Справа №: 343/1693/20
Провадження №: 2/0343/656/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №343/1693/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вигодської селищної ради, в якому просить надати їй, доньці померлої ОСОБА_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом по місцезнаходженню нерухомого майна ОСОБА_2 в Україні.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті місце проживання ОСОБА_2 в Україні було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Втім, з 2015 року і до смерті її мати постійно фактично проживала разом з нею в Російській Федерації, у її власному будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , де була також зареєстрована. У зв'язку з тим, що в останні роки життя її мати мала серйозні проблеми зі здоров'ям, а тому потребувала постійного догляду та по стану здоров'я не могла самостійно доглядати за собою, так як була нетранспортабельною, 28 листопада 2019 року вона подала заяву до Кіржачського районного суду Володимирської області щодо визнання матір недієздатною. В свою чергу, Кіржачський районний суд Володимирської області Російської Федерації повідомив компетентний суд України про те, що є підстави для визнання недієздатною громадянки України ОСОБА_2 . Оскільки вона і матір проживали разом, то вона вважала, що є такою, що прийняла спадщину автоматично, а відтак не обмежена 6-місячним строком на подання заяви про прийняття спадщини. У зв'язку з тим, що постійно проживає у Російській Федерації, особисто приїхати до України не має можливості, тому написала заяву на прийняття спадщини до органів нотаріату України та завірила її нотаріально в РФ. Як їй стало відомо, державна нотаріальна контора, до нотаріального округу якої входить смт.Вигода, де знаходиться спадкове майно, відсутня. Тому з цією заявою та зазначеними вище доказами на підтвердження фактичного прийняття спадщини її представник звернулась до приватного нотаріуса за місцезнаходження спадкового нерухомого майна у смт.Вигода Долинського району. Проте докази щодо її постійного проживання разом з матір'ю на момент відкриття спадщини нотаріус вважає непереконливими та прийняти її заяву відмовилась. Від прийняття спадщини вона не відмовлялась. Оскільки нотаріус не вважає, що вона фактично прийняла спадщину, а після смерті спадкодавця пройшло більше шести місяців, то нотаріус відмовився прийняти заяву про прийняття спадщини та відкрити спадкову справу. Водночас, інші спадкоємці заяву про прийняття спадщини не подавали. У зв'язку з відмовою нотаріуса приймати її заяву, а також визнавати її такою, що фактично прийняла спадщину, вона змушена звернутися до суду із позовом про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Померла була її матір'ю, а відтак вона належить до першої черги спадкоємців. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07 травня почався перебіг строку на прийняття спадщини і закінчився 07 листопада 2019 року. Вона вважала, що фактично прийняла спадщину, тому не заявляла про прийняття спадщини на загальних підставах, а саме як спадкоємець першої черги в шестимісячний строк. Також, у зв'язку зі значною відстанню між її постійним місцем проживання у Російській Федерації та місцезнаходженням спадкового майна у смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області в Україні, їй потрібен був час для підготовки пакету документів для прийняття спадщини (включно з отриманням необхідних доказів у РФ на підтвердження спільного проживання з матір'ю та підтвердження родинних зв'язків), пошуку представника в Україні, організації передачі документів та здійснення перекладів на українську мову, подальшого подання представником пакету документів нотаріусу в Україні під час дії карантину. Після того, як вона зібрала всі необхідні докази та документи, її представник звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Втім, нотаріус надала усну відмову і фактично не прийняла документи. Можливості звернутися до державної нотаріальної контори в неї немає, так як смт.Вигода не входить до нотаріального округу діючих державних нотаріальних контор, які зобов'язані прийняти та розглянути заяву про прийняття спадщини. Оскільки приватний нотаріус відмовляється визнавати її такою, що фактично прийняла спадщину в порядку, визначеному ч. 3 ст. 1268 ЦК України, просить дозволити їй здійснити прийняття спадщини на загальних підставах, визнати причини пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини поважними та надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
У судове засідання позивачка не з'явилася, однак її представник за довіреністю серії 33 АА 1909141 від 08.07.2020 ОСОБА_3 (а.с.18-19) подала заяву, в якій вказує про те, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі, просять справу розглядати у їхній відсутності, позов задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 (а.с.37) в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
15 жовтня 2020 року від представника відповідача електронною поштою на адресу суду надійшло клопотання вх. №ЕА-1338/20 (а.с. 36), в якому просить розгляд даної справи провести без їх участі, вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
28 жовтня 2020 року від представника позивачки електронною поштою на адресу суду надійшла заява вх. №ЕА-1404/20 від 29.10.2020 (а.с.38), в якій остання просить розгляд справи провести без її участі та участі її довірителя.
Частиною першою статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява представника відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Враховуючи, що представник відповідача позов визнала, представник позивачки просила прийняти це визнання, суд приймає визнання позову представником відповідача та приходить до висновку про можливість задоволення позовної заяви.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
як вбачається із повторної копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.02.2020 Відділом записів актів громадянського стану адміністрації Кіржацького району Володимирської області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіржач Кіржацького району Володимирської області РФ (а.с.6).
Згідно з довідкою № 1169/02-23 від 10.08.2020, виданою Вигодською селищною радою, ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована одна в АДРЕСА_1 (а.с.9).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , незважаючи на реєстрацію місця проживання в Україні, з 2015 року фактично проживала з дочкою ОСОБА_1 та була зареєстрована за місцем її проживання на підставі свідоцтва про подання тимчасового притулку на території Російської Федерації НОМЕР_2 від 02.02.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать дані довідки за №36 від 14.07.2020, виданої головою правління СНТ «Звьоздний» Російської Федерації, довідки відділу Міністерства внутрішніх справ РФ по Кіржацькому районі від 26.0.2020 за №52/19, а також довідки №47 від 07.07.2020, виданої головою адміністрації муніципального навчання Першинське Кіржацького району Російської Федерації (а.с. 10-12).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно в Україні, а саме: квартира в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 останні роки свого життя хворіла, потребувала стороннього догляду, який здійснювала ОСОБА_1 , яка, в тому числі, зверталася до суду Російської Федерації про визнання матері недієздатною та призначення її опікуном. Однак, у зв'язку з тривалістю даного провадження та смертю ОСОБА_2 , розгляд справи не було завершено (а.с. 14). Спадкодавець за життя заповіту не складала.
Спадкоємцями за законом першої черги є двоє дочок ОСОБА_2 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка змінила прізвище після одруження з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджено копіями свідоцтва про її народження НОМЕР_3 , виданого 11.08.1997, та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 , виданого 04.10.1975 ( а.с.7-8), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Остання з заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась та наміру звертатись не має, оскільки відмовляється від прийняття спадщини після смерті матері на користь своєї сестри ОСОБА_1 , що підтверджується копією її заяви, зареєстрованої в реєстрі за №1ч/12-2804 та посвідченої приватним нотаріусом Тираспольського нотаріального округу РФ (а.с.25). Натомість, ОСОБА_1 вважала себе такою, що прийняла спадщину, так як проживала разом з матір'ю в Російській Федерації, а також вона звернулась до органів нотаріату в Україні з заявою від 08.07.2020, в якій повідомила, що прийняла спадщину після смерті матері та бажає оформити свої спадкові права. Однак, в Україні на час смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна, тому позивачка, не звернувшись у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, пропустила його та позбавлена можливості оформити свої спадкові права.
Оскільки ОСОБА_1 проживає в Російській Федерації, для зібрання необхідних документів, як в Україні, так і в Росії, щодо родинних відносин, факту проживання, наявного майна та оформлення довіреностей на представництво її інтересів в Україні їй необхідний був певний час.
Таким чином, виник спір з приводу поважності причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті її матері.
Оцінка суду:
дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийнявши визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За змістом частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Крім того, згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачка звернулася в органи нотаріату із заявою про оформлення спадкової справи з порушенням шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, у зв'язку з чим отримала відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії (а.с. 16). Водночас, інші спадкоємці заяву про прийняття спадщини не подавали, про що свідчить копія Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №60645773 від 22.06.2020 (а.с.17).
Із змісту позовної заяви вбачається те, що позивачка вважала, що вона фактично прийняла спадщину, тому не заявляла про прийняття спадщини на загальних підставах, а саме як спадкоємець першої черги в шестимісячний строк. Крім того, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вказала те, що у зв'язку зі значною відстанню між її постійним місцем проживанням у Російській Федерації та місцезнаходженням спадкового майна в Україні, їй потрібний був час для підготовки пакету документів для прийняття спадщини, пошуку представника в Україні, організації передачі документів та здійснення їх перекладу на українську мову для подальшого подання представником документів нотаріусу в Україні під час дії карантину. Також смт.Вигода, де знаходиться спадкове майно, не входить до нотаріального округу діючих державних нотаріальних контор, які зобов'язані прийняти та розглянути її заяву про прийняття спадщини.
Суд вважає наведені обставини, що слугували причиною пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, слід визнати поважними.
В сукупності вказані факти дають достатні підстави для висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено з об'єктивних та непереборних причин, які створили для позивачки істотні труднощі для вчинення дій, пов'язаних із прийняттям спадщини, а тому для захисту її спадкових прав необхідно встановити додатковий строк даним судовим рішенням.
На переконання суду, тьохмісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили буде достатнім строком для подання заяви про прийняття спадщини, і тому позовну заяву слід визнати обґрунтованою та задовольнити.
Таким чином суд прийшов до переконання, що позов ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщинипідлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори по місцезнаходженню нерухомого майна в Україні заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_3 , паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_5, виданий 17.07.2015 підрозділом №770-049.
Відповідач: Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: смт Вигода, вул. Данила Галицького, буд. 75 Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРОПУ 04355875.
Повний зміст рішення суду буде складено до 6 листопада 2020 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич
Повний зміст рішення виготовлено 3 листопада 2020 року.