ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 923/434/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Соловйова Д.В.
за участю представників учасників справи:
від Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон - Литовський І.С. на підставі трудового договору від 26.12.2019 року (самопредставництво);
від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року, м. Херсон, суддя Соловйов К.В., повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020 року
у справі № 923/434/20
за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с. Токарівка Білозерського району Херсонської області
про стягнення 265 033 грн. 33 коп., -
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго", м. Херсон звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області, в якій просило суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон 265 033 грн. 33 коп. вартості необлікованої електричної енергії, також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 3 975 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с. Токарівка Білозерського району Херсонської області було допущено порушення умов договору про постачання електричної енергії від 26.04.2004 року № 20681 та Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), яке виразилось у порушенні п.п. 8 п. 5.5.5, п. 2.3.4 ПРРЕЕ, внаслідок чого рішенням комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 2.5 Методики в розмірі 99012 кВт/год на суму 265 033 грн. 33 коп., яке оформлене Протоколом від 04.09.2018 року № 99. Оскільки відповідачем зазначену заборгованість у добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся до суду з відповіднім позовом.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі №923/434/20 (суддя Соловйов К.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон 265 033 грн. 33 коп. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та 3 975 грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем допущено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що виявилося у незабезпеченні відповідачем цілісності та збереження встановленої пломби позивача, а тому несплата вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 265 033 грн. 33 коп. є порушенням прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що згідно п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 року, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Пунктом 7.16 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 також визначено, що несанкціоноване пошкодження або фальсифікація встановлених на засобах вимірювальної техніки пломб, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Тобто факт безоблікового споживання означає використання електроенергії без врахування розрахунковими засобами комерційного обліку або врахування неправильно. Разом з тим доказів такого використання електроенергії відповідачем без врахування розрахунковими засобами комерційного обліку позивач не надав.
Кодексом комерційного обліку електричної енергії передбачено необхідність пломбування лише розрахункового засобу обліку електричної енергії (лічильника, трансформаторів струму і напруги та іншого обладнання схеми обліку) для унеможливлення доступу до струмоведучих частин схеми обліку. При цьому до переліку місць пломбування, визначеного 7.4 глави 7 розділу VI Кодексу, не належать двері доступу до силових трансформаторів у зв'язку з тим, що зазначене електрообладнання не належить до схеми обліку електричної енергії.
Згідно Додатку № 5 до Договору про постачання електроенергії електролічильник СА4У-И672М встановлений в КТП (комплексна трансформаторна підстанція) на об'єкті «Ферма» за межами населеного пункту. Зірвана пломба знаходилась на дверях КТП, які щільно не зачиняються і пломба могла бути зірвана під впливом атмосферних явищ - вітру, опадів.
Крім того пломба була неправомірно встановлена на дверях КТП, оскільки це порушує вимоги порядку експлуатації електроустановок, визначеного Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258, якими передбачено обов'язок власника (утримувача) очищувати обладнання від пилу і бруду, утримувати у справному стані пристроїв охолодження, регулювання напруги, захисту масла силових трансформаторів,забезпечувати необхідний температурний та навантажувальний режим, зручні та безпечні умови для спостереження за рівнем масла, газовим реле, для відбору проб масла, а також здійснювати інші дії, передбачені п. 4 Правил.
Також скаржник, із посиланням на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 905/2632/17 та від 12.03.2019 року у справі № 908/1358/17, зауважив, що відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб не може бути безумовною.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с.Токарівка Білозерського району Херсонської області вказує на те, що Акт про порушення № 131579 від 13.08.2018 року оформлений з порушенням вимог, встановлених пунктом 8.2.5 глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ, а саме, в ньому міститься запис про відмову споживача від підпису, акт про порушення підписаний трьома представниками постачальника електроенергії, в рядку «З актом про порушення ознайомлені свідки (за наявності)» містяться підписи двох інспекторів Білозерського відділу поліції. Разом з тим, жодним Законом України не передбачено таких повноважень у поліції як підписання в якості свідків актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Як зазначає скаржник, з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, представники поліції були нібито викликані у зв'язку з недопуском споживача до об'єкту перевірки. Однак доказів на підтвердження зазначеного надано не було. В такому випадку, за твердженням відповідача, якщо представники поліції діяли у відповідності до своїх повноважень із забезпечення охорони громадського порядку, то вони повинні були діяти у належний спосіб - скласти адміністративний протокол щодо правопорушників чи внести в ЄРДР відомості про вчинення злочину. Підписувати ж як свідки Акт про порушення правил користування електричною енергією при виконанні своїх посадових обов'язків як представники органу виконавчої влади вони не мали права, бо це є перевищенням владних повноважень.
Крім того скаржник зазначає, що в Правила роздрібного ринку електричної енергії були внесені зміни від 18.07.2019 року. Перед внесенням цих змін проводилось відкрите обговорення пропозицій, протокол обговорення розміщений на сайті НКРЕКП. При обговоренні п.п. 8.2.5 обговорювалося також обставини щодо небажання незаінтересованих осіб свідчити в акті про порушення або неможливість знайти таких осіб. В обґрунтування зауважень і пропозицій стосовно свідків складання акту про порушення вказується, що якщо залучати представників поліції у якості незаінтересованих осіб, то вони не мають права без відповідних документів заходити на територію споживача. До того ж це суперечить пункту 4.1 діючої Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Разом з тим вказане судом першої інстанції враховано не було.
На підтвердження вказаної позиції скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 911/2385/18.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське», с. Токарівка Білозерського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20, справу призначено до судового розгляду.
22.10.2020 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське», с. Токарівка Білозерського району Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20 залишити без змін. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.
У відзиві позивач зазначає, що з аналізу наведених положень Методики та ПРРЕЕ стає очевидним, що для донарахування вартості недооблікованої електроенергії за відсутності пломб достатнім є факт відсутності пломби, переданої згідно акта про опломбування на зберігання споживачу. Тобто сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у виді донарахування вартості необлікованої електричної енергії. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 920/833/17, від 15.05.2019 року у справі № 922/1996/18.
Крім того на спростування позиції скаржника про те, що двері доступу до силового трансформатору не належать до переліку місць пломбування, позивач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що пломбу № С45069671 було передано під відповідальність відповідачу 15.05.2018 року згідно Акта про опломбування та збереження пломб № 199075 від 15.05.2018 року. Відповідно до п. 4 Додатка № 6 до Договору про постачання електричної енергії № 681 від 26.05.2004 року споживач несе відповідальність за: технічний стан відгалуження ПЛ-10 кВ Ф-581 від опори № 52 КТП-406, приладів обліку електроенергії та установок ферми. Отже пломби на доступі силового трансформатору КТП-406 знаходяться в зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності відповідача. За таких обставин відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.
Що стосується тверджень скаржника щодо неправомірного підписання Акту про порушення ПРРЕЕ двома інспекторами поліції, позивач зауважує, що працівники поліції, які підписали акт у разі відмови споживача від підпису, повністю відповідають змісту поняттю незацікавлених осіб, оскільки жодних підстав чи обставин, які б вказували на можливість сприяння з боку працівників поліції споживачу чи оператору системи не має. Відповідно у правовідносинах між споживачем та оператором системи органи МВС виступають у якості повністю незалежної та незацікавленої сторони.
Щодо справи № 911/2385/18, на яку в якості прикладу посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, позивач зауважив, що за змістом рішення суду першої інстанції, яке було залишено в силі постановою Верховного суду, судами було встановлено наступне: "Зокрема з акту вбачається, що під час його складання був присутній директор ТОВ "Нептун" ОСОБА _3, а також невстановлені особи названі як енергетик та охоронець, які від підпису відмовилися. Слід вказати, що сторонами договору не визначались уповноважені ними представники з питань використання електричної енергії чи на ведення справ щодо електроустановок та купівлі електричної енергії, позивачем не надавалися відповідні довіреності чи розпорядження. З урахуванням наведеного суд вважає, що особи (охоронець та енергетик), вказані електропостачальною організацією в акті про порушення як представники споживача, в силу закону такими не є. Не можуть вони бути і незаінтересованими особами по відношенню до споживача, оскільки пов'язані зі споживачем трудовими та/або цивільно-правовими правовідносинами. "
Але у даній справі Акт про порушення не був підписаний ані директором споживача, ані енергетиком або охоронцем. Більш того, підписів будь - яких інших осіб, які могли виступати в ролі незацікавлених осіб в даному акті також не було. Також у справі, на яку посилається скаржник, Верховний суд надав оцінку щодо неможливості бути незацікавленими особами саме охоронцю та енергетику споживача, а не працівникам поліції чи інших оперативних служб.
Позивач стверджує, що Акт про порушення у справі № 911/2385/18 жодних підписів співробітників споживача не містить, тому суд не міг дати оцінку даній обставині. Відповідно жодної подібності між даною справою та справою № 911/2385/18 щодо оцінки належності підписів працівників поліції в якості незаінтересованих осіб немає. Дана обставина вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника щодо наведення рішення у справі № 911/2385/18 в якості прикладу на підтвердження його доводів щодо неналежності підписів працівників поліції в Акті про порушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово у відзиві, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття та призначення справи до розгляду, будь-яких заяв чи клопотань у встановленому порядку суду не надав.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське», с. Токарівка Білозерського району Херсонської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20 не потребує скасування, з огляду на таке.
Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
26.05.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (яке на теперішній час має назву - Акціонерне товариство "Херсонобленерго"), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Токарівське", як споживачем електричної енергії, було укладено договір про постачання електричної енергії № 681 (в подальшому було змінено з № 681 на № 20681), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з обумовленою у договорі дозволеною потужністю, а споживач оплачує позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 1 договору).
Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (надалі - електроенергії).
Згідно з п. 2.3.5. договору споживач зобов'язався забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.
Постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання (п. 3.1.5. договору).
Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, у разі таких дій споживача, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, зняття пломб з засобів обліку, а також за інших умов, визначених Методикою визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.
Додатком № 5 до договору сторони погодили перелік об'єктів споживача, на які здійснюється постачання електроенергії: 1) об'єкт - Ферма, у с. Токарівка, Білозерський район, з приєднаною потужністю 250 кВа, на якому встановлений лічильник електроенергії №026043007 типу СА4У-И672М, місце установки: КТП; РУ-0,4кВ; 2) об'єкт - Гараж, у с.Токарівка, Білозерський район, з приєднаною потужністю 400кВа, на якому встановлений лічильник електроенергії № 0142542 типу НІК-2301 АП1, місце установки: КТП;РУ-0,4кВ.
21.12.2009 року сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого балансова належність електромереж та електроустановок: електропостачальної організації - ПЛ-10кВ Ф-581; оп № 52; ПС 35/10кВ "Токарівська", а споживача: відгалуження ПЛ-10кВ Ф-581 від опори № 52 до КТП-406 (п. 1 додатку № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору).
Електропостачальна організація несе відповідальність за належний технічний стан та обслуговування ПЛ-10кВ Ф-581; оп № 52; ПС 35/10кВ "Токарівська", а споживач несе відповідальність за технічний стан відгалуження ПЛ-10кВ Ф-581 від опори № 52 до КТП-406; КТП-406, приладів обліку електроенергії, електромереж та установок ферми, пломб держповірника і енергопостачальної організації (п. 3 та п. 4 додатку № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору).
Згідно з актами від 15.05.2018 року № 191023 про заміну приладу обліку і про опломбування та від 15.05.2018 року № 199075 про опломбування та встановлення індикаторів, серед інших пломб, на електроустановки позивача на об'єкті "Ферма", з місцезнаходженням за адресою: с. Токарівка, Білозерський район, Херсонська область (поза межами населеного пункту) була встановлена пломба № С45069671 на шпильці дверцят доступу до силового трансформатора. Від споживача обидва вказані акти підписано уповноваженою особою - ОСОБА_1
За текстом акту від 15.05.2018 року № 191023 зазначено, що представником відповідача підтверджено, зокрема, що встановлені пломби пошкоджень не мають. Поряд з цим, за текстом акту від 15.05.2018 року № 199075 зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії, пломб та індикаторів (відбитків їх тавр) відповідно до акта про опломбування та встановлення індикаторів покладається на власника електроустановки або організацію, на території якої вони встановлені.
13.08.2018 року працівниками позивача здійснена перевірка дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об'єкті відповідача - "Ферма", розташованого за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Токарівка (поза межами населеного пункту), за результатами якої виявлено порушення п. 2.3.4, пп. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електроенергії (надалі - ПРРЕЕ), що полягає в наступному: «зірвана пломба № С45069671 ПрАТ ХОЕ встановлена на дверях доступу до силового трансформатора 160 кВА. Акт складено згідно п. 8.2.4. та 8.2.5. ПРРЕЕ. Споживач з приводу зірваної пломби в АТ «Херсонобленерго» не звертався. Для складання акту про порушення був визваний наряд поліції, споживач не допустив наряд поліції до електролічильника».
Вказане порушення було виявлено в присутності представника споживача - керівника ОСОБА_1 та зафіксовано в Акті про порушення № 131579 від 13.08.2018 року, який був підписаний з боку Акціонерного товариства "Херсонобленерго" трьома представниками та двома інспекторами сектору реагування патрульної поліції (СРПП) Білозерського ВП Криницьким Є.О. та Камянським І.М., яких було викликано працівниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" через недопуск споживачем (відповідачем) до огляду електролічильника та електроустановок. Факт недопуску підтверджено актом від 13.08.2018 року про недопуск споживачем його до об'єкта, що складений та підписаний трьома представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго". Споживач від підписання Акту відмовився.
На підставі вказаного Акта від 13.08.2018 року № 131579, комісією позивача по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії підприємствами та організаціями було прийняте рішення, що оформлене протоколом засідання цієї комісії від 04.09.2018 року № 99, за яким комісією вирішено провести розрахунок суми збитків у відповідності до п. 2.1.2. та п. 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії, на суму 265 033 грн. 33 коп., за період з 09.07.2018 року по 13.08.2018 року, виходячи з наступних показників: потужності - 170 кВт, тривалості роботи обладнання - 24 години на добу, відповідно, коефіцієнту використання 0,75, добового споживання - 3060,00 кВт/год на добу, відповідно.
В подальшому, позивачем відповідачу був виставлений додатковий рахунок за вересень 2018 року по акту № 131579 про порушення на суму 265 033 грн. 33 коп., доказів оплати якого матеріали справи не містять, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3)дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 311 затверджений Кодекс комерційного обліку електричної енергії (надалі - ККО), що визначає принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін по організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків.
Відповідно до п.п. 23. п. 1.4. ККО засіб вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
Згідно з п. 7.4. ККО засіб вимірювальної техніки має бути опломбований на затискній кришці пломбою постачальника послуг комерційного обліку електроенергії. Пломби з тавром постачальника послуг комерційного обліку електроенергії мають бути встановлені, також, на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Згідно з п. 7.10. ККО під час пломбування засобу вимірювальної техніки на об'єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб'єкта, який встановлює пломбу, і суб'єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування.
Згідно з п. 7.11. ККО будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження встановлених на засобі вимірювальної техніки пломб, повинні бути погоджені з їх власниками. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.
Згідно з п. 7.16. ККО несанкціоноване пошкодження встановлених на засобу вимірювальної техніки пломб, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Обов'язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до п. 8.2.4 Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил).
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії) (пп. 2 п. 8.4.2. Правил).
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією або Правил користування електричною енергією для населення на час складання акта про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акта встановлювала Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року.
Відповідно до п. 1.2. цієї Методики вона застосовується постачальником електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. При цьому у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку дана Методика не застосовується.
Згідно з пп. 2 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Методика застосовується у разі пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Також судова колегія наголошує, що при вирішенні спору про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію.
Як убачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем 26.05.2004 року було укладено договір про постачання електричної енергії № 681 (в подальшому було змінено з № 681 на № 20681).
При цьому, відповідно до п. 4.2.3. договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, у разі таких дій споживача, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, зняття пломб з засобів обліку, а також за інших умов, визначених Методикою визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.
Також з матеріалів справи вбачається, що 21.12.2009 року сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого електропостачальна організація несе відповідальність за належний технічний стан та обслуговування ПЛ-10кВ Ф-581; оп № 52; ПС 35/10кВ "Токарівська", а споживач несе відповідальність за технічний стан відгалуження ПЛ-10кВ Ф-581 від опори № 52 до КТП-406; КТП-406, приладів обліку електроенергії, електромереж та установок ферми, пломб держповірника і енергопостачальної організації (п. 3 та п. 4 додатку № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору).
Згідно з актами від 15.05.2018 року № 191023 про заміну приладу обліку і про опломбування та від 15.05.2018 року № 199075 про опломбування та встановлення індикаторів, серед інших пломб, на електроустановки позивача на об'єкті "Ферма", з місцезнаходженням за адресою: с. Токарівка, Білозерський район, Херсонська область (поза межами населеного пункту) була встановлена пломба № С45069671 на шпильці дверцят доступу до силового трансформатора. Від споживача обидва вказані акти підписано уповноваженою особою - ОСОБА_1
За текстом акту від 15.05.2018 року № 191023 зазначено, що представником відповідача підтверджено, зокрема, що встановлені пломби пошкоджень не мають. Поряд з цим, за текстом акту від 15.05.2018 року № 199075 зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії, пломб та індикаторів (відбитків їх тавр) відповідно до акта про опломбування та встановлення індикаторів покладається на власника електроустановки або організацію, на території якої вони встановлені.
Тобто, підписавши вищевказані акти, відповідач в добровільному порядку погодився з вимогами збереження відповідних пломб, місцем їх розташування та наявністю у споживача відповідальності за їх збереження.
При цьому, щодо посилань скаржника на те, що зірвана пломба була неправомірно встановлена на дверях КТП, судова колегія зауважує, що згідно з п. 7.4. ККО засіб вимірювальної техніки має бути опломбований на затискній кришці пломбою постачальника послуг комерційного обліку електроенергії. Пломби з тавром постачальника послуг комерційного обліку електроенергії мають бути встановлені, також, на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Приписи вказаної норми не встановлюють вичерпного переліку місць пломбування, при цьому КТП за своїм функціональним призначенням фактично є місцем, що унеможливлює доступ до струмоведучих частин схеми обліку, з огляду на що, підстави вважати, що зірвана пломба було встановлена у вказаному місці неправомірно - відсутні.
До того ж, судова колегія ще раз наголошує, що споживач в добровільному порядку, підписав, як договір, так і всі додатки до нього, в тому числі акт опломбування, з огляду на що погодився із місцем встановлення відповідної пломби та прийняв на себе відповідальність з її збереження.
Вказане спростовує посилання скаржника щодо відсутності його відповідальності за збереження такої пломби.
Також з матеріалів справи вбачається, що 13.08.2018 року працівниками позивача здійснена перевірка дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об'єкті відповідача - "Ферма", розташованого за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Токарівка (поза межами населеного пункту), за результатами якої виявлено порушення п. 2.3.4, пп. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електроенергії (надалі - ПРРЕЕ), що полягає в наступному: «зірвана пломба № С45069671 ПрАТ ХОЕ встановлена на дверях доступу до силового трансформатора 160 кВА. Акт складено згідно п. 8.2.4. та 8.2.5. ПРРЕЕ. Споживач з приводу зірваної пломби в АТ «Херсонобленерго» не звертався. Для складання акту про порушення був визваний наряд поліції, споживач не допустив наряд поліції до електролічильника».
Це порушення було виявлено в присутності представника Споживача - керівника ОСОБА_1 та зафіксовано в Акті про порушення № 131579 від 13.08.2018 року, який був підписаний з боку Акціонерного товариства "Херсонобленерго" трьома представниками та двома інспекторами сектору реагування патрульної поліції (СРПП) Білозерського ВП Криницьким Є.О. та Камянським І.М., яких було викликано працівниками АТ"Херсонобленерго" через недопуск споживачем (відповідачем) до огляду електролічильника та електроустановок. Факт недопуску підтверджено актом від 13.08.2018 року про недопуск споживачем його до об'єкта, що складений та підписаний трьома представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго". Споживач від підписання Акту відмовився.
Щодо дійсності цього акту судова колегія зазначає таке.
В Акті від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ вказано про присутність при складанні цього акту представника відповідача - ОСОБА_1 Як вірно зазначив суд першої інстанції, саме ця особа, ОСОБА_1, представляла інтереси відповідача (тобто виступала його уповноваженою особою) при складанні актів від 15.05.2018 року №191023 про заміну приладу обліку і про опломбування та № 199075 про опломбування та встановлення індикаторів, а також підписала зазначені два акти від 15.05.2019 року від імені відповідача (а.с. 26-27).
З огляду на наведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що складання акту від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ було проведено в присутності уповноваженого представника відповідача.
При цьому, з вказаного акту також вбачається, що уповноважений представник відповідача - ОСОБА_1 від підписання акту від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ відмовився.
Як вже було зазначено раніше, згідно з п. 8.2.5 Правил у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Так, Акт від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ був підписаний трьома працівниками позивача, що утворювали склад комісії з перевірки відповідача та, поряд з цим, двома інспекторами патрульної поліції, які прибули на виклик комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" через недопуск її споживачем (відповідачем) до огляду електролічильника та електроустановок.
При цьому, в своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що жодним Законом України не передбачено таких повноважень у поліції, як підписання, в якості свідків, актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено і заборони інспекторам патрульної поліції підписувати акти про порушення ПРРЕЕ, більш того, вищезазначений пункт Правил, дійсність акту про порушення, у разі його непідписання споживачем, ставить в залежність лише від двох обставин:
- 1 - наявність підписів двох незаінтересованих осіб, при цьому, вказаний пункт не містить вичерпного переліку таких осіб, оскільки законодавець лише навів приклади того, хто може бути такими особами із зазначенням слова «тощо», що свідчить про необмеженість такого кола, при цьому головною ознакою такої особи є її незаінтересованість.
Судова колегія зауважує, що поняття «незаінтересованості» особи у спірних правовідносинах, перш за все, передбачає відсутність у такої особи будь-якого інтересу щодо наявного порушення ПРРЕЕ, як то, причетність до такого порушення, наявність відповідальності за збереження відповідного обладнання чи пломб, відсутність матеріального чи іншого інтересу щодо наслідків виявлення відповідного порушення.
В даному випадку, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідач не надав суду будь-яких доказів особистої зацікавленості двох інспекторів патрульної поліції, які підписали акт від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ, у підписанні даного акту або ж інших доказів упередженості (з будь-яких причин) цих інспекторів патрульної поліції щодо відповідача при підписанні вказаного акту.
З урахуванням зазначеного підстав вважати, що особи, які підписали відповідний акт про порушення ПРРЕЕ, будь-яким чином зацікавлені, відсутні.
- 2 - посвідчення таких осіб - тобто, особи, які підписують відповідний акт про порушення мають мати при собі відповідні документи на підтвердження такої особи. Судова колегія зауважує, що в даному випадку, оскільки особами, які підписали акт, є інспектори патрульної поліції, підстави вважати, що вони на момент складання актів не мали при собі документу, що посвідчує особу, є абсолютно безпідставними.
Що стосується посилання відповідача в апеляційній скарзі на процес обговорення ПРРЕЕ та пропозиції, які надавались учасниками такого обговорення щодо змісту конкретних пунктів проекту ПРЕЕЕ, в т.ч. п. 8.2.5., судова колегія зазначає, що будь-які зауваження, заперечення та пропозиції, які існували в процесі обговорення того чи іншого законодавчого акту, втрачають свою актуальність після прийняття такого акту, та за будь-яких умов не мають юридичної сили та не можуть прийматись до уваги.
Щодо справи № 911/2385/18, на яку в якості прикладу посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі, судова колегія погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, та зазначає, що обставини справи № 911/2385/18 та справи, що наразі переглядається, є різними, з огляду на що, посилання скаржник на необхідність застосування висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 911/2385/18, є безпідставними.
Ураховуючи викладене, вищезазначені доводи скаржника є безпідставними, непідтвердженими будь-якими доказами та ґрунтуються суто на припущеннях самого скаржника.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком місцевого суду, що Акт від 13.08.2018 року № 131579 про порушення ПРРЕЕ є дійсним.
На підставі вказаного акта, комісією позивача по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії підприємствами та організаціями було прийняте рішення, що оформлене протоколом засідання цієї комісії від 04.09.2018 року №99, за яким комісією вирішено провести розрахунок суми збитків у відповідності до п.2.1.2. та п. 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії, на суму 265 033 грн. 33 коп., за період з 09.07.2018 року по 13.08.2018 року, виходячи з наступних показників: потужності - 170 кВт, тривалості роботи обладнання - 24 години на добу, відповідно, коефіцієнту використання 0,75, добового споживання - 3060,00 кВт/год на добу, відповідно.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що розрахунок вартості недоврахованої електроенергії здійснений постачальником електричної енергії із застосуванням правильних вихідних даних та з повним дотриманням вимог пункту 2.4 та за формулою п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ.
При цьому, слід зауважити, що ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час перегляду в суді апеляційній інстанції, будь-яких доводів щодо невірності вказаного розрахунку, як то неправильне застосування величин, які використовувались, чи пункту Методики, відповідачем заявлено не було.
До того ж рішення комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" від 04.09.2018 року, за яким відповідачу нараховано обсяг недоврахованої електричної енергії, яка наразі стягується позивачем, відповідачем у визначеному законом порядку не оскаржено, а тому на момент розгляду даної справи таке рішення є чинним.
Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17, в якій судом зазначено, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, тому може бути заявлена вимога про його скасування.
При цьому, згідно з п. 4.2.3. договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, у разі таких дій споживача, зокрема, як пошкодження засобів обліку електроенергії, зняття пломб з засобів обліку, а також за інших умов, визначених Методикою визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.
Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов'язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.
І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.
З огляду на зазначене вище, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське», с.Токарівка Білозерського району Херсонської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівське", с. Токарівка Білозерського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі №923/434/20 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/434/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 02.11.2020 року.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2020 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош