Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2020 р. Справа№200/6395/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 265504, 43 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулось до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 265504, 43 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач спрямував до ТОВ «СРЗ» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Позивач зареєстрований з 26.11.2002 р. у якості юридичної особи та є платником страхових внесків. Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відповідно до пункту 6.7 якої підприємства щомісяця до 25-го числа вносять ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Тобто, на думку позивача, на підприємство ТОВ «СРЗ» безумовно покладається зобов'язання відшкодовувати вартість витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, зокрема за вересень, жовтень 2017 р., виключно на підставі оскаржуваних Розрахунків, механізм виконання яких ТОВ «СРЗ» не доведений та документальне підтвердження витрат не додане.
Так, до оскаржуваних розрахунків не були додані належним чином завірені копії пенсійних справ осіб, зазначених в розрахунках, та інших осіб, в яких би були зазначені розрахунки пенсійних виплат вищезазначених осіб, розрахованих ПФУ та первинні документи, згідно яких нараховувалась пенсія, а саме: довідки нарахованої заробітної плати, копія трудової книжки з зазначенням назв підприємств, займаних посад та загального стажу на даних підприємствах та посадах у хронологічному порядку, платіжні доручення, банківські виписки про зарахування грошових коштів на карткові рахунки, відривні талони на отримання грошових коштів через поштові відділення, відносно кожного працівника, зазначеного в розрахунках; розпорядження про нарахування пенсії, відносно кожного працівника, протоколи про призначення пенсій, списки на зарахування пенсії та інші підтверджуючі документи.
Інструкцією визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають пільговий стаж на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. Тобто, якщо працівник, якому призначено пільгову пенсію, має необхідний стаж роботи на декількох підприємствах і надасть про це відомості до Пенсійного фонду, то відшкодовувати витрати Пенсійному фонду такі підприємства повинні пропорційно до стажу. Із оскаржуваних Розрахунків неможливо дослідити пропорційність стажу роботи у осіб, що працювали на декількох підприємствах у тому числі на ТОВ «СРЗ».
На підставі наведеного позивач просив визнати протиправними та скасувати Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень та жовтень 2017 року.
Ухвалою від 13 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Стосовно посилання позивача не надання підприємству первинних документів, за якими нараховувалась пенсія, зазначив, що відповідно до положень діючого законодавства органи Пенсійного фонду України надають інформацію, розпорядниками якої вони є в межах закріплених повноважень та на запити органів, до повноважень яких входить право запитувати означену інформацію.
На момент набрання чинності Законом № 1058-ІУ питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „а” статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Учасники судового розгляду до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приписами частини 5 статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З'ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (код ЄДРПОУ:32183383), зареєстроване за юридичною адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, 23 та перебуває на обліку в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384/2011), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Органами Пенсійного фонду працівникам, які працювали на ТОВ «СРЗ», призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області направило на адресу відповідача акт звірки сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для відшкодування пільгових пенсій за вересень та жовтень 2017 року, заборгованість за якими позивачем не відшкодована та які є предметом оскарження в сумі 265504,43 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Згідно з пп. 9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.
Страхувальниками, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.5. Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пунктами 6.7 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Враховуючи вказане нормативне регулювання спірних відносин, судом не встановлено порушень в діях відповідача щодо направлення до позивача розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Крім того, суд зауважує, що оскаржені розрахунки не мають силу виконавчих документів, через що примусове стягнення зазначених у таких розрахунках сум здійснюється в судовому порядку. За таких обставин, судовий контроль за правильністю розрахунків здійснюється під час звернення органу Пенсійного фонду України з відповідним позовом. Тому, враховуючи викладене обґрунтування позову, суд вважає, що позивачем обраний помилковий спосіб судового захисту свого права.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Неявними у справі доказами не підтверджені порушення відповідачем порядку щодо складення та направлення до позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
За наведених обставин, оцінюючи спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до норм статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383, Донецька область, м. Маріуполь, пр.Адмірала Луніна 2) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27-а) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 265504, 43 грн. - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов