Справа №22ц-7971/2008р. Головуючий в 1 інстанції Чебикін В.П.
Категорія-6 Доповідач Козлов С.П.
08 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.
суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,
при секретарі: Горобець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1, про демонтаж самочинно збудованої споруди, за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання права власності на самовільне переобладнання гаражу під літню кухню, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільних споруд, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільно побудованих споруд, -
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року прийнята відмова Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від позову до ОСОБА_2 про демонтаж самочинно збудованої споруди та провадження по справі в цій частині закрито.
В апеляційній скарзі посилаючись на неправильне встановлення, дослідження і оцінку судом обставин справи ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2006 року Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про демонтаж самочинно збудованої споруди - гаражу Б у домоволодінні АДРЕСА_1 на підставі ст.376 ЦК України, посилаючись на те, що відповідачка виконала самовільне будівництво цього гаражу з порушенням будівельних норм, без їх дозволу, узгодження проекту з архітектором району та письмової згоди сусідів.
В серпні 2006 року позивач подав до суду письмову заяву про відмову від свого позову з тих підстав, що рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 16.03.2001 р. №218 було узаконено самовільне будівництво зазначеного гаражу, який у 2005 році був переобладнаний під літню кухню в межах існуючих стін гаражу, за межі ділянки ОСОБА_2 не виходить і не межує з земельною ділянкою сусіднього домоволодіння №142 (а.с.60-62).
Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач -визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
При таких обставинах, суд обгрунтовано на підставі п.3 ст.205 ЦПК України прийняв таку відмову від позову та закрив провадження по справі в цій частині.
Доводи ОСОБА_1 у скарзі про порушення судом її права володіння, користування та розпорядження належної їй власністю при прийняті такої відмови від позову не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормах діючого процесуального законодавства, яке не зобов'язує суд перевіряти ці обставини при вирішенні питання про прийняття відмови позивача від свого позову.
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.