Справа № 346/3291/20
Провадження № 2/346/1505/20
27 жовтня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.,
з участю: секретаря: Гайової Г.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, -
Позивач, звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 належав на праві власності колгоспному двору, головою якого була її мама - ОСОБА_3 . Зазначає, що станом на 01.07.1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору- ОСОБА_3 ; дочка- ОСОБА_1 , зять- ОСОБА_4 та онук - ОСОБА_2 , всі особи, які проживали в даному будинковолодінні є співвласниками в рівних частинах будинковолодіння, тобто кожному із них належить по 1/4 зазначеного майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати- ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина за законом на 1/4 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Зазаначає, що спадщину після смерті матері прийняла вона, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на ј частини житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом на спадщину після смерті чоловіка є вона, оскільки син померлого, ОСОБА_2 на спадщину не претендує. Звернувшись до приватного нотаріуса, позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ. Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явилася, однак представник позивача подала заяву про розгляд справи в її та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав..
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року, а також ст. 1 Додаткового протоколу до неї передбачають право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускаючи позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнають право держави на здійснення контролю за використанням власності з урахуванням загальних інтересів або для забезпечення стягнення податків, інших зборів чи штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплюються і у національному законодавстві України. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) переходять всі права та обов'язки до інших осіб (спадкоємців).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що 18 квітня 1996 року складено відповідний актовий запис №16 (а.с.6)
Згідно свідоцтва на право власності на домоволодіння від 23 липня 1991 року в цілому жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належив колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_3 (а.с.9). Згідно довідки заступника сільського голови Матеївецької сільської ради Об'єднаної територіальної громади №3 від 20 липня 2020 року №248 станом на 01.07.1990 року в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 -голова домогосподарства; ОСОБА_1 -дочка, ОСОБА_4 -зять та ОСОБА_2 -онук. На день смерті ОСОБА_3 в домогосподарстві по АДРЕСА_1 , крім неї були зареєстровані: дочка, ОСОБА_1 , зять, ОСОБА_4 та онук, ОСОБА_2 . Заповітів від імені померлої гр. ОСОБА_3 у виконкомі Семаківської сільської ради не посвідчувався (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , про що 20 липня 2006 року складено відповідний актовий запис №18 (а.с.7)
Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації» житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстровано згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під реєстровим №21 за ОСОБА_3 (а.с.14).
З метою оформлення спадщини позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Трачук В.Є. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову у зв'язку з відсутністю належного документа, що встановлює право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно даних технічного паспорту в АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок «літ. А», сарай «літ. Б», погріб «літ. В», комора «літ.Г», сарай «літ.Д», літня кухня «літ.Ж», стодола «літ.З», стайня «літ.К», вбиральня «літ.Т», криниця «N1» та огорожа «N2-4» (а.с.10-12).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є належно обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.ст.328,392 ЦК України та керуючись ст.ст.247 ч.2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 03.11.2020 року.
Суддя Махно Н. В.