Іменем України
20.04.10 Справа №7/22/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Кагітіна Л.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Савченко Ю.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор», с. Першотравневе Василівського району Запорізької області,
на рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2010р. у справі № 7/22/10
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор», с. Першотравневе Василівського району Запорізької області,
про стягнення суми,
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1020 від 20.04.2010р. справу № 7/22/10 передано для розгляду колегії у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В., яка прийняла справу до свого провадження.
У судовому засіданні колегією суддів прийнято постанову.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2010р. у справі №7/22/10 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор» на користь ПП ОСОБА_1 21526,00грн. основного боргу, 2212,46грн. пені, 172,21грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 314,28грн., 242,24грн. витрат по держмиту та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивовано ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 530, 625 ЦК України та умовами договору про надання послуг від 11.06.2009р., відповідно до яких за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних робіт з нього стягується сума боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також при несплаті в установлений строк платежів позивачем нараховується, а відповідачем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ ««СТВК «Деметра-Вектор»» звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що між сторонами з червня 2009р. до початку грудня 2009р. велися переговори щодо відстрочки грошового зобов'язання відповідача перед позивачем. У зв'язку з цим вважає, що нарахування позивачем штрафних санкцій за невиконання грошового зобов'язання за договором є необґрунтованою. Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання грошового зобов'язання.
Позивач - ПП ОСОБА_1 надіслав до суду відзив, в якому зазначив, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не були порушені норми права, вважає рішення законним та обґрунтованим. Зазначає, що відповідач у судовому засіданні у суді першої інстанції повністю погодився з рішенням суду. Просить на підставі зазначеного рішення господарського суду першої інстанції залишити без Зимін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 11.06.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 01/06 по організації та забезпеченню послуг з внесення мінеральних добрив та зрошенню отрутохімікатами в сільському господарстві, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе забезпечення та організацію авіаційних робіт та інших робіт по бажанню відповідача, а саме по забезпеченню виконання робіт по боротьбі зі шкідниками на сільськогосподарських угіддях відповідача, з тимчасового аеродрому літаком АН-2, у об'ємі 440 га з нормою витрати 500 кглга, на усередненому віддаленні від аеродрому тимчасового базування до обробляючої ділянки 5 км з усередненою довжиною гону обробляючої ділянки 1100 метрів.
Пунктом 3.1.2 договору сторони встановили, що попередня вартість виконаних робіт за цим договором складає 21526,00 грн.
На виконання умов договору позивач провів передбачені договором авіахімроботи на загальній площі 440 га по боротьбі зі шкідниками, що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт від 13.06.2009р. (а.с. 11).
Відповідно до п.4.2 договору відповідач перераховує на вказаний позивачем розрахунковий рахунок суму авансу на початок виконання робіт, а залишок суми протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
03.08.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію № 14, в тому числі і на суму боргу за договором № 01/06 від 11.06.2009р.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми боргу за виконані позивачем згідно договору роботи, ПП ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення суми боргу, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог, але вважає за необхідне змінити рішення господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно з п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що в порушення вищевикладених вимог останній не виконав своє грошове зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт за договором № 01/06 від 11.06.2009р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, документальних доказів погашення суми боргу суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 21526,00грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 2212,46грн. пені, 172,21грн. інфляційних втрат, 314,28грн. 3% річних.
Згідно зі ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання зобов'язання відповідно ч.1 ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою. Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 5.2 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної сплати відповідачем виконаних робіт згідно п.п. 4.2, 4.4 даного договору, відповідач повинен сплатити суму боргу з обліком установленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також при несплаті в установлений строк платежів позивачем нараховується, а відповідачем сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач здійснив розрахунок пені з 21.06.2009р. по 21.12.2009р. та визначена сума пені у 2212,46грн. У той же час колегія суддів звертає увагу на таке.
Оскільки акт прийому-передачі виконаних робіт був підписаний сторонами 13.06.2009р., згідно п. 4.2 договору кінцевий строк оплати робіт - 19.06.2009р. У зв'язку з тим, що 20 та 21.06.2009р. є неробочими днями (субота, неділя), то прострочення платежу виникло з 22.06.2009р., з цього ж дня слід нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу. У зв'язку з тим, що позивачем зазначено кінцеву дату строку розрахунку пені та 3% річних 21.12.2009р., колегія суддів не може вийти за межі вказаного періоду в бік його збільшення.
Таким чином, за період з 22.06.2009р. по 21.12.2009р. сума пені становить 2244,60грн. У зв'язку з тим, що розмір заявленої позивачем суми пені не перевищує зазначену суму ( а судом заявлена позивачем до стягнення сума не може бути збільшена), колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в цій частині щодо стягнення з відповідача заявлену позивачем суму у розмірі 2212,46грн.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.06.2009р. по 21.12.2009р. в сумі 314,28грн.
Колегія суддів зауважує, що нарахування 3% річних також здійснюється з 22.06.2009р. та, оскільки позивачем нараховані 3% річних до 21.12.2009р., а колегія суддів не може виходити за межі позовних вимог, то період стягнення 3% річних також з 22.06.2009р. по 21.12.2009р. За вказаний період сума 3% річних становить 322,01грн. У зв'язку з тим, що заявлена позивачем до стягнення сума не перевищує зазначеної, то стягненню підлягає сума у 314,28грн.
Що стосується стягнення інфляційних втрат, то рішення суду в цій частині підлягає зміні з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до стягнення 172,21грн. суми інфляційних витрат за період з травня 2009р. по вересень 2009р. Колегія суддів зазначає, що оскільки початок прострочення платежу починається з 22.06.2009р., тобто прострочення платежу настало у другій половині місяця, то нарахування інфляційних втрат здійснюється з наступного за цим місяця - липня 2009р.
Таким чином за період з липня 2009р. по вересень 2009р. сума інфляційних витрат становить 107,16грн. Оскільки позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума більша, ніж зазначена, то стягненню підлягає 107,16грн. інфляційних втрат.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що сума боргу ним не сплачувалась у зв'язку з усними переговорами сторін щодо відстрочки здійснення оплати виконаних за договором робіт, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів на підтвердження існування будь-яких домовленостей між сторонами щодо відстрочки виконання грошового зобов'язання відповідача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2010р. у справі № 7/22/10 змінити в частині стягнення інфляційних втрат, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор», с.Першотравневе Василівського району Запорізької області, залишити без задоволення.
Судові витрати за апеляційний перегляд відповідно до ст.49 ГПК України залишити за відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор», с.Першотравневе Василівського району Запорізької області, залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2010р. у справі №7/22/10 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська торгівельно-виробнича компанія «Деметра-Вектор», с. Першотравневе Василівського району Запорізької області, на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 21526,00грн. основного боргу, 2212,46грн. пені, 107,16грн. збитків від інфляції, 314,28грн. 3% річних, 242,24грн. витрат на державне мито та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.»
Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Кагітіна Л.П. Мойсеєнко Т. В.