вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2020 р. Справа№ 910/18739/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Копитової О.С.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "ФК "Женева": Мельник М.В. - довіреність б/н від 22.06.2020
від боржника: Кучерявий Д.В. - довіреність б/н від 07.10.2020
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року
у справі № 910/18739/16 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані
Консалтинг"
про банкрутство
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/18739/16 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 135 412 185,39 грн., до якого включено вимоги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на суму 7 505 145,50 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 7491 365,50 грн. - четвертої черги; ГУ ДПС у м. Києві на суму 94 273,92 грн., з яких: 5 956, 00 грн. - першої черги, 88 317,92 грн. - третьої черги; ОСОБА_1 на суму 82 756,00 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - першої черги, 80 000,00 грн. - четвертої черги; ОСОБА_2 на суму 704 654,71 грн. з яких: 82756,00 грн. - першої черги, 621 898,71 грн. - четвертої черги; ТОВ "АВС-Груп 2014" на суму 7 029,08 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - першої черги, 4 273,08 грн. - четвертої черги; ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на суму 127 008 314,18 грн., з яких: 95 456 866,42 грн. - четвертої черги, 31 551 447,76 грн. - шостої черги; ТОВ "Кріо Компані ЛТД" на суму 5 256, 00 грн., з яких: 2 756,00 грн. - першої черги, 2 500,00 грн. - четвертої черги; ПП "Охоронне агентство "Егіда" на суму 4 756,00 грн., з яких: 2 756,00 грн. - першої черги, 2 000,00 грн. - четвертої черги. Крім того, відмовлено ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Медіа Експерт Плюс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року в частині визнання кредитором боржника ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Женева", а також в частині відмови ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати кредитором боржника ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на загальну суму кредиторських вимог 196 265 632,27 грн., з яких 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 196 251,20 грн. - вимоги четвертої черги, відмовити у визнані кредиторських вимог ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Женева" та затвердити реєстр вимог кредиторів ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на загальну суму 197 081 601,87 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ініціюючий кредитор посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали в наведених частинах.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/18739/16 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 25.08.2020 року було направлено учасникам провадження у справі, в тому числі і скаржнику, 03.09.2020 року і згідно відомостей, зазначених на сайті "Укрпошта" відправлення було зареєстроване у точці видачі скаржника 04.09.2020 року, відтак початок строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, починає свій перебіг 04.09.2020 року.
Засобами електронного зв'язку, згідно відтиску штампу канцелярії суду, та засобами поштового зв'язку, згідно відмітки на конверті, 11.09.2020 року, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 25.08.2020 року подано платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 10 300,00 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/18739/16, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 08.10.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "ФК "Женева" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці витягом з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.10.2020 року для розгляду справи №910/18739/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/18739/16 за апеляційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року.
Іншою ухвалою суду від 08.10.2020 року за клопотанням представника скаржника відкладено розгляд справи на 21.10.2020 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
В судове засідання 21.10.2020 року з'явились представники боржника та ТОВ "ФК "Женева".
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, надіславши до його початку засобами електронного зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату зв'язку із перебуванням представника на лікарняному, на підтвердження чого додано акт про надання медичної послуги №1262870 від 21.10.2020 року та відповідний чек про оплату послуги.
Представники інших учасників провадження у справі судове засідання також не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення відповідної ухвали суду апеляційної інстанції від 08.10.2020 року про відкладення розгляду справи.
Розглядаючи заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія зауважує, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Тобто, ТОВ "Медіа Експерт Плюс" як юридична особа, не було позбавлено права забезпечити явку іншого свого представника в судове засідання.
Крім того, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи міститься ордер серії АА №1021750, виданий на ім'я адвоката Сосніна Д.О. на представництво інтересів заявника клопотання в усіх судах, який в тому числі приймав участь в суді першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали, що в свою чергу дає підстави стверджувати про наявність у ТОВ "Медіа Експерт Плюс" щонайменше двох повноважних представників.
Більш того, це вже друга неявка представника апелянта в судове засідання, оскільки ухвалою суду від 08.10.2020 року розгляд справи було відкладено за клопотанням ТОВ "Медіа Експерт Плюс".
