Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" квітня 2010 р. Справа № 59/44-10
вх. № 1077/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Веретун Н.І., за довіреністю б/н від 10.11.2009р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Сидоренкове
про стягнення 47873,00 грн. збитків
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані не виконанням зобов"язань за договором фінансового лізингу від 14.01.2008 року №LA08000005 у сумі 47873,00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 714,73 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 07.04.2010р. не направив, витребуваних ухвалами від 16.02.2010р. та 17.03.2010р. документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 17.03.2010р. за належною адресою відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ станом на 16.03.2010р.
Ухвалою від 17.03.2010 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши наявні докази, суд встановив наступне.
14 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» (позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір фінансового лізингу №LA08000005, відповідно до умов якого позивач зобов'язався після підписання з відповідачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (Додаток №1 до договору) позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» згідно Договору купівлі-продажу № 25 від 17 січня 2008р. транспортний засіб: Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal; тип кузова: CombiB; двигун: бензиновий; потужність: 136 к.с.; коробка передач: механічна; колір: червоний.
05 лютого 2008 року позивач передав відповідачеві вищезазначений транспортний засіб у фінансовий лізинг, що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу.
Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 89000,09 грн., що зазначено в п. 1.1. договору фінансового лізінгу.
26 лютого 2009 року на вимогу позивача відповідач на підставі акту приймання-передачі повернув предмет лізингу.
Однак, 26 липня 2008 року предмет лізингу - транспортний засіб: Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal, державний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження:
- переднього бамперу;
- лівої протитуманної фари;
- декоративна решітки радіатора;
- кришки капота;
- вітрового скла;
- передніх правого та лівого крила;
- лівої та правої стойок;
- криші;
- кришки багажника;
- заднього лівого крила;
- заднього порогу;
- лівої передньої двері;
- лівого дзеркала заднього виду;
- переднього та заднього лівого коліс.
Даний факт підтверджується довідкою №002405 за підписом інспектора з ОДР ВДАІ по обслуговуванню Золочівського району, (копія довідки, копія протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння наявні в матеріалах справи).
Відповідно до п.6.2. Додатку №2 до договору лізингодавець страхує предмет лізингу за власний рахунок по програмі повного КАСКО, а також страхує цивільну відповідальність перед третіми особами.
На виконання зобов'язань, визначених п.6.2 Додатку №2 до договору лізингодавець уклав договір страхування предмета лізингу з ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» № 240551062 від 05.02.2008р. (копія договору страхування наявна в матеріалах справи). Відповідно до договору страхування страховим випадком, зокрема, є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п.6.3, в разі настання страхового випадку лізингоодержувач сплачує спеціальний лізинговий платіж на користь лізингодавця згідно розміру власної відповідальності, що дорівнює відповідній фрашизі по страховому полісу.
Відповідно до п.6.4, лізингоодержувач зобов'язаний не пізніше 1 (одного) дня з моменту настання страхового випадку сповістити лізингодавця про такий випадок.
Відповідно до п.7.5 Додатку №5 до договору фінансового лізингу при настанні страхового випадку, особа, яка на законних підставах експлуатує транспортний засіб, зобов'язана протягом двох робочих днів (якщо цьому не перешкоджали об'єктивні причини) повідомити про те, що сталося, Диспетчерський центр Страховика (Сервісну компанію) за телефоном, вказаним у полісі. Письмову заяву про страховий випадок з описом його обставин надіслати Страховику не пізніше 7 днів.
27 липня 2009 року ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» на адресу позивача надала лист за вих. № V/62076-08 про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи її наступним:
Керування транспортним засобом: Спегу модель: Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal, державний номер НОМЕР_1, здійснював водій ОСОБА_2, який надав страховій компанії копію посвідчення водія, яке видане 09.01.1999 року на території держави Грузія. ОСОБА_2 є громадянином України. Згідно з п.2 Постанови КМУ «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» - особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії. Згідно з п.п. 30, 32 Постанови - міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземних держав, видані громадянам України за кордоном, обмінюються на українське посвідчення на загальних підставах за умови, що вони постійно проживають на території України. Посвідчення водія, що належить особі, яка переїзджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами внутрішніх справ України дозволу на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Отже, на думку страхової компанії, водій ОСОБА_2 не мав права керувати автомобілем на території України по посвідченню водія, виданого 09.01.1999 року державою Грузія. Страхова компанія не визнає подію, що сталася 26.07.2008 року за участю автомобіля Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal, державний номер НОМЕР_1, страховим випадком та не несе відповідальності щодо виплати страхового відшкодування.
У відповідності до п. 6.5. додатку № 2 до договору фінансового лізінгу у разі, якщо лізінгодавець не отримає належні йому страхові платежі від страхової компанії, пов"язані з страховим випадком, лізінгоодержувач сплачує лізінгодавцеві повну вартість ремонту транспортного засобу у випадку його пошкодження, або повну суму відшкодування вартості транспортного засобу - у випадку його повної втрати або знищення.
02 жовтня 2009 року між ЗАТ «Єврофінанс» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі продажу №10 від 02.10.2009 року (копія наведена у додатку №8).
Вартість транспортного засобу Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal за договором склала 12000,00 грн.
ОСОБА_3 сплатив ЗАТ «Єврофінанс» вартість транспортного засобу у сумі 12000,00 грн., що підтверджується випискою банку, наявною в матеріалах справи.
Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась сума збитків, що становить 47873,00 грн., яка розраховується виходячи з наступного: 89000,09 грн. (вартість на момент передачі у лізинг згідно договору) - 29127,09 грн. (нараховано лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, згідно наявного розрахунку та умов договору) - 12000,00 грн. (вартість реалізації предмету договору лізінгу згідно договору купівлі-продажу) = 47873,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. І ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.
Відповідно до ст. 803 Цивільного кодексу України, наймач (лізингоодержувач) зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
За таких підстав, враховуючи вищевикладенен, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, підтвердженими наявними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 803 ЦК України, ст.ст. 2, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (63050, АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (04053, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 315 п/р № 26002013757001 в філії ВАТ КБ “Надра” КРУ, м. Київ, МФО 320564, п/р 26006166176600 АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30726921) 47873,00 грн. збитків, 478,73 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення
підписано 12.04.2010 року
справа № 59/44-10