Справа №22ц-7038/2008 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 20 суддя Дадим Ю.М.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
06 листопада 2008 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
При секретарі: Чергенець С.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2008 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди недійною, -
Встановив:
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на те, що йому належить торгівельний павільйон -кіоск № 52, розташований на ринку "Новий" в М.Павлограді, який 04 вересня 2002 року ОСОБА_3 незаконно продав ОСОБА_4 За проханням позивача відповідач ОСОБА_3, який працював у позивача водієм та експедитором, замовив на ВО «Станкозавод» металевий контейнер з метою приєднання його до торговельного кіоску, який після переобладнання є єдиною цілісною, конструкцією. Відповідач ОСОБА_3 ніколи власником торговелього кіоску не був і не мав права його продавати ОСОБА_4 Тому позивач просив визнати договір купівлі-продажу торгівельного павільйону недійсним (а.с.1-3).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2008 року ОСОБА_2 у задоволені позову відмовлено (а.с.104-105).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права (а.с.111-112) .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом розпочали торгівельну діяльність, на ринку знаходився металевий кіоск, який належав ОСОБА_2, ОСОБА_3 замовив на ВАТ "Станкозавод" павільйон і з двох павільйонів, належних кожній з сторін, зробили один торгівельний кіоск; доказів стосовно приналежності йому всього кіоску та підстав визнання договору його купівлі-продажу позивач суду не надав; звернувшись до суду з пропуском строку позовної давності, позивач поважних причин для поновлення цього строук не навів.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів на підтвердження того, що торгівельний кіоск в цілому належить лише позивачу, суду не надано.
На підтвердження приналежності позивачу кіоску в первинному вигляді наданий договір про купівлю-продаж, укладений з ОСОБА_5
Свідченням придбання другої частини кіоску є документи на ім'я відповідача про його придбання на ВАТ "Станкозавод".
В судовому засіданні відповідач пояснив, що йому належить друга частина спірного кіоску і саме свою частину він продав ОСОБА_4
На спростовання вказаних обставин позивачем суду доказів не надано.
Тому посилання позивача в апеляційній скарзі про його виключне право власнсоті на спірний кіоск не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відомо про порушення його права на спірний кіоск та про наявність спірного договору купівлі-продажу з 2003 року, оскільки він приймав участь у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області 06 березня 2003 року та Дніпропетровського апеляційного господарського суду 23 квітня 2003 року (а.с.15-16,17-19).
В суді апеляційної інстанції позивач пояснив, що раніше з позовом до відповідачів про визнання договору кіпівлі-продажу до суду не звертався.
Тому посилання позивача на припинення спливу строку позовної давності внаслідок залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2004 року, про яку він дізнався в січні 2008 року, не свідчать про наявність поважних причин, які перешкоджали йому своєчасно в межах строу позовної давності звернутися до суду з таким позовом.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2008 року - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.