01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.04.2010 № 4/44-20/632
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Савицький О.С.;
від ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві - не з'явився.
від боржника - Бойчак В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі Філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2010
у справі № 4/44-20/632 ( .....)
за позовом Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі Філії "Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку"
до Відділ Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві
Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарське об"єднання "Ліко-Холдінг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про скарга на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року у справі № 4/44-20/632 скаргу (вих. №01-01ю/3079 від 30.12.2009 року) Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві задоволено частково. Визнано бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, яка допущена при проведенні виконавчих дій по виконанню рішення суду № 4/44-20/632, неправомірною. В іншій частині - у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року шляхом винесення постанови щодо поновлення строку виконавчого провадження для клопотання ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві перед судом в частині порушення кримінальної відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-Холдінг» в частині передачі ПАТ Промінвестбанк в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» дві двокімнатні квартири (загальною площею не менше 124,47 кв. м.) для подальшого оформлення їх у власність.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 року апеляційну скаргу акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 4/44-20/632. Розгляд справи призначено на 13.04.2010 року.
В судове засідання 13.04.2010 року представники сторін та ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не з'явились про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.04.2010 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
В судове засідання 27.04.2010 року представник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, представника органу державної виконавчої служби, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2006 року №4/44-20/632 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача передати позивачу дві двокімнатні квартири (загальною площею не менше 108,2 кв. м.) відповідно до умов угоди від 22.11.2001 року про зміну порядку виконання договору № 02-КС від 12.01.1993 року для подальшого оформлення їх у власність. З відповідача на користь позивача стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року, яка залишена без змін, постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2007 року рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2006 року у справі №4/44-20/632 змінено, пункт другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Зобов'язати ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-Холдінг» передати Акціонерному комерційному Промислово-інвестиційному банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії «Київське міське відділення Промінвестбанку» дві двокімнатні квартири (загальною площею не менше 124,47 кв. м.), відповідно до умов угоди від 22.11.2001 року про зміну порядку виконання договору № 02-КС від 12.01.1993 року для подальшого оформлення їх у власність».
На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року № 4/44-20/632, 16.03.2007 року видано накази.
Ухвалою Верховного Суду України від 12.07.2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 16.05.2007 року у справі № 4/44-20/632.
Частиною 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема за заявою стягувача. Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ.
Згідно вимог статті 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Державний виконавець, на підставі заяви 18.02.2008 року відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 4/44-20/632 від 16.03.2007 року про спонукання боржника передати стягувачу квартири, виданого господарським судом міста Києва. Заява про примусове виконання надійшла до виконавчої служби 18.02.2008 року. Боржнику встановлено строк для добровільного виконання, проте, боржником не було вчинено дій для добровільного виконання рішення суду.
Постановами державного виконавця від 28.11.2008 року та від 19.01.2009 року на боржника накладались штрафи за невиконання без поважних причин наказу суду.
Постановою державного виконавця від 19.01.2009 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 4/44-20/632 від 16.03.2007 року закінчено, у зв'язку з тим, що без участі боржника виконати неможливо.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, оскільки доказів відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження матеріали виконавчого провадження не містять, відповідно суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що державним виконавцем порушено встановлений законом двомісячний строк для проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду.
Відповідно до ст. 85 Закону у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині третій цієї статті, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до ст. 37 Закону, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно до ст. 41 Закону якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
За наявності обставин, передбачених частиною сьомою статті 80 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.
Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів розгляду скарги скаржника та направлення документу, винесено за результатами розгляду скарги, на адресу стягувача.
Також, до матеріалів виконавчого провадження додано копії витягу ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якого постанова від 19.01.2009 року була направлена сторонам виконавчого провадження лише 06.02.2009 року, тобто з порушенням строку, який встановлений Законом.
З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що встановлені судом обставини, а саме, порушення державним виконавцем встановленого Законом строку для проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду; відсутності доказів розгляду скарги скаржника на дії державного виконавця та направлення документу, винесеного за результатами розгляду скарги, на адресу стягувача; порушення встановленого Законом строку щодо направлення сторонам постанови про закінчення виконавчого провадження, суд правомірно визнав обґрунтованими у частині доводи Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» та обґрунтовано визнано бездіяльність ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві неправомірною.
Також, колегією суддів підтримується висновок суду першої інстанції про відмову у примусовому відновлені виконавчого провадження, оскільки, як вбачається із скарги Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку», скаржник не звертався до суду з приводу визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.01.2009 року незаконною, оскільки, станом на час розгляду даної скарги постанова державного виконавця від 19.01.2009 року є чинною, і відповідно відсутні будь-які підстави для примусового відновлення виконавчого провадження, яке закінчено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийняв правомірну ухвалу про часткове задоволення скарги на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Київ.
Отже, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року у справі № 4/44-20/632 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1 Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанку» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року у справі № 4/44-20/632 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві.
Головуючий суддя
Судді
28.04.10 (відправлено)