 % процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни 3 групи.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії та підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч1 ст 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловікові 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Обчислення додаткової пенсії та доплати до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України до пенсії, від 3 січна 2002 року №1, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами. Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з тим, прийшовши до такого висновку, суд звернувши увагу на те, що позовні вимоги охоплює період з 01.01.2000 року по 28.02.2007 року.
Редакція ч1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає визначення мінімального розміру пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, набрала чинності лише 12 січня 2005 року.
Разом з тим, ст.. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішнього складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», якою було передбачено підвищення пенсії в розмірах 200% мінімального пенсії за віком( інвалідам війни 3 групи) та 350 % мінімальної пенсії за віком (інвалідам війни 2 групи) втратила чинність з 29 квітня 2006 року, у зв*язку з набранням чинності Закону України « Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 4 квітня 2006 року №3591-IV. Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 даної статті обумовлена можливість досудового порядку вирішення спору. Так як позивач не оскаржувала дії відповідача, а звернулась до нього із запитом, то строк звернення до суду встановлюється в загальному порядку, тобто річний.
Ст.102 КАСУ передбачено поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У відповідності до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Па підставі викладеного та керуючись ст.ст.8,21,22,24,46 Конституції України, положеннями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Закону України «Про прожитковий мінімум», ст..ст. 1,2 Закону України «Про встановлений розмір мінімальної заробітної плати» ст.ст. 2, 4-10, 11 17, 69, 71 86, 94, ч.2 ст 99, 04-106, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд .-
Постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Луганській області, Луганського військового комісаріату про перерахунок доплати до пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Луганській області у встановленому законом порядку провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1, починаючи з 1 січня 2006 року, як інваліду війни 2 групи у розмірі 350% від мінімальної пенсії за віком, визначити та сплатити заборгованість за період з 01.01.2006 року по 28.02.2007 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Луганській області у встановленому законом порядку провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії у розмірі 75% починаючи з 1 січня 2006 року по 28 лютого 2007 року.
У задоволенні решти позовних вимог до відповідача Головного управляння пенсійного Фонду України у Луганській області та відповідача Луганського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: О.П. Таранова
Справа № 2-а-4917/10
25.02.2010 року
Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова О.П., здійснюючи підготовче провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Луганській області, Луганського військового комісаріату про перерахунок доплати до пенсії.
До Ленінського районного м. Луганська надійшов вищезазначений позов, який прийнятий до провадження.
До початку попереднього судового розгляду від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України у разі надходження від усіх осіб, що беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Керуючись ч.3 ст.122 КАС України, суд, -
Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Луганській області, Луганського військового комісаріату про перерахунок доплати до пенсії провести в порядку письмового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
08.04.2010р.
2а-4917\09
ОСОБА_1 АДРЕСА_1
ГУПФУ в Луганській області
м. Луганськ, пл.. Героїв ВВВ, 9.
Луганський обласний
військовий комісаріат м. Луганськ
вул.. 1-а Донецька,10
Ленінський районний суд м. Луганська надсилає на Вашу адресу копію постанови для відома.
Додаток : копія постанови на 2 аркушах.
Суддя Ленінського районного суду
м.Луганська Таранова О.П
08.04.2010р.
2а-4917\09
ОСОБА_1 АДРЕСА_1
ГУПФУ в Луганській області
м. Луганськ, пл.. Героїв ВВВ, 9.
Луганський обласний
військовий комісаріат м. Луганськ
вул.. 1-а Донецька,10
Ленінський районний суд м. Луганська надсилає на Вашу адресу копію постанови для відома.
Додаток : копія постанови на 2 аркушах.
Суддя Ленінського районного суду
м.Луганська Таранова О.П