(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
03 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/11380/20
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить роз'яснити рішення суду від 14 вересня 2020 року по даній справі в частині визначення мінімального розміру пенсії, передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що рішення у даній справі прийнято у письмовому провадженні та керуючись приписами частини третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами справи.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14 вересня 2020 року Житомирським окружним адміністративним судом частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 03 серпня 1992 року по 01 жовтня 2014 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 травня 2020 року і вирішити питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Суд зазначає, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зміст закону свідчить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Наведені відповідачем у заяві мотиви не обґрунтовують необхідність надання судом роз'яснення резолютивної частини судового рішення. Разом з тим, питання, яке позивач просить роз'яснити, не було предметом розгляду у даній справі.
Оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України та не потребує роз'яснення, тому суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по даній справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов