Справа №22ц-6126/2008 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 54 суддя Боженко Л.В.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
13 листопада 2008 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
При секретарі: Чергенець С.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод"
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2008 року
за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
Встановив:
У грудні 2006 року ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" (далі ДП "НВО "ПХЗ") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 19 жовтня 2006 року при відпуску лому міді зі складу 503/4 Транспортноскладського управління Державного підприємства "НВО "ПХЗ" в адресу ТОВ "Астрон" була встановлена нестача лому міді. При проведенні інвентаризації нестача лому міді складає 491,488 кг. на суму 24570,44 грн. (з урахуванням коефіцієнту 2), яку позивач просить стягнути з відповідачів, які з 2002 року є матеріально відповідальними особами, про що складено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, та здійснювали зберігання лому міді на складі 503/4 (а.с.3-4).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2008 року в задоволені позову ДП "НВО "ПХЗ" - відмовлено (а.с.135-136).
В апеляційній скарзі ДП "НВО "ПХЗ" просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки суд керувався сумнівами щодо можливості відповідачів скоїти дії, через які виникла нестача лому міді, а не наданими позивачем доказами, та не врахував, що відповідачі повинні нести матеріальну відповідальність згідно з договором про повну матеріальну відповідальність, при цьому суд не врахував, що пусті ящики були опломбовані самими відповідачами (а.с.140-142).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Увхаливши рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що відповідачі, що є матеріально відповідальними особами, на протязі 2005-2007 років повідомляли власника про загрозу по зберіганню міді через відсутність сігналізації та вікон на сховищі, через що можлива крадіжка через вікна сховища; крім того мідь була у мішках, а мішки в ящиках і опечатані відповідними пломбами, а під час огляду було встановлено, що пломби не порушені, а мішки з міддю в ящиках відсутні, саме сховище під охороною і після роботи усі ключі від сховища та матеріальні цінності залишалися під наглядом охорони, тому виникають сумніви, була лі у відповідачів реальна можливість заволодіти ломом міді та скоїти дії, через які виникла нестача міді; а тому посилання позивача на те, що відповідачі є винними в нестачі тільки тому, що з ними укладений договір про колективну матеріальну відповідальність за збереження майна підприємством, є недостатнім, оскільки відповідальність працівника можлива тільки тоді, коли шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції ухвалив судове рішення керуючись не встановленими обставинами справи, а посилаючись на припущення щодо можливість у відповідачів заволодіти ломом міді та скоїти дії, через які виникла нестача міді.
В той же час встановлено, що відповідачі працюють у відповідача кладовщиками на складі 503/4 ТУ ДП "НВО "ПХЗ" і в жовтні 2002 року з відповідачами відповідно до ст.135-2 КЗпП України укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, згідно з яким бригада зобов'язалась здійснювати зберігання та облік матеріальних цінностей на складі та складати звіт про їх рух та залишок, оскільки при спільному виконанні відповідачами робіт, пов'язаних із зберіганням та відпуском переданих їм цінностей, неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.18-20).
Тому відповідачі повинні нести повну матеріальну відповідальність в повному розмірі шкоди, спричиненої з їх вини підприємству, оскільки між ними і позивачем укладено письмовий договір про взяття на себе працівниками повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їм для зберігання, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України, а не внаслідок дій, передбачених п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України, тобто дій, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, у скоєнні яких суд першої інстанції вис-казав сумніви в судовому рішенні.
З огляду на це рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2006 року на складі була проведена звірка наявності товарно-матеріальних цінностей, весь кольоровий метал раху-вался по етикетках на ящиках, нестачі не виявлено (а.с.12-17).
1. 19 жовтня 2006 року при відгрузці лому міді з складу 503/4 на адресу ТОВ «Астрон» встановлено, що в 9-ящиках мешки з ломом міді відсутні (а.с.92,100).
2. 20 жовтня 2006 року на складі проведено інвентарізацію лому міді та встановлено нестачу 491,488 кг (а.с 26-28,101).
Відповідно до розрахунку відповідача з застосуванням «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року № 116, вартість 491,488 кг міді з урахуванням коефіцієнту «2» становить 24570,44 грн. (а.с.25).
Оскільки з відповідачами підписаний договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, колегія суддів вважає, що спричинена позивачу нестачею лому міді шкода в сумі 24570,44 грн. підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.
Посилання відповідачів на записи в журналах рапортів за 2005-2007 роки про випадіння окна з решоткою в серпні 2005 року та в серпні 2006 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як вбачається з записів, продукція, що зберігається на складі, передавалася відповідачами по зміні не по факту, а згідно записам в журналі (а.с.71-72,73-74,75-76).
Суду не надано доказів, що в зазначених випадках відповідачі відповідно до п.«г» ст.7 Договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність вимотали від позивача проведення внечергової інвєнтарізації.
Як зазначили відповідачі в своїх запереченнях на апеляційну скаргу, охорона території підприємства здійснюється війсковими, що виключає розкрадання.
В той же час ящики з міддю при прийнятті їх на зберігання до складу були опломбовані самими відповідачами.
З пояснень відповідачів в суді апеляційної інстанції вбачається, що при відгрузці 19 жовтня 2006 року лому міді зі складу, коли було встановлено відсутність міді в ящиках, відкриття ящиків здійснювалося без перевірки наявних на них пломб наявному у відповідачів пломбиратору.
Таким чином слід визнати, що відповідачі здійснювали свої службові обов'язки по зберіганню та обліку переданих ним матеріальних цінностей не належним чином, а тому не забезпечили їх зберігання.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів того, що шкода внаслідок нестачі спричинена позивачу не з вини відповідачів, суду не надано.
З огляду на це колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди є обгрунтованими.
Оскільки обставини по справі досліджені у повному обсязі, колегія суддів вважає необхідним ухвалити нове рішення про задоволення позову ДП "НВО "ПХЗ" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди внаслідок нестачі у сумі 24570,44 грн..
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської облас-ті від 14 травня 2008 року - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" матеріальну шкоду у сумі 24570,44 грн. та судові витрати у сумі 275,70 грн.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вер-овного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.