18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/900/20
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом виконувача обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради, м. Сміла, вул. Незалежності, 37
до фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Миколайовича, АДРЕСА_1
про стягнення 25098,47 грн інфляційних втрат та 3% річних,
без участі повноважних представників сторін.
Виконувач обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Миколайовича, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Смілянської міської ради інфляційні втрати та 3% річних на загальну суму 25098,47 грн у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду у справі №925/620/17 від 29.06.2017 про відшкодування шкоди (606906,64 грн), завданої використанням земель під нежитловими будівлями виробничої бази по вул. Ржевській, 5 - без правовстановлюючих документів, з яких:
20209,97 грн інфляційних втрат,
4888,50 грн - 3% річних,
та відшкодувати судові витрати.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.07.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.08.2020.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.08.2020 підготовче засідання відкладено на 31.08.2020.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 12:00 год. 16.10.2020.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду, направлені відповідачу на юридичну адресу та адреси засновників, повернулись до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення судового засідання, суд розміщував оголошення та інформацію на сайті господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.
З витягу з ЄДРПОУ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (на відповідача) вбачається, що юридичною адресою та місцезнаходженням ФОП Ткаченка Юрія Миколайовича є: АДРЕСА_1 .
Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.
Прокурор та відповідач належним чином повідомлені про дату та час судового засідання участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Прокурор вимоги підтримав письмово, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.
Інших доказів сторонами не надано.
Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.
У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Суд також зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.10.2020 відповідно до приписів ст. 240 ГПК України підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без їх проголошення.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.06.2017 у справі №925/620/17 позов першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради Черкаської області до фізичної особи - підприємця Ткаченка Ю.М. про відшкодування шкоди, завданої використанням земель без правовстановлюючих документів у розмірі 606906,64 грн - задоволено повністю (а.с. 11-18).
Вказане судове рішення набрало законної сили 13.07.2017.
Згідно квитанції №№0.0.873462299, 0.0.873475942.1 Ткаченком Ю.М. 18.10.2017 року сплачено суму збитків з порушенням строків, що призвело до знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (а.с. 19).
Внаслідок невиконання грошового зобов'язання, відповідачу на суму заборгованості в розмірі 606906,64 грн за період з 13.07.2017 року по 18.10.2017 року нараховано інфляційні втрати у розмірі 20209,97 грн та 3% річних від простроченої суми - 4888,50 грн.
Загальна сума заборгованості становить 25098,47грн.
Враховуючи, що Смілянською міською радою тривалий час не ініціювалося питання щодо стягнення з відповідача грошових коштів, виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави, виникла необхідність у зверненні Смілянської місцевої прокуратури до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Смілянської міської ради.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду (п. 61 Постанови Верховного суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17).
Порушення інтересів держави прокурор вбачає в недоотриманні бюджетних коштів та як наслідок - завдання значних збитків державі.
Відповідач вимоги позивача не спростував. Доказів виконання ним зобов'язання не надано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи письмові доводи прокурора та позивача, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Правові основи діяльності ради як органу місцевого самоврядування врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Орган місцевого самоврядування може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст. 19 Конституції України.
Відповідач є самостійним суб'єктом господарювання на ринку послуг України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ.
Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.
Позивачем заявлено до стягнення 25098,47 грн. інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по рішенню. Господарського суду Черкаської області від 29.06.2017 №925/620/17 (а.с. 11-18).
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач виконав грошове зобов'язання за рішенням господарського суду Черкаської області по сплаті суми збитків з пропущенням строків, що підтверджується квитанціями №№0.0.873462299, 0.0.873475942.1 (копія в матеріалах справи, а.с 19) внаслідок чого виникла заборгованість
20209,97 грн інфляційних втрат,
4888,50 грн - 3% річних за 98 днів прострочення.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат грунтуються на приписах ст. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга-Закон».
Суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 20209,97 грн інфляційних втрат, 4888,50 грн - 3% річних з відповідача за період з 13 липня 2017 по 18 жовтня 2017, які підлягають до задоволення.
Суд вважає, що прокурором та позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідач не спростував доводи прокурора та позивача та не подав доказів належного і своєчасного виконання грошового зобов'язання за рішенням суду. Прострочення оплати склало 98 днів. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом заперечити доводи сторін. Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути 2102,00 грн судового збору на користь прокуратури.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Миколайовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Смілянської міської ради, вул. Незалежності, 37 м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04061553, номер рахунку в банку невідомий
20209,97 грн. інфляційних втрат, 4888,50 грн. - 3% річних.
Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Ткаченка Юрія Миколайовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь прокуратури Черкаської області, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02911119, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ,
2102,00 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 27.10.2020.
Суддя Г.М. Скиба