03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 917/1505/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Полтавазв'язокбуд»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020
у справі № 917/1505/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» в особі Заводу конструкцій швидко монтованих будівель
до Приватного підприємства «Полтавазв'язокбуд» (далі - ПП «Полтавазв'язокбуд», скаржник)
про стягнення 712 449, 72 грн.,
ПП «Полтавазв'язокбуд» 19.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.20020 у справі № 917/1505/19 про повернення апеляційної скарги, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі. Крім того, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ПП «Полтавазв'язокбуд» у контексті оскаржуваного судового рішення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, якою апеляційну скаргу ПП «Полтавазв'язокбуд» на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2020 у справі №917/1505/19 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.
Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги ПП «Полтавазв'язокбуд», у строк та спосіб визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020, суд апеляційної інстанції у відповідності до частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повернув вказану апеляційну скаргу.
Крім того, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення врахував таке.
21.02.2020 Східним апеляційним господарським судом на адресу ПП «Полтавазв'язокбуд», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана самим апелянтом в апеляційній скарзі, направлено копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №917/1505/19 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак поштовий конверт з ухвалою суду повернувся на адресу Східного апеляційного господарського суду 30.03.2020 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
У зв'язку із цим 30.03.2020 Східним апеляційним господарським судом на електронну адресу ПП «Полтавазв'язокбуд» було надіслано скан-копію ухвали суду від 20.02.2020.
Водночас 07.04.2020 ПП «Полтавазв'язокбуд» направило до Східного апеляційного господарського суду лист від 01.04.2020 з проханням повідомити апелянта про хід розгляду апеляційної скарги.
З огляду на це 08.04.2020 Східним апеляційним господарським судом на адресу ПП «Полтавазв'язокбуд» повторно засобами поштового зв'язку надіслано копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №917/1505/19 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак поштовий конверт з ухвалою суду знову повернувся на адресу Східного апеляційного господарського суду 14.05.2020 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Поряд з цим, апеляційний суд заначив, що 16.07.2020 у газеті Верховної Ради України «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (що набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, далі - Закон України від 16.07.2020), яким передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом (тобто, 06.08.2020).
Тобто протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що 06.08.2020 в силу норм чинного законодавства закінчився строк усунення недоліків апеляційної скарги ПП «Полтавазв'язокбуд» на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2020 у справі №917/1505/19.
Однак, апелянт ані 06.08.2020, ані станом на 11.08.2020 (суд враховував можливий поштовий перебіг надсилання документів) апелянтом встановлені в ухвалі суду від 20.02.2020 недоліки не усунуті, апелянт не звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, як і не звернувся до апеляційного господарського суду із заявою про продовження строку для усунення недоліків з підстав запровадження карантинних заходів.
Наведене, відповідно до частини 6 статті 260 ГПК України, стало підставою для повернення апеляційної скарги апелянту як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо доданих до апеляційної скарги документів.
Не погоджуюсь з ухваленим судовим рішенням ПП «Полтавазв'язокбуд» 19.10.2020 звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на передчасність висновків суду апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у справі № 917/1505/19 про повернення апеляційної скарги.
Так, відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 260 ГПК України).
Оскільки ПП «Полтавазв'язокбуд» не усунуло недоліків апеляційної скарги (не надало суду докази сплати судового збору, доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, які у них відсутні, з описом вкладення), вказані обставини стали підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, з урахуванням Законів України від 30.03.2020 №540-IX та від 18.06.2020 № 731-ІХ, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції даної норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
При цьому колегія суддів враховує значний проміжок часу (майже 4 місяці) , яким у силу закону міг скористатись скаржник для усунення недоліків касаційної скарги, неодноразове направлення судом апеляційної інстанції копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху як засобами поштового так і електронного зв'язку (21.02.2020, 30.03.2020, 08.04.2020), вказаними самим же апелянтом в апеляційній скарзі.
Суд касаційної інстанції також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими.
Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «Полтавазв'язокбуд» на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі залишаються без розгляду.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Полтавазв'язокбуд» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у справі № 917/1505/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко