Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 листопада 2020 р. Справа№200/5961/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до військово-цивільної адміністрації м.Волноваха в особі керівника І.Лубінця (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Центральна, 88, код ЄДРОПУ 428493151) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту; зобов'язання надати повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з приводу надання інформації щодо проектної документації та дозволів на будівництво та експлуатацію другого поверху торгівельного центру «Червона площа». 19.06.2020 за №02/02-1574 від 17.06.2020 позивачем отримано лист-відповідь відповідача, яким відмовлено в задоволенні інформаційного запиту.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у наданні інформації такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд зобов'язати відповідача надати вказану інформацію.
Від представника відповідача до суду надано відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація не створюється та не зберігається і не повинна створюватись і зберігатись у відповідача. Зазначили, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 4 Закону України «Про військові цивільні адміністрації», війського-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваженя, визначені цим Законом.
Пунктом 12 частини 1 статті 4 зазначеного Закону на військово-цивільні адміністрації покладено обов'язки з управління майном, яке перебуває в комунальній власності територіальної громади.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень. наданих органам місцевого самоврядування законом.
Вказали, що втручання суб'єктів владних повноважень в господарську або приватну діяльність юридичних та фізичних осіб повинне бути мінімальним та виключно у порядку та межах, що чітко окреслені чинним законодавством.
У зв'язку з наведеним просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 28 липня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 08 вересня 2020 року о 10:00 год.
Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі №200/5961/20-а на 01 жовтня 2020 року о 11:00 год.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі №200/5961/20-а на 07 жовтня 2020 року о 14:00 год.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 13:00 год. 03.11.2020 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , виданому Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області.
09 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом про отримання публічної інформації, яким просив надати інформацію щодо проектної документації та дозволів на будівництво та експлуатації другого поверху торгівельного центру «Червона площа», розташованого за адресою: вул.Центральна-53, м.Волноваха Донецької області, 85700 та повідомити, де та коли журналіст зможе ознайомитись з документами та зробити відповідні копії.
У відповідь Військово-цивільна адміністрація міста Волноваха Волноваського району Донецької області проінформувала позивача листом від 17.06.2020 року № 02/02-1574 про те, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільна адміністрація м.Волноваха здійснює управління майном, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Волноваха, військово-цивільною адміністрацією не розроблялась жодна проектна документація щодо вказаного об'єкту.
Зазначено, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції. передбаченої законодавством, володіти інформацію, щодо якої зроблено запит.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо надання інформації на запит про надання публічної інформації.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Вказане визначення міститься у ст. 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Згідно до ч. 5 ч. 6 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з п. 1,2 ч. 1 та ч. 4, 5 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Законом України “Про доступ до публічної інформації” встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (ст. 24), відповідно до якого відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 1,3,4 ст. 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Військово-цивільну адміністрацію м. Волноваха Волноваського району Донецької області зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 42849315, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. Центральна, будинок 88; створений відповідно до Указу Президента України №12/2019 від 17.01.2019; Дата запису: 27.02.2019; Номер запису: 1 239 102 0000 001474.
Згідно зі ст. 1 Закону України “ Про військово-цивільні адміністрації” Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 4 зазначеного закону військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік).
Згідно ПОЛОЖЕННЯ про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294 державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;
отримує повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення;
видає дозволи на виконання будівельних робіт, повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;
приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вносить зміни до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію);
веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами Держархбудінспекції;
організовує проведення або проводить навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку фахівців для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, обстеження та інших функцій, виконання яких належить до передбачених законом повноважень Держархбудінспекції;
бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань державного архітектурно-будівельного контролю, укладає відповідно до законодавства міжнародні договори України міжвідомчого характеру та здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
Таким чином Військово-цивільна адміністрація м. Волноваха Волноваського району Донецької області здійснює відповідно до Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” повноваження Волноваської міської ради та є розпорядником майна, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади.
Суд зазначає, що запитувана позивачем інформація щодо проектної документації та дозволів на будівництво та експлуатації другого поверху торгівельного центру «Червона площа» стосується господарської діяльності юридичної особи, яка не перебуває у комунальній власності територіальної громади, військово-цивільною адміністрацією не розроблялась проектна документація щодо вказаного об'єкту.
Тому, відмовляючи в наданні такої інформації відповідач діяв в межах своєї компетенції та відповідно до наданих йому законодавством повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов