Справа №22ц-7977/2008 р. Головуючий в 1 інстанції Чебикін В.П.
Категорія-6 Доповідач Козлов С.П.
08 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.,
суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,
при секретарі: Горобець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1, про демонтаж самочинно збудованої споруди, за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання права власності на самовільне переобладнання гаражу під літню кухню, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільних споруд, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільно побудованих споруд, -
В лютому 2006 року Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про демонтаж самочинно збудованої споруди - гаражу Б у домоволодінні АДРЕСА_1 на підставі ст.376 ЦК України, посилаючись на те, що відповідачка виконала самовільне будівництво цього гаражу з порушенням будівельних норм, без їх дозволу, узгодження проекту з архітектором району та письмової згоди сусідів.
З таких же підстав ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільних споруд, зобов'язавши ОСОБА_2 знести прибудову А -1 та а -1, огорожу №6 та споруду для відводу газів з опалювального котла у домоволодінніАДРЕСА_1,
ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом до Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська про визнання права власності на самовільне переобладнання гаражу Б під літню кухню у своєму домоволодінні АДРЕСА_1, з тих підстав, що у грудні 2005 року цей гараж вона переобладнала під літню кухню в межах існуючих стін гаража без змін його розмірів, у зв'язку з чим письмової згоди сусідів домоволодіння №142 на таке переобладнання не потрібно. Уточнюючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані споруди - веранду а -1, переобладнану з гаражу Б, та прибудову А -1, переобладнану з сараїв В і Г, а також інших будівель, зазначених у новому технічному паспорті від 22.12.2006 року.
ОСОБА_2 також звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільно побудованих споруд - гаражу Ж у домоволодінні АДРЕСА_2 та стягнення на її користь з ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 у своєму домоволодінні самовільно без її дозволу прибудувала цей гараж до стіни її домоволодіння №140, порушивши будівельні норми та її права, чим спричинила їй моральну шкоду.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року прийнята відмова Виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від позову до ОСОБА_2 про демонтаж самочинно збудованої споруди та провадження по справі в цій частині закрито.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільне переобладнання гаражу під літню кухню, усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільно побудованих споруд, і позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільних споруд.
В апеляційній скарзі з підстав невідповідності висновків суду наданим доказам та обставинам справи ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови їй в позові про усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільних споруд і задовольнити ці її позовні вимоги.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови їй в позові про визнання права власності на самовільне переобладнання гаражу під літню кухню, усунення перешкод у користуванні та демонтажу самовільно побудованих споруд, ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, а в іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів скарг колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Судом встановлено, що на праві власності ОСОБА_2 належить домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 - домоволодіння АДРЕСА_2.
У 1983-1991 роках самовільно без відповідного дозволу в домоволодінні АДРЕСА_1 був збудований гараж Б.
Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 16.03.2001 р. №218 визнано та оформлено право власності на самовільне будівництво господарчих споруд: гаражу - сарая Д-2, сараї В і Г, сіней а-1, веранди а' -1 у цьому домоволодінні.
У 2005 році самовільно без відповідного дозволу сараї В і Г були переобладнані в прибудову А -1, а гараж Б - в літню веранду а-1 у цьому домоволодінні в межах існуючих стін гаражу і за межі ділянки ОСОБА_2 не виходять, що підтверджено актом обстеження від 15.08.2006 р..
В належному ОСОБА_1 домоволодінні АДРЕСА_2 самовільно з порушенням будівельних норм без відповідного дозволу був прибудований гараж Ж до стіни домоволодіння АДРЕСА_1.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди... Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Але позивачка ОСОБА_2 не надала суду доказів про додержання нею при вказаних переобладнаннях зазначених норм і правил. Висновки відповідних установ в матеріалах справи відсутні. Не надано нею також і доказів про те, що це не порушує права інших осіб -власників суміжних земельних ділянок. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про звернення позивачки до виконавчого комітету з цим питанням та прийняття цим органом відповідного рішення. Тому вирішення спірного питання позивачкою про визнання за нею право власності на зазначені самочинно збудовані споруди в цей час у судовому порядку слід вважати передчасним.
Відповідно до вимог ч.7 ст.376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про перебудову чи знесення самочинно збудованої споруди надано відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а фізичній особі такого права діючим законодавством не надано.
Між тим, орган державної влади або органу місцевого самоврядування у цій справі з позовом про перебудову чи знесення самочинно збудованої споруди-гаражу Ж у домоволодінні АДРЕСА_2 до суду не звертався, а Виконавчий комітет Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від свого позову про демонтаж самочинно збудованої споруди-гаражу Б у домоволодінні АДРЕСА_1 в судовому засіданні відмовився і така відмова була прийнята ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року та провадження по справі в цій частині закрито.
При таких обставинах, суд обгрунтовано на підставі ст.ст.375,376 ЦК України відмовив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в задоволенні їх зазначених позовних вимог.
З урахуванням наведеного не можуть бути прийняти до уваги доводи ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 у скаргах про незаконну відмову суду в задоволенні їх позовних вимог без урахування наявних у справі доказів та про порушення судом їх прав власників спірних домоволодінь. Викладені у скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду про безпідставність заявлених позовних вимог та не ґрунтуються на вищенаведених нормах закону.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.