При цьому, судова колегія зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Окрім наведеного, у відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи можливість забезпечення апелянтом участь іншого представника, а також те, що це вже друга неявка представників ТОВ "Медіа Експерт Плюс" в судове засідання після відкладення розгляду справи за його клопотанням, беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті та зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників осіб, які не з'явились.
Представники боржника та ТОВ "ФК "Женева" проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
21.10.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі в оскаржуваних частинах - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство
В силу положень ч. 1 ст. 54 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 2 ст. 47 наведеного кодексу розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2016 року порушено провадження у справі №910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", визнано ТОВ "Медіа Експерт Плюс" кредитором боржника на суму 625 780,00 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Борейка В.А.
Відповідне оголошення про порушення відносно ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.11.2016 року за № 37411.
Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 23 Закону про банкрутство, чинного на дату порушення справи про банкрутство, до суду надійшли, в тому числі, наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:
05.12.2016 року - заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 82 756,00 грн.;
21.12.2016 року - заява ТОВ "Медіа Експерт Плюс" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 195 639 852,27 грн.;
21.12.2016 року заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з грошовими вимогами до боржника на суму 207 552 314,18 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 року у даній справі за наслідками перегляду в апеляційному порядку заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про заміну кредитора у справі замінено учасника у справі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який звернувся з кредиторськими вимогами на суму 207 552 314,18 грн., його процесуальним правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Женева".
17.03.2020 року від ТОВ "Фінансова компанія "Женева" до господарського суду надійшла заява-повідомлення, в якій товариство, посилаючись на факт звернення стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку в рахунок часткового погашення боргу ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", просить суд визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Женева" до боржника у загальній сумі 127 008 314,18 грн., з яких 95 456 866,42 грн. включити до четвертої черги, а 31 551 447,76 грн. - до шостої черги.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/18739/16 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, серед інших, включено вимоги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на суму 7 505 145,50 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 7 491 365,50 грн. - четвертої черги; ОСОБА_1 на суму 82 756,00 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - першої черги, 80 000,00 грн. - четвертої черги; ТОВ "Фінансова компанія "Женева" на суму 127 008 314,18 грн., з яких: 95 456 866,42 грн. - четвертої черги, 31 551 447,76 грн. - шостої черги. Крім того, вказаною ухвалою суду відмовлено ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн.
Згідно ч. 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Оскільки доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника трьох кредиторів: ТОВ "Медіа Експерт Плюс", ТОВ "ФК "Женева" та ОСОБА_1 , то у відповідності до ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядається лише в цій частині.
В інший частині ухвала місцевого господарського суду не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваних частинах, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" з грошовими вимогами до боржника на суму 207 552 314,18 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 21.12.2016 року (штемпель поштового відправлення датований 15.12.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.04.2007 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Інкрістар" укладено Кредитний договір №010/14/043 (надалі - "Кредитний договір"), відповідно до якого підприємству було відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом 7 000 000 доларів США строком до 31.03.2014 року із сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.
03.04.2007 року за заявкою ТОВ "Інкрістар" №03/04/07 від 03.04.2007 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитні кошти в розмірі 7 000 000,00 доларів США були надані Позичальнику - проконвертовані за курсом 5,0505 грн. за 1 долар США та зараховані на його поточний рахунок в сумі 35 353 500,00 грн., що підтверджується розпорядженням Київської Регіональної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль" від 03.04.2007 року про переказ кредитних коштів ТОВ "Інкрістар" в сумі 7 000 000,00 доларів США з позичкового рахунку № НОМЕР_1 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" на транзитний рахунок № НОМЕР_2 для подальшої конвертації в гривню, заявою на купівлю (продаж) валютних коштів в сумі 7 000 000,00 доларів США на МВРУ від 03.04.2007 року випискою з особового рахунку ТОВ "Інкрістар" № НОМЕР_3 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" (за 03/04/07).
29.09.2008 року ТОВ "Інкрістар" ("Первісний боржник") та ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" ("Новий боржник") за згодою кредитора - АТ "Райффайзен Банк Аваль" уклали Договір про переведення боргу, відповідно до якого "Первісний боржник" переводить на "Нового боржника" свої зобов'язання, що випливають із Кредитного договору від 03.04.2007 року №010/14/043, укладеного між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Інкрістар".
У зв'язку із порушенням ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" умов кредитного договору, АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду із заявою про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 03.04.2007 року №010/14/043.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 року у справі №910/29799/15, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року у справі №910/29799/15, стягнуто з ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 року в сумі: за тілом кредиту 3 959 677,19 дол. США, за відсотками 2 274 480,19 дол. США, пеню за тілом кредиту 19 506 155,85 грн., пеню за відсотками 10 621 877,60 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 700,00 грн.
02.08.2016 року Департаментом ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51819773 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/29799/15, виданого на підставі зазначеного рішення.
Тобто, вимоги банку, що підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 року у справі №910/29799/15 та постановою ДВС від 02.08.2016 року про відкриття виконавчого провадження №51819773, є безспірними.
Отже, станом на 15.11.2016 року у ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" утворилась заборгованість перед Банком у сумі 6 690 161,68 доларів США та 31 551 447,76 гривень, в тому числі:
- основна заборгованість за кредитом - 3 959 677,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2016 оку (26,307416 грн./дол.США) складала 104 168 875,06 грн.;
- заборгованість за відсотками - 2 730 484,49 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2016 року (26,307416 грн./дол.США) складала 71 831 991,36 грн.:
- розрахована пеня за період з 17.02.2016 року по 14.11.2016 року включно - 1 423 414,31 грн. (еквівалент 54 106,96 дол.США);
- пеня, визнана постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року у справі №910/29799/15 - 30 128 033,45 грн.
Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору його забезпеченням виступає, зокрема, іпотека належного ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, який належить Позичальникові на праві власності.
В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року (з додатковими угодами до нього) між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 року та зареєстрований в реєстрі за №873/50. відповідно до якого Іпотекодавець передає в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3 (виробничий корпус №8б загальною площею 6013,60 кв.м.).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №11936045 від 03.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. внесено реєстраційний запис про накладення обтяження на нерухоме майно - предмет іпотеки (реєстраційний номер 4744403)
Відповідно до витягу з Державного реєстру іпотек №11957837 від 04.04.2007 року на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.07 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про обтяження предмету іпотеки за реєстраційним номером 4752617.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-33/7282-2012, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на іпотечне майно на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 року. Початкова вартість предмету іпотеки згідно із вказаним рішенням суду встановлено у розмірі 80 582 240,00 грн.
10.09.2015 року Департаментом ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №5011-33/7282-2012 та 10.11.2015 року державним виконавцем Рубель І.В. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Загальна сума кредиторських вимог заявника станом на дату звернення до суду із заявою, яка забезпечена заставою, обраховується виходячи з вартості заставного майна, що визначена згідно рішення суду.
Таким чином, на момент звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" були забезпечені заставою майна боржника на суму 80 582 240,00 грн.
На підтвердження викладених обставин, до заяви було додано, в тому числі, копію кредитного договору від 03.04.2007 року №010/14/043 з додатковими угодами до нього, копію договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року (з додатковими угодами до нього), копію рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-33/7282-2012. копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2015 року, копію рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 року у справі №910/29799/15, копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року у справі №910/29799/15, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2016 року та детальний розрахунок заборгованості, що підтверджує наявність заборгованості боржника.
Зазначені вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та були, в свою чергу, визнані розпорядником майна боржника у відповідному повідомленні про їх розгляд.
Як було зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 року у даній справі за наслідками перегляду в апеляційному порядку заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про заміну кредитора у справі замінено учасника у справі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який звернувся з кредиторськими вимогами на суму 207 552 314,18 грн., його процесуальним правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Женева".
Отже, з 17.07.2019 року учасником провадження у справі №910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" стало АТ "Райффайзен Банк Аваль" з нерозглянутими судом на той час вимогами до боржника на заявлену банком суму 207 552 314,18 грн.
17.03.2020 від ТОВ "Фінансова компанія "Женева" до господарського суду надійшла заява-повідомлення, яку судом розцінено як заяву про зменшення (уточнення) заявлених вимог, в якій товариство, посилаючись на факт звернення стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку в рахунок часткового погашення боргу ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", просить суд визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Женева" до боржника у загальній сумі 127 008 314,18 грн., з яких 95 456 866,42 грн. включити до четвертої черги, а 31 551 447,76 грн. - до шостої черги.
Як вбачається з даної заяви і доданих до неї документами та встановлено судом, 21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
Згідно ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог і п отеко держателя.
Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Після набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства та враховуючи те, що провадження у справі №910/18739/16 порушено ще 15.11.2016 року та тривала стадія розпорядження майном боржника, не були розглянуті кредиторські вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Женева", дія мораторію автоматично припинилася після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, кредитором було прийнято рішення в рахунок часткового погашення боргу ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - будівлю виробничого корпусу № 8б (літ. Г), загальною площею 7818,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", для чого ТОВ "Фінансова компанія "Женева" 28.10.2019 року звернулося до державного реєстратора, якому були надані всі необхідні документи, передбачені Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127.
З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2020 року вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Женева" 23.10.2019 року здійснено реєстрацію права власності на відповідне нерухоме майно.
Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна, підготовленого ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" станом на момент звернення стягнення на предмет іпотеки ринкова вартість будівлі виробничого корпусу № 8б (літ. Г . загальною площею 7818,3 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, становила 80 544 000,00 грн.
Таким чином, в результаті звернення стягнення 23.10.2019 року на предмет іпотеки - будівлю виробничого корпусу № 8б (літ. Г). загальною площею 7818,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" було погашено заборгованість ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" за Кредитним договором в розмірі 80 544 000,00 грн., як вимоги четвертої черги, оскільки відповідно до умов кредитного договору в першу чергу погашається заборгованість за відсотками, в другу чергу - заборгованість за кредитом.
При цьому, різницю між початковою вартістю предмета іпотеки 50 582 240,00 грн., встановленою рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-33/7282-2012, та вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - 80 544,000, грн., що становить 38 240,00 грн., було заявлено кредитором для включення до четвертої черги.
Отже, за вирахуванням погашених вимог за рахунок іпотечного майна, кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Женева", які залишилися не погашеними, становлять 127 008 314,18 грн., які в подальшому було розглянуто судом першої інстанції та визнано оскаржуваною ухвалою.
В свою чергу, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки ТОВ "ФК "Женева" скористалось своїм правом в порядку Закону України "Про іпотеку", відповідно зобов'язання припинились, а відтак суд не мав права включати такі вимоги до реєстру кредиторів.
З цього приводу судова колегія зауважує, що ч. 5 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на дату звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання:
- боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;
- боржником - юридичною особою або фізичною особою-підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом встановлено, що Договір іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року (з додатковими угодами до нього), а також Кредитний договір №010/14/043 від 03.04.2007 року не визначають припинення зобов'язань у зв'язку з реалізацією Іпотекодержателем свого права в порядку Закон України "Про іпотеку", зокрема згідно ст. 37.
В свою чергу ч. 4 ст. 36 Закон України "Про іпотеку" в редакції чинній на дату звернення стягнення має наступний зміст:
У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:
- умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;
- порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;
- прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.
Згідно Прикінцевих положень Закону України 2478-VІІІ від 03.07.2018 року, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" застосовується до правовідносин, які виникли виключно з договорів та угод, укладених після введення в дію таких змін, в інших частинах застосовується і до договорів укладених до таких змін.
Оскільки Договір іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року укладений до внесення відповідних змін до Закону України "Про іпотеку", правильним є застосування ч. 5 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на дату звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону, а саме: після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Вищевикладене свідчить про дійсність основного зобов'язання, з огляду на що відповідні посилання скаржника є помилковими, і як наслідок відхиляються колегією суддів.
Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ТОВ "ФК "Женева" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог вказаного кредитора на суму 127 008 314,18 грн., з яких 95456866,42 грн. до четвертої черги, а 31551447,76 грн. - до шостої черги.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ініціюючого кредитора в частині визнання вимог ТОВ "ФК "Женева" не підлягає задоволенню.
