Справа № 387/703/20
Номер провадження по справі 3/387/602/20
30 жовтня 2020 року смт Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Забужжя Немирівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,-
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 22.10.2020 від Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області повторно надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БД №054816 від 01.08.2020.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 01.08.2020 о 02 годині 00 хвилин керував автомобілем SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння у місті Помічній Добровеличківського району Кіровоградської області по вулиці Гагаріна . Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager ARBF-0438 , чим порушив вимоги п.2.9 "А" ПДР України.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2020 зазначений протокол про адміністративне правопорушення повертався для доопрацювання до Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомляв водночас про день час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши наявні докази, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
3 грудня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом № 2617-VIII з 1 січня 2020 на 1 липня 2020 року.
Під час прийняття Закону № 321-IX було визначено, що для уніфікації законодавства потрібно внести зміни до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом № 2617-VIII, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.
Для цього 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 720-IX).
У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».
1 липня 2020 року Закон № 2617-VIII набрав чинності, а Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було змінено.
Однак, Законом України № 720-IX внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
Таким чином суд вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Також ст. 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Отже, виходячи також з того, що кримінальна відповідальність, передбачена ст. 286-1 КК України погіршує становище особи, що суперечитиме основоположним конституційним принципам і є неприпустимим, застосуванню підлягає адміністративна відповідальність, оскільки вона не посилює, а навпаки пом'якшує відповідальність.
Поряд з цим, у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, згідно з п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, на теперішній час не скасовано відповідальність за порушення п. 2.5 та п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до другого абзацу пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 054816 від 01.08.2020
долучено: тест №4355 щодо результатів продуття Аlcotest 6810, в якому зазначено, що у ОСОБА_2 встановлено 0,80‰; тест №4356 щодо результатів продуття Аlcotest 6810, в якому зазначено, що у ОСОБА_2 встановлено 0,70‰; відеозапис на DVD.
Суд звертає увагу, що порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735 (далі -Інструкція №1452/735).
Згідно із вимогами п. 6, п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків.
Із наданих суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів без присутності двох свідків, як це передбачено ч. 2 ст. 266 КпАП України та п. 6 Розділу 2 Інструкції 1452/735, що є порушенням процедури проведення огляду особи на визначення стану алкогольного сп'яніння та тягне за собою недійсність такого огляду. Для з'ясування цієї обставини суд також оглянув відео та пересвідчився, що дійсно огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувся без участі двох свідків. Крім того зазначене підтверджується і наявним в матеріалах справи рапортом працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 .
Також з оглянутого відео та матеріалів справи суд з'ясував, що працівниками поліції не складався відповідний акт за результатами огляду ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів. Крім того на відео не видно, що працівники поліції роз'яснювали ОСОБА_1 його права передбачені статтею 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України, а також можливість ОСОБА_1 у зв'язку із незгодою наявних результатів на місці, проїхати до найближчого медичного закладу.
Враховуючи допущені працівником поліції порушення під час проведення процедури огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, необхідно дійти до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, у відповідності до ч. 2 ст. 266 КпАП України, необхідно визнати недійсним, у зв'язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому провадження у справі щодо нього має бути закрите на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 266 КпАП України, суддя ,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КпАП Україниза відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер