справа № 197/42/20
провадження № 6/197/28/20
про відстрочення виконання рішення суду
03 листопада 2020 року смт Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Охнач О.В., розглянувши в приміщенні суду в смт Широке заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відстрочення виконання рішення суду,
До суду надійшла заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Фонд) про відстрочення виконання рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2020 року у справі № 197/42/20 (провадження № 2/197/396/20).
В обґрунтування заяви Фонд посилається на те, що виконати вищевказане рішення, через відсутність коштів неможливо.
Стягувач, його представник, повідомлені у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилися. Від представника надійшла заява, в якій зазначає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки є необгрунтованою.
Представник Фонду, пловідомлений у встановленому законом порядку, в с удове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи без фіксації судового засідання технічними засобами.
На підставі наданих суду матеріалів судом встановлено:
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року змінено рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2020 року у справі № 197/42/20 (провадження № 2/197/396/20), зменшено розмір відшкодування моральної шкоди до 120 000 грн, розмір судового збору до 840,80 грн. та стягнуто із заявника судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем в розмірі 1200 грн.
Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень.
Згідно зі статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно достатті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Аналогічне положення міститься устатті 435 ЦПК України.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, за змістом наведених норм закону суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведених норм випливає, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Заявник свою заяву мотивує тим, що пп. 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. обмежено здійснення страхових виплат Фондом соціального страхування лише певними видами виплат. Виплат по відшкодуванню моральної шкоди за рішеннями суду на період карантину вказаним законом не передбачено.
Проте суд не може погодитись з таким висновком заявника, оскільки визначена судом сума моральної шкоди за наслідками розгляду судового спору не може вважатись добровільною страховою виплатою, що має бути здійснена Фондом відповідно до вимог вказаного закону.
Між тим, суд вважає, що наведені у заяві обставини не можуть вважатися винятковими та такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду. Хоча на території України з 12 березня 2020 року встановлений карантин, який триває на час розгляду заяви, однак жодних доказів на підтвердження неможливості виконання у цей період рішення суду матеріали справи не містять.
Виходячи с вимог ст. 129-1 Конституції України у взаємозв'язку із нормами ст.18 ЦПК України, зазначене рішення Дніпровського апеляційного суду набрало законної сили і є обов'язковим до виконання для відповідача.
Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії діючим законодавством не передбачено.
Таким чином судом не встановлено наявності виняткових обставин, передбачених ст.435 ЦПК України, які можуть бути підставою для розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду, пов'язаного із стягненням з боржника суми у відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене суд вважає, що в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 18, 81, 435 ЦПК України, суд
Відмовити повністю в задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відстрочення виконанняу справі № 197/42/20 (провадження № 2/197/396/20).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
СУДДЯ О.В.ОХНАЧ