Щодо кредиторських вимог ТОВ "Медіа Експерт Плюс", то судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2016 року порушено провадження у справі №910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" та визнано ТОВ "Медіа Експерт Плюс" кредитором боржника на суму 625 780,00 грн.
Заява ТОВ "Медіа Експерт Плюс" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 196 265 632,27 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 21.12.2016 року (штемпель поштового відправлення датований 15.12.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.
Як вбачається із заяви та встановлено судом, протягом 2013 - 2015 років між ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" було укладено договори поворотної фінансової допомоги від 18.03.2013 року, 30.10.2013 року, 05.11.2013 року, 26.11.2013 року, 20.12.2013 року, 20.02.2014 року, 18.03.2014 року, 28.03.2014 року, 28.07.2014 року та 26.09.2014 року.
Згідно зазначених договорів боржник отримав від кредитора поворотну фінансову допомогу на загальну суму 7 311 700,00 гривень.
В подальшому, між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди до вищезазначених договорів поворотної фінансової допомоги, зокрема:
- Додаткову угоду від 19.03.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 18.03.2020 року;
- Додаткову угоду від 30.10.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 30.10.2013 року;
- Додаткову угоду від 05.11.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 05.11.2013 року;
- Додаткову угоду від 26.11.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 26.11.2013 року;
- Додаткову угоду від 02.12.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 26.11.2013 року;
- Додаткову угоду від 20.12.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 20.12.2013 року;
- Додаткову угоду від 27.12.2013 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 20.12.2013 року;
- Додаткову угоду від 20.02.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 20.02.2014 року;
- Додаткову угоду від 18.03.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 18.03.2014 року;
- Додаткову угоду від 28.03.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 28.03.2014 року;
- Додаткову угоду від 10.06.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 28.03.2014 року;
- Додаткову угоду від 28.07.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 28.07.2014 року;
- Додаткову угоду від 26.09.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 26.09.2014 року;
- Додаткову угоду від 21.11.2014 року до Договору про надання фінансової поворотної допомоги від 26.09.2014 року.
За цими додатковими угодами боржник взяв на себе зобов'язання у разі прострочення виконання зобов'язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 700 процентів річних від простроченої суми.
На підтвердження заявлених вимог до заяви додано копії наведених договорів та додаткових угод до них, копії платіжних доручень про надання фінансової допомоги, а також копію рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 910/10134/16.
У поданій заяві кредитор, посилаючись на часткове погашення боргу, просить включити до реєстру основний борг у сумі 6 777 700,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 184 836 612,60 грн., індекс інфляції у сумі 3 923 874,17 грн., а також судовий збір у сумі 101 665,50 грн.
За наслідками розгляду вимог ініціюючого кредитора оскаржуваною ухвалою попереднього засідання включено до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на суму 7 505 145,50 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 7 491 365,50 грн. - четвертої черги.
До визнаної судом суми увійшли 625 780,00 грн., визнаних ухвалою суду від 15.11.2016 року, а також основний борг за договорами поворотної фінансової допомоги у сумі 6 777 700,00 грн. та судовий збір у сумі 101 665,50 грн., присуджений до стягнення у справі № 910/10134/16.
Вказані вимоги судом першої інстанції визнано обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами по справі.
Разом з тим, вказаною ухвалою суду відмовлено ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн., з яких 184 836 612,60 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3 923 874,17 грн. індексу інфляції, з тих підстав, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року у справі №910/3356/20 було скасовано вищезазначені додаткові угоди до договорів про надання фінансової поворотної допомоги, на яких ґрунтуються заявлені кредитором вимоги.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою в частині оскарження відмови у визнанні та включенні грошових вимог ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на суму 188 760 486,77 грн., скаржник посилається на те, що на дату прийняття оскаржуваної ухвали від 25.06.2020 року, ухвала господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року у справі №910/3356/20, на яку послався суд першої інстанції, не набрала законної сили у зв'язку із оскарженням її в апеляційному порядку, а відтак місцевим господарським судом помилково взято до уваги встановлені в наведеній справі обставини при розгляді грошових вимог ініціюючого кредитора.
Колегія суддів з такими доводами апелянта не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, судова колегія враховує, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень даного кодексу зазначено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати таким, що втратив чинність, в тому числі, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскарження судових рішень у справах про банкрутство, як і все провадження у таких справах, регулюють два основних нормативних акти: Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс України з процедур банкрутства, який прийшов на зміну Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що регулював процедуру банкрутства раніше.
Статтею 235 ГПК України передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно положень ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, враховуючи особливості, передбачені цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Отже, у справах про банкрутство зберігається загальний порядок подання апеляційних та касаційних скарг, визначений ГПК України включно зі строками оскарження, вимогами щодо форми та змісту скарги, документів, які додаються до скарги тощо. Водночас, Кодекс України з процедур банкрутства визначає певні особливості оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується скаржником, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року у справі №910/3356/20 в межах справи №910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" визнано недійсними додаткові угоди, укладені між боржником та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на загальну суму вимог 188 760 486,77 грн.
Дана ухвала була постановлена в межах справи про банкрутство, тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 235 ГПК України та спеціальних норм ч.ч. 4,5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, набрала законної сили з моменту її прийняття (18.06.2020 року), а її оскарження, в свою чергу, не зупиняє провадження справі про банкрутство.
Отже, безпідставними в даному випадку є посилання скаржника на ст. 241 ГПК України щодо набрання судовим рішенням законної сили, а також на постанову Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі 922/2393/16, рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 року та поняття терміну преюдиціальність встановлених в іншій справі обставин.
Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині в частині відмови ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн., дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови у визнанні зазначених вимог, а відтак апеляційна скарга в наведеній частині не підлягає задоволенню.
Заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 82 756,00 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 05.12.2016 року (відмітка канцелярії суду), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи заявлені вимоги ґрунтуються на договорі про надання юридичних послуг від 01.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", за умовами якого Сацюк В.В. (виконавець) надає боржнику (замовнику) юридично-консультативні послуги (п. 1.1 даного договору).
Розділом 2 договору передбачено порядок і терміни виконання зобов'язань виконавцем, зокрема: послуги надаються замовнику шляхом надання замовнику усних, письмових консультацій, роз'яснень норм чинного законодавства по питанням, які цікавлять замовника щодо особливостей кредитних правовідносин в Україні. На підтвердження наданих виконавцем послуг за цим договором сторони щомісяця складають та підписують Акт прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до розділу 7 договору, вартість послуг виконавця за цим договором становить 20 000,00 грн. без ПДВ за місяць. При цьому, сторони можуть погодити іншу вартість послуг шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг.
Згідно п. 7.2. договору, замовник зобов'язується сплатити виконавцю грошову суму в розмірі, визначеному п. 7.1. договору, за виконання дій, передбачених п. 1.1 даного договору не пізніше 5 робочих днів з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
На підтвердження наявних кредиторських вимог кредитором до заяви додано Акти прийому-передачі наданих послуг до договору від 31.07.2016 року, від 31.08.2016 року, від 01.10.2016 року, від 31.10.2016 року на загальну суму 80 000,00 грн.
Згідно вказаних актів, обумовлені договором послуги надано кредитором належним чином та прийнято боржником за відсутності будь-яких претензій щодо якості, вартості та обсягу цих послуг.
Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ОСОБА_1 до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог вказаного кредитора на суму 82 756,00 грн., з яких: 2 756,00 грн. - першої черги, 80 000,00 грн. - четвертої черги.
Посилання скаржника на те, що розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Борейко В.А. спочатку відмовив у включенні вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів згідно повідомлення від 25.02.2017 року, однак згодом у клопотанні від 17.03.2020 року заявлені вимоги визнав, Північним апеляційним господарським судом до уваги не беруться, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в наведеній частині та не спростовують законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 .
Отже, твердження скаржника про порушенням господарським судом міста Києва норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали від 25.06.2020 року не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва в оскаржуваних частинах прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідних частинах не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/18739/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі № 910/18739/16 в частині визнання кредитором боржника ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Женева", а також в частині відмови ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 188 760 486,77 грн., залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 02.11.2020 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді О.С. Копитова
Б.В. Отрюх